Праміпекс

Діюча речовина Праміпексу – праміпексол, агоніст дофамінових рецепторів. Агоністи – речовини, що впливають на рецептори, змінюючи їхній стан; можуть стимулювати чи пригнічувати активність рецепторів.

Дофамін (допамін) – нейромедіатор, який зазвичай пов'язують із центрами задоволення і винагороди. Але він також бере участь у багатьох інших процесах, зокрема у контролі рухів.

При хворобі Паркінсона виникає дефіцит дофаміну у деяких відділах головного мозку. Це створює дисбаланс між процесами збудження та гальмування у нервовій системі. Внаслідок цього виникають рухові розлади – тремор, м'язова скутість, утруднення ініціації рухів.

Праміпексол стимулює дофамінові рецептори в мозку, зокрема підтипи D2- та D3-рецепторів, що допомагає покращити руховий контроль, знизити тремор і скутість м'язів.

Крім того, Праміпекс полегшує стан пацієнтів при синдромі неспокійних ніг. Механізм його впливу за цього стану точно невідомий, як і причини виникнення самого захворювання.

Показання до застосування:

• симптоматичне лікування хвороби Паркінсона як у вигляді монотерапії (без леводопи), так і в поєднанні з леводопою – протягом захворювання до пізніх стадій, коли ефект леводопи знижується або виникають його коливання;
• симптоматичне лікування синдрому неспокійних ніг від помірного до тяжкого ступеня у дорослих, у дозах щонайбільше 0,75 мг праміпексолу.

При хворобі Паркінсона лікування починають з дозування 0,375 мг на добу, потім її збільшують кожні 5-7 днів до досягнення терапевтичного ефекту.

Інструкція до Праміпексу рекомендує підвищення дозування на 0,75 мг за кілька підходів. Максимальна доза препарату – 4,5 мг на добу.

Добову дозу ділять на 3 частини і приймають незалежно від їди.

При синдромі неспокійних ніг початкова доза праміпексолу становить 0,125 мг на добу за 2-3 години до сну. Якщо терапевтичного ефекту не досягнуто, дозу збільшують кожні 4-7 днів. Максимальне дозування – 0,75 мг на добу.

Важливо! За наявності у пацієнта хронічного захворювання нирок дозування коригується виходячи з розрахунку кліренсу креатиніну, оскільки препарат виводиться нирками.

Основне протипоказання – підвищена індивідуальна чутливість до праміпексолу та/або допоміжних компонентів препарату.

Деякі поширені побічні реакції:

• Нудота, блювання, запор – належать до дуже поширених побічних ефектів.
• Запаморочення і гіпотонія. Праміпексол може знижувати артеріальний тиск, викликати запаморочення та головний біль.
• Втома, сонливість. Зрідка може розвинутися раптовий напад сонливості.
• Дискінезія. Мимовільні рухи, що раптово виникають у різних групах м'язів.
• Галюцинації. У деяких випадках праміпексол може викликати зорові або слухові галюцинації, особливо у людей похилого віку.
• Розлади контролю спонукань. Підвищується ризик розвитку розладів імпульсного контролю, таких як азартні ігри, компульсивні покупки, гіперсексуальність і переїдання.
• Розлади сну – безсоння, порушення режиму сну, аномальні сновидіння.
• Ортостатична гіпотензія – падіння артеріального тиску у положенні стоячи. Це може призвести до запаморочення або непритомності при зміні положення тіла.
• М'язова слабкість, біль чи судоми у м'язах.
• Набряки ніг і кісточок, звані периферичними набряками.
• Зниження маси тіла. Часто супроводжується втратою апетиту. Нечасто виникає схильність до переїдання і набір маси тіла.
• Порушення зору – нечіткість, диплопія (двоїння зображення) та інші.

Важливо! Препарат впливає на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Ні, оскільки це викликає синдром скасування – неприємний стан, який може проявлятися апатією, тривогою, депресією, стомлюваністю, пітливістю, болями.

За необхідності припинення терапії праміпексолом знижувати його дозування потрібно поступово.

Вплив праміпексолу на перебіг вагітності людини не досліджувався. Вагітним приймати препарат слід лише якщо очікувана користь перевищує потенційну шкоду плоду – це вирішує лікар.