Артіхол - інструкція, склад, спосіб застосування

Екстракт листя артишоку підтримує роботу печінки, відновлює пошкоджені клітини її паренхіми, покращує детоксикаційні здібності печінки, допомагає у реабілітаційний період після перенесених гепатитів.

Біологічно активний склад екстракту артишоку має комплексну дію:

• холеретичну (жовчогінну) – нормалізує жовчоутворення та виведення жовчі;
• холекінетичну – підвищує рухову активність і тонус жовчного міхура;
• гепатопротекторну – відновлює клітини печінки (гепатоцити);
• антиоксидантну - захищає печінку від впливу окислювальних вільних радикалів;
• антитоксичну – допомагає виводити з організму токсини, зокрема солі важких металів та пестициди;
• діуретичну (сечогінну);
• покращує фільтраційну функцію нирок;
• знижує рівень азотовмісних речовин і сечовини;
• допомагає зменшити рівень холестерину.

Артіхол, показання до застосування:

• цироз печінки;
• дискінезія жовчовивідних шляхів;
• хронічні ниркова недостатність та/або нефрит (запальне захворювання нирок різного походження);
• хронічний холецистит без утворення каменів;
• гепатити.

Важливо! Найчастіше використовують Артіхол для печінки та при захворюваннях нирок у складі комплексної терапії, тобто паралельно з іншими ліками.

Таблетки приймають всередину 3 рази на день, запиваючи водою, за 15-30 хвилин до їди. Разове дозування становить:

• для дітей від 6 до 12 років – 200 мг;
• для дорослих і дітей від 12 років – 200-400 мг.

Дітям до 6 років препарат не призначають.

У разі передозування можливе посилення побічних ефектів.

Тривалість застосування ліків Артіхол визначається лікарем. Зазвичай курс терапії становить 2-3 тижні. Через деякий час лікар може призначити повторне лікування Артіхолом, якщо воно необхідне

Згідно з інструкцією, препарат і з лікувальною, і з профілактичною метою застосовується однаково: по 1-2 таблетки 3 рази на добу. А ось доцільність і тривалість прийому Артіхолу для профілактики необхідно узгодити з лікарем з огляду на показання та протипоказання.

Завдяки сечогінній дії, препарат може дещо знизити масу тіла за рахунок виведення рідини з організму. Однак цей ефект є короткостроковим.

Якщо надмірна вага викликана порушенням роботи травної та біліарної системи, функцій печінки або нирок – цілком можливо, що в комплексі з фізичними вправами, дієтою та іншими призначеннями лікаря застосування Артіхолу дасть позитивний результат.

Часто дерматологічні проблеми стають результатом дисфункції травного тракту та гепатобіліарної системи. Насамперед необхідно з'ясувати з лікарем причини виникнення прищів. Цілком можливо, що у комплексне лікування акне буде включено Артіхол. Для шкіри препарат має сприятливий вплив: сприяє усуненню набряклості, захищає клітини від дії вільних радикалів, регенерує.

В інструкції із застосування у списку протипоказань гастриту немає. Враховуючи, що екстракт артишоку містить солі натрію та калію, які мають лужний характер, застосування Артіхолу може бути корисним при гіперацидному гастриті (з підвищеною кислотністю). Однак незайвим буде попередньо проконсультуватися з гастроентерологом.

Екстракт артишоку підтримує роботу ШКТ, допомагає при перетравленні “важкої” їжі, здутті, покращує склад мікрофлори, бореться з розладами травлення, діареями та запорами. Може призначатися у складі комплексного лікування запорів або як монопрепарат (у легких випадках).

Можна припустити, що застосування Артіхолу від набряків, печії, порушень травлення, нудоті, застою жовчі допомагає впоратися з цими частими симптомами під час виношування дитини. Але в періоди вагітності та ГВ тільки лікар може призначати будь-які препарати – і тільки якщо передбачувана користь для матері перевищує можливий негативний вплив на плід або грудне немовля.

Інструкція із застосування Артіхолу містить наступний перелік протипоказань:

• емпієма – нагноєння жовчного міхура;
• непрохідність сечовивідних та/або жовчовивідних шляхів;
• холангіт – запалення жовчних проток;
• жовчнокам'яна хвороба;
• ниркова недостатність;
• гострі захворювання печінки та нирок.

Також не можна приймати препарат у разі підвищеної чутливості до його компонентів. Крім того, під час лікування екстрактом артишоку рекомендується дотримуватись дієти, що виключає вживання жирної та смаженої їжі, алкоголю.

Як і будь-який інший лікарський засіб, Артіхол може приносити не тільки користь, а й шкоду у разі порушенні рекомендацій щодо його застосування. Наприклад, при тривалому вживанні у високих дозах, що перевищують рекомендовані лікарем, можуть виникати:

• алергія на компоненти препарату – висипання на шкірі, свербіж, почервоніння, кропив'янка;
• нудота, блювання, печія, розлади випорожнень;
• біль у епігастрії.

Важливо! У разі виникнення дискомфортних симптомів необхідно припинити прийом препарату та якнайшвидше проконсультуватися з лікарем.

Захворювання, за яких приймають Артіхол, вже самі собою виключають вживання алкоголю. Тому найкраще повністю виключити навіть слабоалкогольні напої під час терапії екстрактом артишоку.

Однак Артіхол може бути включений у комплексне лікування алкоголізму як додатковий засіб, що:

• відновлює клітини печінки, які постраждали від тривалого вживання алкоголю;
• покращує травлення;
• зменшує набряки;
• допомагає боротися з інтоксикацією.

Артіхол і Хофітол – це монопрепарати, що містять екстракт артишоку. Артихол випускається у таблетках по 200 мг та 400 мг; Хофітол – таблетки по 200 мг та оральний розчин.

Холівер – комплексний препарат, який крім 25 мг екстракту артишоку містить порошок куркуми та екстракт жовчі.

Для правильного вибору препарату слід порадитись із лікарем.

Ці лікарські засоби мають абсолютно різний склад, показання, протипоказання, тому порівнювати їхню ефективність неможливо.

Аллохол і Карсил не містять екстракту артишоку, на відміну від Артіхолу.

Алохол містить суху жовч, порошок сушеного часнику, листя кропиви, вугілля активоване. Стимулює утворення жовчі та покращує її відтік. Має протизапальну дію і знижує каменеутворення у жовчному міхурі. Покращує травлення, зменшує метеоризм.

Карсил містить екстракт розторопші плямистої. Належить до препаратів, що використовуються при захворюваннях печінки, та гепатопротекторів. За захворювань жовчного міхура не призначається.

У кожному індивідуальному випадку призначити оптимально ефективні ліки може лише лікар.