Алопуринол - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат випускається у таблетках з концентрацією діючої речовини 100 мг і 300 мг.

Виробляють ліки різні фармкомпанії – Київський вітамінний завод (Алопуринол-КВ), Sandoz (Алопуринол-Сандоз), Lek, Борщагівський ХФЗ, Здоров'я (Алопуринол-Здоров'я).

Насамперед застосовується Алопуринол при подагрі – це його основне показання. Крім того, препарат призначається при хворобах, перебіг яких супроводжується аномальним вмістом у крові солей сечової кислоти.

Важливо! Дітям ці ліки також призначаються за іншого захворюванні нирок – уратної нефропатії (утворення уратних каменів у нирках). Дітям Алопуринол призначається й при синдромі Леша –Ніхана (вродженій ферментативній недостатності).

Крім того, інструкція до препарату вказує, що Алопуринол може застосовуватися як лікувальний та профілактичний засіб при:

• гіперурикемії – стан, за якого в організмі перевищено допустимі норми сечової кислоти;
• захворюваннях з розвитком вторинної гіперурикемії – лейкоз у гострій формі, лімфосаркома, хронічний мієлолейкоз.

Загальна інформація про те, як приймати Алопуринол, міститься у відповідному розділі інструкції. Так, для пацієнтів різного віку і з різними діагнозами наведені такі дозування та схеми:

• дорослим призначається початкова доза 100 мг на один прийом, 1 раз на добу. Поступово дозування збільшується за такою схемою: до добової дози додається 100 мг кожні 7 днів. Важливо! Підвищення дозування допускається лише після аналізу на вміст сечової кислоти в крові. Максимально допустимі добові дози: при легкому перебігу хвороби – не більше ніж 300 мг, при середньотяжкому – до 600 мг (2 таблетки по 300 мг), при тяжких формах захворювання – 900 мг (3 таблетки по 300 мг). При підвищеному дозуванні допускається розподіл препарату на 2-3 прийоми;
• дітям з вагою понад 15 кг ліки призначають з розрахунку 10 мг препарату на 1 кг маси тіла дитини.

Важливо! Точну схему прийому визначає лікар на підставі захворювання та ступеня тяжкості його симптомів. Самолікування алопуринолом без попередніх аналізів заборонено.

Алопуринол заборонено приймати за таких захворювань і станів, як:

• підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого з допоміжних компонентів;
• маса тіла менше ніж 15 кг;
• тяжкі порушення функції печінки та/або нирок (кліренс креатиніну менше за 2 мл/хв.).

У разі появи будь-яких реакцій гіперчутливості, у тому числі синдрому Стівенса — Джонсона, токсичному епідермальному некролізі, макулопапулзеній екзантемі, екземи, застосування Алопуринолу слід негайно припинити.

Якщо відомо, що у пацієнта присутній алель HLA-B*5801, питання про призначення алопуринолу може розглядатися тільки якщо очікувана користь від лікування перевищує можливі ризики.

Алопуринол не рекомендується застосовувати, якщо рівень сечової кислоти в плазмі крові нижче за 9 мг/100 мл при дотриманні дієти і відсутності ураження нирок.

Пацієнтам, яким призначено Алопуринол, рекомендується дотримуватися спеціальної дієти: не вживати продукти з високим вмістом пуринів (субпродукти, м'ясні бульйони, алкоголь).

При лікуванні подагри паралельно з сечокам'яною хворобою (СКХ) об’єм сечі, що виділяється, має становити щонайменше 2 літри на добу.

Щоб запобігти підвищенню рівня концентрації сечової кислоти в сироватці крові або сечі, що може відбуватися під час хіміотерапії новоутворень, а також при синдромі Леша – Ніхана, крім прийому Алопуринолу необхідно пити велику кількість води для підтримання нормального діурезу (об'єму сечі).

За наявності гострих нападів подагри лікування Алопуринолом не слід починати до повного їх зникнення.

Важливо! На початку лікування препаратом гострі напади подагри можуть посилюватися внаслідок мобілізації великої кількості сечової кислоти. Тому впродовж перших 4 тижнів лікування потрібне застосування аналгетиків або колхіцину.

За наявності в ниркових лоханках великих каменів не виключено, що при лікуванні Алопуринолом частина каменів може розчинитися і потрапити до сечового міхура. Надалі це може призводити до закупорки сечоводу.

Повний перелік особливостей препарату міститься у відповідному розділі інструкції щодо його застосування.

Алопуринол на початку лікування може спричиняти реактивні напади подагри.

Побічні реакції під час лікування препаратом найчастіше виявляються:

• за наявності ниркової та/або печінкової недостатності;
• при одночасному застосуванні препарату з ампіциліном або амоксициліном.

З інших побічних ефектів від прийому Алопуринолу варто відзначити такі як:

• епідермальний некроліз, алопеція (облисіння), фурункульоз, інші шкірні реакції. Зверніть увагу: у разі виникнення шкірних реакцій слід негайно припинити прийом Алопуринолу;
• реакції гіперчутливості уповільненого типу;
• порушення функцій печінки – від асимптоматичного підвищення показників функції печінки (“печінкових проб”) до гепатиту;
• нудота, блювання, діарея;
• порушення кісткового мозку, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю;
• стенокардія;
• атаксія, периферичний неврит, порушення смакових відчуттів;
• брадикардія (уповільнення серцевого ритму);
• цукровий діабет та ін.

Якщо після прийому препарату спостерігається погіршення самопочуття, слід негайно звернутися по медичну допомогу.

Приймати Алопуринол слід після їди, запиваючи великою кількістю води.

Препарат може вступати у взаємодії з багатьма лікарськими засобами, серед яких такі як:

• відарабін;
• саліцилати та інші препарати, що сприяють виведенню сечової кислоти;
• хлорпропамід;
• антикоагулянти-похідні кумарину;
• теофілін, кофеїн;
• ампіцилін, амоксицилін;
• цитостатичні засоби;
• циклоспорин;
• диданозин;
• каптоприл.

Якщо ви приймаєте будь-які лікарські засоби, обов'язково повідомте про це лікаря.

Алопуринол при прийомі високих доз (понад 20 г) може спричинити нудоту, блювання, діарею та запаморочення.

При тривалому застосуванні препарату у людей з порушенням функцій нирок можуть виникати тяжкі симптоми гострої інтоксикації, зокрема шкірні реакції, лихоманка, гепатит та інші.

За підозри на передозування, і якщо після передбачуваного прийому препарату пройшло не більше 1 години, необхідно промити шлунок, викликати блювання або прийняти активоване вугілля та фосфат натрію.

Специфічного антидоту немає, терапія симптоматична. За потреби можна застосовувати гемодіаліз.

Ліки слід зберігати в аптечній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25 оС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Drugs.com, Allopurinol
• Pubmed, Naphazoline intoxication managed with minimally invasive cardiac Allopurinol and kidney function: An update output monitoring 
• E-lactation, Аллопуринол