Пресартан - інструкція, склад, спосіб застосування

Пресартан випускається у формі таблеток для прийому всередину, що містять 25, 50 або 100 мг лозартану.

Важливо! Станом на квітень 2025 року в аптеках України відсутні таблетки Пресартан по 25 і 50 мг. Про їх появу в наявності ви зможете оперативно дізнатися на нашому сайті.

Виробник – фармацевтична компанія Ipca Laboratories Limited (Індія).

Від чого допомагає Пресартан 50 і 100 мг, повідомляє офіційна інструкція із застосування. Залежно від дозування, лозартан має такі показання до прийому:

• підвищений артеріальний тиск (АТ);
• зниження смертності, пов'язаної з серцево-судинними захворюваннями у пацієнтів з підвищеним тиском;
• для захисту нирок при цукровому діабеті 2 типу;
• зниження ризику розвитку інсульту та інфаркту.

Пресартан може призначатися пацієнтам з такими захворюваннями:

• есенціальна артеріальна гіпертензія (постійно підвищений артеріальний тиск без очевидних причин) у дорослих і дітей віком від 6 років з масою тіла не менше 20 кг;
• захворювання нирок у дорослих пацієнтів (від 18 років) з високим АТ і цукровим діабетом 2 типу (як антигіпертензивний елемент комплексного лікування);
• хронічна серцева недостатність у пацієнтів віком від 60 років. Важливо! Також у випадках неефективності лікування серцевої недостатності інгібіторами АПФ пацієнта у віці 60+ років можуть переводити на лозартан.

Для профілактики інсульту препарат може застосовуватися у пацієнтів з підвищеним тиском і підтвердженою на ЕКГ гіпертрофією лівого серцевого шлуночка.

Якщо прийому Пресартану недостатньо для утримання під контролем тиску пацієнта, йому може бути додатково призначений діуретик (сечогінний засіб) – наприклад, гідрохлортіазид. Поєднання лозартану і гідрохлортіазиду має більш виражений ефект і часто використовується для успішного контролю артеріального тиску. Крім того, така комбінація рекомендується спільнотами кардіологів.

Таблетки приймають незалежно від їжі, в один і той же час щодня.

При підвищеному тиску початкова доза становить 50 мг на добу. У деяких випадках добова доза може доводитися до 100 мг, що приймаються в ранковий час.

Профілактика інсульту – по 50 мг на добу. При необхідності дозу підвищують до 100 мг. Лозартан може ефективно поєднуватися з іншими препаратами проти підвищеного тиску, включаючи сечогінні засоби (діуретики).

При серцевій недостатності лікування починають з 12,5 мг на добу; за один прийом. Далі доза щотижня підвищується до підтримуючої дози в 50 мг препарату, за умови відсутності побічних реакцій.

При лікуванні дітей старше 6 років з артеріальною гіпертензією препарат рекомендується приймати по 25 мг на добу. При цьому маса тіла дитини повинна бути не менше 20 і не більше 50 кг. Дітям з меншою вагою ліки не рекомендується, а для дітей з вагою понад 50 кг доцільно розглянути прийом «дорослої» дози.

Додаткові вказівки:

• для пацієнтів з діабетом початкова доза становить 50 мг, потім вона може бути підвищена до 100 мг на день;
• Важливо! При тяжкій недостатності функції печінки препарат не призначається;
• пацієнтам з печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня, а також пацієнтам старше 75 років призначається початкова доза лозартану не більше 25 мг на добу;
• як під час лікування, так і після відміни прийому препарату необхідно контролювати артеріальний тиск. Слід також встановити певний час доби для прийому препарату для підвищення ефективності терапії.

Пресартан, як і інші препарати лозартану, не призначають дітям віком до 6 років або з масою тіла менше 20 кг, а також при:

• гіперчутливості до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, що входять до складу таблеток;
• вагітності або плануванні вагітності;
• грудному вигодовуванні (ГВ) – вкрай не рекомендується;
• тяжких порушеннях функції печінки;
• одночасному застосуванні з препаратами, що містять аліскірен, для пацієнтів з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (при швидкості клубочкової фільтрації < 60 мл/хв/1,73 м2).

Під час лікування лозартаном необхідний постійний контроль стану при наявності в анамнезі ангіоневротичного набряку (набряк обличчя, губ, горла, язика).

При зниженому внутрішньосудинному об'ємі або дефіциті натрію, пов'язаному з прийомом потужних діуретиків, дієтою з обмеженням споживання солі, діареєю або блювотою, може розвиватися симптоматична артеріальна гіпотензія (надмірне зниження тиску), особливо після прийому першої дози Пресартану або після підвищення його дози.

Тому перед початком лікування Пресартаном необхідна корекція внутрішньосудинного об'єму та/або рівня натрію (або зниження початкової дози препарату). Такі ж заходи рекомендуються для дітей та підлітків від 6 до 18 років.

Під час лікування лозартаном електролітний дисбаланс з розвитком гіперкаліємії (надлишку калію) часто спостерігається у пацієнтів з порушенням функції нирок (з або без цукрового діабету). Необхідний частий контроль показників:

• рівня калію в плазмі крові;
• кліренсу креатиніну, особливо у пацієнтів із серцевою недостатністю та кліренсом креатиніну 30-50 мл/хв.

Важливо! Не рекомендується одночасне застосування Пресартану та калійзберігаючих діуретиків, добавок калію та замінників солі, що містять калій.

Печінка. При тяжких порушеннях функції печінки препарат заборонений до застосування. При порушеннях легкого та середнього ступеня, в тому числі в анамнезі, рекомендується розглянути питання про зниження дози препарату.

Нирки. Препарат може негативно впливати на ниркову функцію, аж до розвитку ниркової недостатності. Ризик особливо високий при:

• тяжких порушеннях функції серця;
• будь-яких порушеннях функції нирок.

Необхідна обережність і постійний моніторинг стану таких пацієнтів.

Важливо! При одночасному застосуванні лозартану (Пресартану) і препаратів з групи інгібіторів АПФ погіршується ниркова функція, тому такої комбінації слід уникати.

Ризик інфаркту / інсульту. Як і в разі застосування інших антигіпертензивних засобів, надмірне зниження тиску може призвести до розвитку інфаркту міокарда або інсульту, особливо у пацієнтів з:

• ішемічними захворюваннями коронарних артерій;
• цереброваскулярними захворюваннями.

Серцева недостатність. При серцевій недостатності з або без порушення функції нирок на тлі прийому Пресартану існує ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії та (часто гострого) порушення ниркової функції.

Необхідна крайня обережність при:

• одночасному застосуванні лозартану та бета-блокаторів;
• стенозі аортального і мітрального клапанів;
• обструктивній гіпертрофічній кардіоміопатії.

Вагітність і ГВ. Лозартан (Пресартан) заборонений до застосування під час вагітності. Під час планування вагітності його теж не слід застосовувати жінкам, крім випадків життєвої необхідності.

При грудному вигодовуванні (ГВ) препарат вкрай не рекомендується до застосування.

Інші особливості застосування детально описані в офіційній інструкції до ліків.

Під час прийому Пресартану (лозартану) можуть спостерігатися такі небажані ефекти:

• часто: запаморочення, підвищення концентрації калію в крові (гіперкаліємія), анемія (дефіцит заліза в крові), порушення функції нирок;
• рідше: слабкість і втома, головні болі, непритомність, шкірні висипання і свербіж, депресії, гепатит, нудота і/або блювання.
• рідко: парестезії (спонтанні відчуття – оніміння, печіння або поколювання, «мурашки»), анафілактичні реакції, мігрень, кашель, міалгія (болі в м'язах).

Важливо! Більш детальна інформація про можливі побічні реакції на лозартан міститься в офіційній інструкції, де розписана частота і види побічних ефектів при:

• артеріальній гіпертензії;
• артеріальній гіпертензії та супутній гіпертрофії лівого шлуночка серця;
• артеріальній гіпертензії та супутньому цукровому діабеті;
• хронічній серцевій недостатності ІІ типу та нирковій недостатності.

Важливо! При взаємодії з іншими лікарськими препаратами може значно знижуватися артеріальний тиск, порушуватися ниркова функція, розвиватися гіперкаліємія тощо. Перш ніж комбінувати Пресартан з іншими ліками, необхідно проконсультуватися з досвідченим лікарем. Більш детально див. розділ офіційної інструкції «Взаємодія».

Препарат приймають незалежно від їжі, але в один і той же час щодня.

Під час лікування лозартаном електролітний дисбаланс з розвитком гіперкаліємії (надлишку калію) часто спостерігається у пацієнтів з порушенням функції нирок (з або без цукрового діабету). Тому не рекомендується одночасне застосування Пресартану та:

• калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, тріамтерен, амілорид);
• харчових добавок калію;
• замінників солі, що містять калій.

Необхідна крайня обережність при одночасному застосуванні лозартану та:

• бета-блокаторів та інших гіпотензивних препаратів («від тиску»);
• лікарських засобів, які можуть викликати побічний ефект у вигляді артеріальної гіпотензії. Це, зокрема, трициклічні антидепресанти, антипсихотики, баклофен, аміфостин;
• препаратів літію;
• нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), таких як селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), ацетилсаліцилова кислота в дозах, що призначаються для протизапальної дії, неселективні НПЗП.

Інші лікарські взаємодії детально розписані у відповідному розділі офіційної інструкції із застосування препарату.

Немає повідомлень про передозування препарату. Імовірно, симптоми інтоксикації лозартаном можуть проявлятися у вигляді:

• артеріальної гіпотензії (сильного зниження тиску);
• тахікардії / брадикардії (частішання / уповільнення серцевого ритму).

Лікування передозування. При передозуванні проводиться підтримуюча терапія, залежно від тривалості часу, що минув після прийому препарату, а також від характеру і вираженості симптомів.

Показана стабілізація функції серцево-судинної системи, застосування активованого вугілля, контроль основних показників життєдіяльності організму. Гемодіаліз неефективний.

Таблетки Пресартан зберігають при температурі до 25 ⁰С в недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України

• Pubmed, Losartan: Comprehensive Profile
• Drugs.com, Losartan

• Health-ua.com, Лозартан. Дайджест