Тіотриазолін ціна в Одесі

Тіотриазолін знайшов широке застосування в медицині завдяки таким фармакотерапевтичним діям:

• гепатопротекторна – перешкоджає руйнуванню клітин печінки й прискорює процес їхнього відновлення;
• холатостимулююча – покращує функцію печінки;
• кардіопротекторна й кардіотонічна (для серця) – Тіотриазолін захищає серцевий м'яз, підвищує його витривалість і стимулює активність;
• антиоксидантна – захищає клітини міокарда й печінки від дії вільних радикалів;
• мембраностабілізуюча– запобігає руйнуванню оболонок клітин (мембран);
• протиішемічна – запобігає розвитку нападів стенокардії, полегшує їхній перебіг;
• антиаритмічна;
• імуномодулююча;
• регенераторна – стимулює відновлення клітин.

Тіотриазолін для профілактики використовується в офтальмології з метою запобігання ускладненням при різних захворюваннях очей.

Також створені препарати на основі діючої речовини Тіотриазоліну для собак, котів та інших домашніх тварин. Такі засоби продаються у ветеринарних аптеках і використовуються при захворюваннях печінки.

Показання залежать від форми випуску Тіотриазоліну, вони докладно описані в інструкції із застосування препаратів. 

Таблетки Тіотриазолін в кардіології застосовують при різних формах ішемічної хвороби серця (стенокардія, інфаркт міокарда), серцевих аритміях і постінфарктному кардіосклерозі; у гастроентерології – при гепатитах, фіброзі печінки, цирозі.

Розчин для ін'єкцій Тіотриазолін також використовується при різних патологіях, а показання до його застосування можна умовно поділити на дві групи.

Як кардіопротектор лікарі призначають цей препарат при:

• гострому інфаркті міокарда;
• стабільній, нестабільній і постінфарктній стенокардії (недостатнє надходження кисню в серце внаслідок ураження артерій);
• кардіосклерозі (розростанні сполучної тканини й формуванні рубців у серцевому м'язі);
• порушенні серцевого ритму.

Як гепатопротектор Тіотриазолін застосовують для лікування:

• хронічних гепатитів;
• алкогольного гепатиту;
• фіброзу та цирозу печінки.

Краплі для очей Тіотриазолін застосовуються при вірусному кон'юнктивіті, травмах очного яблука (включаючи опіки), запальних і дистрофічних процесах у рогівці. Офтальмолог також може порадити Тіотриазолін для профілактики запальних процесів в очах і пом'якшення симптомів астенопії – втоми очей.

Зверніть увагу: астенопія – це часте явище при тривалій роботі за комп'ютером, захопленні гаджетами, постійному читанні.

Ефективність і всмоктування лікарського засобу не залежить від прийому їжі, тому неважливо, як приймати Тіотриазолін – до їди чи після. Таблетки можна ковтати, запиваючи водою, або помістити під язик (при аритмії).

Згідно з інструкцією із застосування Тіотриазоліну препарат треба приймати по 200 мг тричі на день. Тривалість курсу лікування визначається фахівцем, вона залежить від діагнозу, тяжкості стану, супутніх патологій, відповіді пацієнта на терапію, що проводиться.

Тривалість терапії Тіотріазоліном може становити:

• при стабільній стенокардії напруги – 8 тижнів;
• при нестабільній стенокардії, інфаркті міокарда та кардіосклерозі – 20-30 днів;
• при захворюваннях печінки – від 20 до 30 днів.

Важливо! За передозування Тіотриазоліну може підвищуватися концентрація калію й натрію в сечі.

Інструкція із застосування розчину Тіотриазолін описує ті ж показання, що й для таблетованої форми: ІХС (ішемічна хвороба серця), стенокардія, інфаркт міокарда, аритмії, кардіосклероз, гепатити, фіброз і цироз печінки.

Розчин Тіотриазолін призначений для внутрішньовенного та внутрішньом'язового застосування.

Внутрішньовенно: інструкція із застосування Тіотриазоліну в ампулах рекомендує вводити розчин струминно повільно зі швидкістю 2 мл/хв або краплинно – 20-30 крапель на хвилину, як розчинник використовують 150-250 мл фізрозчину (0,9% розчину натрію хлориду). Дозування призначає лікар залежно від захворювання й стану пацієнта.

Внутрішньом'язово: вводять по 2 мл або 4 мл 2-3 рази на день, розчин в ампулах готовий до застосування.

Для лікування: за появи перших симптомів закапують по 2 краплі 3-4 рази на день, при тяжких формах ураження очей інстиляції (закапування) поєднують із введенням розчину Тіотриазолін ін'єкційно: підкон'юнктивально або парабульбарно (через шкіру нижньої повіки на глибину до 1 см).

Для профілактики: Тіотриазолін закапують безпосередньо перед роботою за комп'ютером, а потім через кожні 2 години.

Важливо! Флакон з краплями зберігається за нормальної температури 4-8 °С, тобто в холодильнику. Перед застосуванням його необхідно зігріти до кімнатної температури (потримати в долонях).

Завдяки своїй антиоксидантній, мембраностабілізуючій і протиішемічній діям Тіотриазолін покращує стан усіх органів і тканин, і судин зокрема.

Також лікарський засіб відновлює нормальну роботу печінки та метаболізм холестерину, який утворюється в цьому органі. Адже саме атеросклеротичні бляшки, спричинені високим рівнем “шкідливого” холестерину, є найбільш значущим фактором ризику пошкодження судин. Таким чином, Тіотриазолін діє як гепатопротектор і водночас позитивно впливає на стан артерій.

Інструкція повідомляє, що цей препарат використовується для лікування хвороб серця й печінки, а також очей. Зазвичай Тіотриазолін призначають кардіологи, гастроентерологи (гепатологи) та окулісти.

В інструкції в розділі “Показання” немає такого діагнозу. Однак лікар може включати препарат у схему комплексного лікування захворювань печінки й шлунково-кишкового тракту, зокрема гастриту.

При вагітності та грудному вигодовуванні Тіотриазолін не рекомендується, тому що його ефективність і безпека у цих груп пацієнток не вивчалася.

Інструкція із застосування не містить інформації про можливу взаємодію Тіотриазоліну з етанолом. Але з огляду на перелік захворювань, за яких призначається препарат (ушкодження печінки зокрема), лікарі рекомендують утриматися від алкогольних напоїв.

У більшості випадків пацієнти добре переносять лікування цим препаратом. За індивідуальної чутливості можуть виникати алергічні реакції з боку шкіри: свербіння, почервоніння, висипання, кропив'янка, набряк. У хворих похилого віку побічна дія Тіотриазоліну може виявлятися запамороченням, шумом у вухах, диспепсією (шлунково-кишковими розладами), задишкою, загальною слабкістю, підвищенням артеріального тиску та серцебиттям.

Цей препарат не призначають за наступних станів і захворювань:

• підвищеної чутливості до тіазотної кислоти;
• вагітності та лактації;
• дітям віком до 18 років;
• гострої ниркової недостатності.

Ці препарати містять одну діючу речовину (тіазотну кислоту) й випускаються в однакових лікарських формах (таблетки та уколи).

Однак, за призначення лікарем ін'єкційної терапії, треба звернути увагу на те, що вміст тіазотної кислоти в розчині Антарес становить 50 мг/мл, а в Тіотриазоліні – 25 мг/мл. Антарес в ампулах використовується тільки в комплексному лікуванні інфаркту міокарда та стенокардії. За лікування гепатитів і цирозів ін'єкційну форму цього препарату не застосовують.

Антарес і Тіотриазолін у таблетках – це взаємозамінні аналоги.

Це препарати, які відрізняються складом, показаннями й протипоказаннями до застосування, а також побічними ефектами.

Тіотриазолін(морфолінієва сіль тіазотної кислоти) – кардіопротектор і гепатопротектор, призначається при захворюваннях серця та печінки.

Тіоцетам – комплексний препарат, до складу якого входять тіазотна кислота й пірацетам. Він належить до психостимулюючих і ноотропних засобів, застосовується для нормалізації клітинного обміну нервової системи, регулює функції головного мозку.

Які ліки потрібні пацієнту, визначає лікар з урахуванням історії хвороби.