Риспетрил ціна в Києві

Згідно з інструкцією із застосування препарату, основні показання для його застосування такі:

• терапія, у тому числі підтримуюча, пацієнтів із шизофренією та іншими психічними захворюваннями;
• короткочасна терапія епізодів агресії у хворих з деменцією альцгеймерівського типу у випадках небезпеки заподіяння шкоди собі та оточуючим;
• маніакальні періоди при біполярних розладах особистості. У цьому випадку Риспетрил застосовується на початку лікування в комплексі з нормотимиками, а також як монопрепарат на курс лікування до 12 тижнів;
• симптоматичне лікування порушення соціальної поведінки, у тому числі опозиційно зухвалих розладів з підвищеною деструктивністю, самоушкодженням у дітей, а також у дорослих з відставанням розумового розвитку;
• усунення симптомів гіперактивності, тривожності, агресивності, включаючи самоушкодження, при аутичних розладах у дітей віком від 5 років.

Так. Це підвищена чутливість до речовини рисперидон та інших компонентів препарату.

Крім того, Риспетрил протипоказаний при деменції та хворобі Паркінсона, а також деменції з тільцями Леві або підозрі на це захворювання (психотичні розлади у поєднанні з паркінсонізмом).

Як і більшість лікарських засобів, Риспетрил (рисперидон) може спричинити побічні ефекти.

Деякі з побічних ефектів, що зустрічаються часто або іноді:

• паркінсонізм, головний біль, безсоння чи сонливість;
• зниження лібідо, апатія чи нервозність, депресія, тривога, кататонія;
• тремор (тремтіння), акатизія (синдром рухового занепокоєння);
• підвищений або знижений апетит,
• підвищення рівня пролактину;
• підвищення рівня глюкози, холестерину та тригліцеридів у крові;
• зниження рівня гемоглобіну, тромбоцитів і нейтрофілів;
• порушення чіткості зору, кон'юнктивіт, виділення з очей;
• підвищення маси тіла (можливе зниження за розвитку цукрового діабету);
• почастішання чи уповільнення пульсу;
• нудота, блювання, порушення випорожнень, біль у животі, сухість у роті;
• висипання, почервоніння на шкірі, свербіння;
• біль у м'язах, спині, м'язова слабкість;
• задишка, носова кровотеча, кашель, закладеність носа;
• інфекції верхніх дихальних, сечовивідних шляхів.

У людей похилого та старечого віку з деменцією під час лікування рисперидоном зростають ризики порушення мозкового кровообігу та серцевих нападів з летальним результатом. Віковий проміжок пацієнтів, які спостерігалися, – 73-97 років.

У хворих з деменцією судинного або змішаного походження ризик летальності вищий, ніж у тих, чия деменція спричинена хворобою Альцгеймера. Тому при судинній деменції краще замінити рисперидон іншим антипсихотичним препаратом.

Обережно застосовувати Риспетрил потрібно людям похилого віку з гіпертонією, серцево-судинними захворюваннями через підвищений ризик інсульту. За перших ознак нападу (серцевого, церебрального) слід негайно викликати швидку допомогу. Тривожні ознаки – порушення мовлення, зору, оніміння кінцівок, раптова слабкість, пітливість.

Препарат відпускається за рецептом, а приймати його потрібно лише за призначенням лікаря.

Інструкція із застосування Риспетрилу вказує, що дозування препарату підбирають виходячи з діагнозу, тяжкості стану та віку пацієнта. А при аутизмі, асоціальних розладах та агресивній поведінці враховують і масу тіла пацієнта.

Починати прийом потрібно з малої дози, а потім підвищувати до терапевтичної.

Наприклад, при лікуванні шизофренії у дорослих віком до 65 років початкове дозування препарату – 2 мг, наступного дня – 4 мг. Якщо ефект від такої дози препарату є достатнім, її залишають без змін. Середня доза – 4-6 мг на добу, а максимальна – 10 мг на добу.

У пацієнтів із шизофренією віком понад 65 років початкове дозування – по 0,5 мг 2 рази на добу, тобто сумарно 1 мг на добу. Потім його можна збільшити до 2-4 мг на добу, збільшуючи на 0,5 мг, прийом по 2 рази на добу.

Важливо! Приймають Риспетрил під контролем лікаря, оскільки дозу потрібно постійно переглядати та коригувати з урахуванням клінічної відповіді чи появи побічних ефектів.

Під час лікуванні Риспетрилом дітей відзначалося невелике збільшення маси тіла, а зростання залишалося в межах норми. Але через можливу гіперпролактинемію слід регулярно оцінювати фізичний розвиток, роботу ендокринної системи та статеве дозрівання дітей (у дівчаток – менструальний цикл).