Баралгетас - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат випускається у двох лікарських формах:

• таблетки Баралгетас – містять по 500 мг метамізолу, 5 мг пітофенону і 0,1 мг фенпіверинію;
• розчин для ін'єкцій Баралгетас – в 1 мл міститься 500 мг метамізолу натрію, 2 мг пітофенону гідрохлориду, 0,02 мг фенпіверинію броміду. Ампули по 5 мл.

Виробник – фармацевтична компанія Югоремедія (Республіка Сербія).

Терапевтичний ефект препаратів лінійки Баралгетас заснований на властивостях трьох його діючих речовин:

метамизол натрію (основний активний компонент популярного ліків Анальгін) – анальгетик і жарознижуючий засіб, знижує температуру і біль;

пітофенон гідрохлорид – міотропний спазмолітик, розслабляє гладку мускулатуру внутрішніх органів;

фенпівериній бромід – М-холіноблокатор, підсилює спазмолітичний ефект і зменшує біль, викликаний скороченням гладких м'язів.

Поєднання цих речовин забезпечує комплексну дію: зменшення болю, зниження температури та усунення спазмів.

Як повідомляє інструкція із застосування ліків серії Баралгетас (таблетки, ін'єкційний розчин), вони застосовуються у дорослих і підлітків старше 15 років при больових синдромах, що супроводжуються спазмом гладкої мускулатури внутрішніх органів, таких як:

• ниркові коліки, сечокам'яна хвороба;
• жовчні коліки, дискінезія жовчовивідних шляхів;
• кишкові спазми і болі при функціональних порушеннях ШКТ;
• спастична дисменорея (болісні спазми при місячних);
• допоміжна терапія при болях в органах малого таза;
• як засіб для зняття помірних болів і лихоманки (головний біль, зубний біль, болі в м'язах і суглобах).

Баралгетас в будь-якій лікарській формі призначається дорослим пацієнтам і підліткам віком від 15 років. 

Важливо! Дітям віком до 15 років метамізол («анальгін»), що входить до складу Баралгетасу, суворо протипоказаний, оскільки підвищує ризик тяжких ускладнень, насамперед агранулоцитозу – різкого зниження кількості нейтрофілів і пригнічення кровотворення.

Режим дозування залежить від лікарської форми препарату.

Таблетки

Зазвичай приймають по 1 таблетці 1-2 рази на день після їди.

Максимальна добова доза – 2 таблетки.

Важливо! Без консультації лікаря препарат можна приймати не більше 3 днів як жарознижуючий і не більше 5 днів як знеболюючий засіб.

Розчин для ін'єкцій

Разова доза – 2 мл внутрішньом'язово або внутрішньовенно повільно (не швидше 1 мл/хв).

Максимальна добова доза – 2 мл.

Застосовується короткими курсами – не більше 2–3 днів, після чого рекомендується перехід на таблетовану форму.

Важливо! Розчин перед введенням підігрівають до температури тіла; при внутрішньовенному введенні необхідний контроль тиску, пульсу і дихання.

Баралгетас у будь-якій формі не призначається пацієнтам віком до 15 років (ризик агранулоцитозу та тяжких реакцій на метамізол).

Інші протипоказання:

• підвищена чутливість до метамізолу, пітофенону, фенпіверинію або допоміжних речовин;
• вагітність (особливо III триместр) і грудне вигодовування (ГВ);
• гострі болі в животі нез'ясованого походження (препарат може маскувати симптоми серйозних захворювань);
• тяжка ниркова та/або печінкова недостатність;
• порушення кровотворення (агранулоцитоз, лейкопенія, апластична анемія);
• глюкозо-6-фосфатдегідрогеназна недостатність;
• глаукома закритокутова;
• гіпертрофія передміхурової залози із затримкою сечі;
• кишкова непрохідність, мегаколон;
• колапс;
• виражена артеріальна гіпотензія (низький тиск).

Слід використовувати мінімальні ефективні дози і мінімально можливий курс лікування Баралгетасом (особливо у формі ін'єкцій).

Не поєднувати з алкоголем (посилення токсичності та седативної дії).

Важливо! Не використовувати при гострих болях у животі до постановки діагнозу (маскування симптомів).

Метамізол у складі препарату може викликати агранулоцитоз – при появі болю в горлі, лихоманки, виразок у роті препарат необхідно негайно відмінити лікування і здати аналіз крові.

Парентеральне введення (ін'єкції) підвищує ризик тяжких алергічних реакцій (анафілаксія, шок) – потрібен медичний контроль.

При захворюваннях печінки і нирок легкого та середнього ступеня застосовувати з обережністю. При тяжких печінкових / ниркових дисфункціях препарат протипоказаний.

У пацієнтів з астмою або непереносимістю НПЗЗ ризик бронхоспазму вищий.

Ліки можуть викликати різке падіння артеріального тиску (особливо при внутрішньовенному введенні).

Тривале застосування вимагає контролю крові та біохімії (печінка, нирки).

Ліки Баралгетас являють собою комбінацію з трьох діючих речовин – метамізолу, пітофенону і фенпевіринію. Це поєднання забезпечує високу ефективність препарату, проте нерідко викликає і різноманітні побічні реакції, в тому числі такі як:

• агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, апластична анемія;
• анафілактичний шок, набряк Квінке, шкірні висипання, бульозні реакції (синдроми Стівенса – Джонсона, Лайєлла);
• нудота, блювання, сухість у роті, запор, абдомінальні болі;
• холестатична жовтяниця, підвищення ферментів печінки;
• олігурія, анурія, інтерстиціальний нефрит, забарвлення сечі в червоний колір;
• артеріальна гіпотензія (зниження тиску), тахікардія (прискорення пульсу), колапс;
• запаморочення, сонливість.

Важливо! У разі розвитку будь-яких тривожних симптомів, особливо у підлітків, слід негайно скасувати прийом препарату і звернутися до лікаря.

Таблетки Баралгетас приймають після їди; застосування ін'єкційного розчину не залежить від прийому їжі.

Алкоголь підсилює токсичну дію препарату, особливо на печінку, тому слід відмовитися від спиртних напоїв на весь період лікування.

Лікарські взаємодії

Інші НПЗЗ та анальгетики підвищують ризик побічних ефектів.

Цитостатики, імунодепресанти збільшують ризик пригнічення кровотворення.

Антикоагулянти, гіпоглікемічні засоби, фенітоїн – метамізол підсилює їх дію.

Циклоспорин: метамізол знижує його концентрацію в плазмі – необхідний суворий контроль.

Снодійні та седативні препарати підсилюють пригнічувальну дію на ЦНС.

Антихолінергіки підсилюють побічні ефекти фенпіверинію.

Хлорпромазин при поєднанні може викликати різке зниження температури.

Інші лікарські взаємодії детально описує офіційна інструкція із застосування препаратів Баралгетас.

Передозування Баралгетасу «в цілому» (тобто при перевищенні доз всіх трьох діючих речовин) проявляється такими симптомами, як нудота, блювота, біль у животі, сонливість, сильне зниження тиску, тахікардія, судоми, порушення сечовипускання.

Рекомендується промивання шлунка, активоване вугілля, симптоматична терапія, форсований діурез. У важких випадках – гемодіаліз.

Препарати лінійки зберігають при температурі до 25 °С у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Ін'єкційний розчин Баралгетас можна застосовувати тільки якщо він повністю прозорий.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Національний центр з просування трансляційних наук (NCATS), FENPIVERINIUM
• Національний центр з просування трансляційних наук (NCATS), PITOFENONE HYDROCHLORIDE
• PubMed, Вплив Баралгіну на ізольовані препарати верхніх сечовивідних шляхів у людини