Ванатекс - інструкція, склад, спосіб застосування

Головна відмінність Ванатексу Комбі – у наявності в ньому додаткового сечогінного компонента (діуретика) – гідрохлортіазиду. Обидва лікарські засоби випускаються у різних дозуваннях:

• Ванатекс – діюча речовина – валсартан у дозуванні 80 та 160 мг;
• Ванатекс Комбі – діючі речовини: валсартан і гідрохлортіазид у дозуваннях 80 + 12,5 мг, 160 + 12,5 мг та 160 + 25 мг.

Шляхом складних біохімічних реакцій препарат сприяє вазодилатації (розширенню судин) та зменшенню затримки натрію в організмі, що згодом призводить до зниження артеріального тиску. Такий терапевтичний ефект дозволяє призначати Ванатекс у лікуванні серцево-судинних захворювань для:

• нормалізації підвищеного артеріального тиску (гіпертензії) у дорослих і дітей віком від 6 років;
• стабілізації тиску у пацієнтів у постінфарктному періоді після нещодавно перенесеного інфаркту (від 12 годин до 10 діб з моменту інфаркту);
• симптоматичної допомоги пацієнтам із серцевою недостатністю (у вигляді моно- або додаткової терапії у комбінації з іншими препаратами).

Під час лікування Ванатексом відбувається зниження артеріального тиску без зміни частоти пульсу.

У середньому препарат починає активність протягом 2 годин від моменту прийому. Максимальний гіпотензивний ефект спостерігається протягом 6 годин та зберігається протягом доби.

Стійка гіпотензивна дія розвивається приблизно через місяць безперервного застосування препарату та зберігається протягом усього лікування.

Важливо! При затримці рідини та набряках для отримання додаткової гіпотензивної дії за рахунок сечогінного ефекту рекомендовано препарат Ванатекс Комбі.

Доза та тривалість прийому препарату підбираються індивідуально з урахуванням віку, тяжкості хвороби та наявності супутніх захворювань.

Прийом Ванатексу не залежить від прийому їжі; запивати таблетку потрібно достатньою кількістю чистої води.

Лікування артеріальної гіпертензії починають з 80 мг препарату один раз на день. Максимальна добова доза має не перевищувати 320 мг. Ванатекс можна поєднувати з іншими препаратами для зниження тиску.

Лікування в постінфарктний період можливе лише у клінічно стабільних пацієнтів. Терапію починають не раніше ніж через 12 годин після перенесеного інфаркту з мінімального дозування – 20 мг двічі на добу. Потім протягом наступних кількох тижнів дозування збільшують до 40, 80 та 160 мг двічі на добу.

Для лікування пацієнтів із серцевою недостатністю призначають дозування 40 мг двічі на день. Потім протягом кількох наступних тижнів дозування збільшують до 80 і 160 мг двічі на добу.

Важливо! Не рекомендується перевищувати максимально допустиме дозування Ванатексу – 320 мг валсартану на добу.

Згідно з інструкцією, лікарський засіб має низку обмежень до застосування, серед яких:

• підвищена чутливість чи непереносимість складових препарату;
• тяжкі захворювання печінки (холестаз, цироз, печінкова недостатність);
• вагітність та грудне вигодовування;
• одночасний прийом з прямими інгібіторами реніну (аліскірен) та наявність в анамнезі цукрового діабету або ниркової недостатності.

Так, прийом препарату здатний спричинити небажані наслідки. У ході досліджень вдалося встановити, що частота побічних ефектів не залежить від дозування Ванатексу та тривалості курсу лікування. Також відомо, що немає жодного зв'язку між віком, статтю, расою пацієнтів і виникненням несприятливих ефектів.

Можливі побічні ефекти Ванатексу:

• слабкість, підвищена стомлюваність, запаморочення;
• алергічні реакції;
• порушення у складі крові, гіперкаліємія (надлишок калію), гіпонатріємія (зниження рівня натрію);
• запалення судинної стінки;
• кашель;
• біль в животі;
• біль в м'язах;
• порушення функції нирок.