Сироп малиновий 700 мл Fares

Ароматний малиновий сироп з чудовим кисло-солодким смаком. З’єднайте його з водою в склянці, щоб отримати задоволення та гарний настрій!

Інгредієнти:

• цукор,
• вода,
• сік малиновий 6% (з малинового концентрату),
• підкислювач: лимонна кислота,
• аромати,
• консервант: сорбат калію.

Приготування : малиновий сік отримують, розбавляючи одну частину сиропу 6 частинами мінеральної або звичайної води.

Роль компонентів:

Кущистий кущ з родини розоцвітих, з дрібними колючками, з прямостоячим, дугоподібним до верхівки стеблом, з нерівномірно складеним листям, з 3-7 яйцевидно-ланцетними гілками по краях; білі квітки зібрані в кисті суцвіть на верхівках гілок, а плід — ароматна, смачна багатокістянка, що містить пектини, органічні кислоти, антоціани, вітаміни. Для терапевтичних цілей листя заготовляють до цвітіння в період з травня по червень.

Наукова назва походить від латинського слова rubus, що означає червоний, і від латинського слова ida, що є назвою гори у Фрігії, місця, де рослина росла в достатку. Малина використовувалася так само, як і ожина, греками, китайцями, лікарями Азурведи та корінними американцями для лікування таких хвороб, як діарея, дизентерія та для загоєння ран. Батьківщиною малини є Туреччина, а в минулому її використовували жителі Трої. Археологічні відкриття показали, що румуни поширювали насіння малини по всій імперії аж до Англії.

Малина століттями використовувалася в усьому світі як їжа та ліки.

Це рослина, про медичне застосування якої розповідає Валеріус Кордус (німецький лікар і ботанік, 1515-1554), а Конрад Гесснер (швейцарський натураліст, також відомий як ботанік і лікар, 1516-1565) згадує малиновий сироп.

У румунській науковій медицині з початку минулого століття настої листя малини рекомендували при катарі шлунково-кишкового тракту, підвищеній кислотності шлунка, діареї та «сильних місячних» (гіперменорея). Народна медицина застосовувала чаї з висушеного листя і бруньок проти шкірних висипів і жіночих хвороб, а також проти кровотеч, проносів і дизентерії; малиновий оцет або сусло використовують також як лимонад при гарячкових захворюваннях, таких як кір, скарлатина, ангіна.

Листя малини містять дубильні речовини, флавони, невелику кількість вітаміну С, мають сечогінну, в'яжучу дію, використовуються також для приготування ароматних чаїв. Традиційно в Європі загалом їх використовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів, серцево-судинної системи, при подразненнях слизової оболонки порожнини рота та горла, а також при запаленнях шкіри, грипі, лихоманці, менструальних проблемах, діабеті, нестачі вітаміну С, як потогінний, сечогінний та жовчогінний, а також як кровоочисний засіб.

Споживання листя малини під час вагітності (на більш пізніх стадіях), щоб скоротити пологи та полегшити пологи, було популярно протягом багатьох поколінь, ефект почав вивчатися з 1940-х років, і навіть якщо клінічні дослідження з передовою методологією відсутні, деякі клінічні дослідження зробили обнадійливі спостереження в цьому напрямку.