Торасемід Дарниця

Торасемід випускається у двох лікарських формах:

• таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг, 50 мг, 100 мг і 200 мг;
• розчин для ін'єкцій – по 20 мг в 4 мл в ампулах.

Інструкція докладно описує, від чого допомагають таблетки Торасемід (Сандоз та інші). Основні показання до їхнього застосування:

• по 5 мг – терапія артеріальної гіпертензії;
• по 5 мг, 10 мг і 20 мг – лікування набряків, спричинених серцевою недостатністю;
• по 50 мг, 100 мг і 200 мг – у цій дозі Торасемід використовується при набряковому синдромі, підвищеному артеріальному тиску на тлі важких порушень роботи нирок (з кліренсом креатиніну менше 20 мл на хвилину) за наявності залишкового діурезу об'ємом більше 200 мл на добу, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі.

Для чого використовують Торасемід у розчині: цей препарат показаний при набряках або випотах, спричинених серцевою недостатністю, якщо пацієнту потрібне внутрішньовенне введення діуретика (наприклад, при гострій серцевій недостатності з набряком легень).

Як приймати таблетки Торасемід: всередину, вранці, не розжовуючи та запиваючи водою.

Рекомендовані дозування при різних захворюваннях і станах:

• підвищений тиск (артеріальна гіпертензія) – терапію починають з 2,5 мг на добу, а потім за показаннями збільшують її до 5 мг;
• набряки – лікування починають з 5 мг на день, потім поступово збільшують дозу до 10 мг або 20 мг. Ліки треба приймати щодня;
• цироз печінки – стартове дозування становить 5-10 мг на добу, за необхідності лікар може збільшити його до 20 мг. Торасемід зазвичай застосовується одночасно з антагоністами альдостерону / калійзберігаючими діуретиками.

Важливо! При хронічній нирковій недостатності дозу діуретика підбирають індивідуально залежно від кліренсу креатиніну (швидкості клубочкової фільтрації). Максимальна добова доза діуретика при цьому захворюванні – 200 мг.

Рекомендовані дозування ін'єкційного Торасеміду (згідно з інструкцією із застосування):

• набряки або випоти на тлі серцевої недостатності – 10-20 мг на добу, за необхідності допускається короткочасне (не більше трьох днів) введення 80 мг;
• гострий набряк легень – початкове дозування становить 20 мг торасеміду на добу, максимальне допустиме – 100 мг.

Вводити цей діуретик треба внутрішньовенно повільно.

Важливо! Для лікування дітей Торасемід у таблетках і розчині не використовується.

Інструкція описує такі протипоказання до застосування Торасеміду:

• низький артеріальний тиск (гіпотензія);
• аритмія;
• печінкова кома або прекома;
• тяжкі порушення роботи нирок з анурією (відсутністю виділення сечі);
• зменшення об'єму циркулюючої крові (гіповолемія);
• зниження рівня калію та / або натрію в крові;
• порушення сечовиділення (наприклад, при збільшенні передміхурової залози в чоловіків);
• порушення обміну сечової кислоти (подагра);
• недостатність нирок, спричинена впливом нефротоксичних речовин (зокрема ліків);
• індивідуальна гіперчутливість до ліків.

Зверніть увагу: Торасемід не можна використовувати одночасно з антибіотиками з групи аміноглікозидів і цефалоспоринів.

Також інструкція повідомляє, що цей діуретик протипоказаний у період грудного вигодовування.

Перед початком прийому діуретика треба усунути гіповолемію й нормалізувати сечовиділення, рівні калію та натрію в крові (якщо в пацієнта є ці порушення). Також протягом усього курсу лікування необхідно контролювати рівні електролітів, особливо якщо торасемід застосовується разом з серцевими глікозидами, глюкокортикоїдними гормонами, проносними засобами.

Пацієнти зі схильністю до порушення обміну сечової кислоти, подагри, цукровим діабетом, які тривало приймають торасемід, мають знаходитися під лікарським наглядом.

З особливою обережністю цей сечогінний препарат використовують при супутніх тяжких ураженнях печінки (цирозі з асцитом).

За появи симптомів гіповолемії та електролітного дисбалансу (відчуття спраги, сухості в роті, сонливості, млявості, слабкості, збудження, судом або міалгій, зниження тиску, почастішання серцебиття, нудоти, блювання, зменшення об’єму сечі, що виділяється) треба припинити прийом ліків, усунути небажані ефекти, а потім продовжити терапію в меншій дозі.

Докладніше особливості застосування Торасеміду описані в інструкції.

За відгуками терапія Торасемідом (Сандоз та іншими) добре переноситься, якщо суворо дотримуватися призначень лікаря. На тлі лікування може знижуватися рівень калію в крові, особливо при супутньому блюванні та діареї, а також розвиватися гіповолемія, гіпонатріємія. Згідно з інструкцією часто зазначаються:

• головні болі та запаморочення;
• зниження чи втрата апетиту;
• нудота, блювання, діарея, запори;
• здуття живота;
• підвищення рівнів печінкових ферментів.

Детальніше побічні дії Торасеміду описані в інструкції із застосування.

В інструкції із застосування Торасеміду (Сандоз та інших) не вказано, коли краще приймати діуретик – до їди чи після. Біодоступність цих ліків не залежить від прийому їжі.

Торасемід може взаємодіяти з різними лікарськими засобами:

• посилювати дію – препаратів від тиску, зокрема інгібіторів АПФ, курареподібних міорелаксантів, теофіліну, серцевих глікозидів (через підвищення чутливості до них міокарда на тлі гіпокаліємії);
• зменшувати ефективність – адреналіну та норадреналіну, ліків від діабету.

Зверніть увагу: ризик гіпокаліємії підвищується за одночасного застосування торасеміду з гормонами (мінерало- та глюкокортикоїдами), проносними засобами.

Цей діуретик може посилювати токсичну дію на органи слуху та нирки таких препаратів, як аміноглікозиди (тобраміцин, канаміцин, гентаміцин). Також він потенціює нефротоксичність цефалоспоринів.

Сечогінна та гіпотензивна дія препарату Торасемід слабшає, якщо приймати його в комбінації з пробенецидом або нестероїдними протизапальними препаратами (наприклад, індометацином).

Докладніше взаємодія торасеміду з іншими лікарськими засобами описана в інструкції.

За передозування (наприклад, безконтрольного прийому Торасеміду Сандоз 100 мг або 200 мг) можливі сонливість, виражене зниження артеріального тиску, сплутаність свідомості, серцево-судинна недостатність, небажані реакції з боку травної системи.

У такій ситуації лікар відміняє препарат або зменшує його дозу, проводить симптоматичну та підтримувальну терапію (поповнення об’ємів рідини, нормалізацію рівня калію в крові). Специфічного антидоту торасеміду немає, гемодіаліз при передозуванні неефективний.

Таблетки та розчин Торасемід необхідно зберігати при температурі не вище 25 оС у недоступному для дітей місці.

Важливо! Розчин для ін'єкцій не можна заморожувати.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні