Максиган - інструкція, склад, спосіб застосування

Ліки випускаються у формі таблеток, що містять:

• метамізолу натрію – 500 мг;
• пітофенону гідрохлорид – 5 мг;
• фенпіверинію бромід – 0,1 мг.

Серед допоміжних речовин присутні лактоза і кукурудзяний крохмаль.

Виробник – Unichem Laboratories (Індія).

Максиган – показання. Препарат застосовують для симптоматичного лікування слабко та помірно вираженого больового синдрому, пов'язаного зі спазмами гладкої мускулатури внутрішніх органів, у тому числі при:

• нирковій коліці та запальних захворюваннях сечовивідних шляхів, що супроводжуються болем і дизуричними розладами;
• спазмах шлунка і кишечника;
• печінковій коліці та дискінезіях жовчовивідних шляхів;
• спастичній дисменореї (тобто Максиган допомагає від менструальних болів, викликаних спазмами).

Важливо! Від головного та зубного болю Максиган практично не застосовується (його дія в основному спрямована на усунення хворобливих спазмів), хоча в деяких випадках може тимчасово допомагати. Більш детально див. розділ «Часті питання».

Механізм дії препарату базується на властивостях його діючих речовин:

• метамізол натрію (активний компонент популярного препарату Анальгін) має виражену аналгетичну та жарознижувальну дію. Протизапальна та спазмолітична дія виражені слабше;
• пітофенону гідрохлорид має пряму міотропну спазмолітичну дію, схожу з папаверином, розслабляючи гладку мускулатуру внутрішніх органів;
• фенпіверинію бромід має антихолінергічний ефект, знижує тонус і моторику гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту, жовчних і сечовивідних шляхів.

Важливо! Максіган, як і інші засоби, що містять метамізол (Анальгін та ін.), суворо протипоказаний у віці до 15 років через ризик важких, непередбачуваних реакцій з боку крові (в тому числі агранулоцитозу) і відсутність достатніх даних про безпеку у дітей та підлітків.

Таблетки приймають внутрішньо після їди, запиваючи водою.

Дорослим і підліткам старше 15 років дозволено приймати по 1-2 таблетки на добу.

Важливо! Максимальна добова доза – 2 таблетки. Тривалість застосування – не довше 3 днів.

Максиган протипоказаний у віці до 15 років, а також при:

• підвищеній чутливості до метамізолу, похідних піразолону, НПЗП або будь-якого допоміжного компонента препарату;
• вагітності та грудному вигодовуванні (ГВ);
• агранулоцитозі, лейкопенії та інших захворюваннях крові (включаючи анемію будь-якої етіології, цитостатичну або інфекційну нейтропенію);
• дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• непереносимості лактози, крохмалів;
• печінкової порфірії;
• тяжких порушеннях функції печінки та нирок;
• шлунково-кишковій непрохідності, мегаколоні;
• атонії жовчного або сечового міхура;
• глаукомі;
• гіпертрофії передміхурової залози з тенденцією до затримки сечі;
• бронхіальній астмі;
• колаптоїдних станах;
• тахіаритмії, декомпенсованій серцевій недостатності;
• підозрі на гостру хірургічну патологію (препарат може маскувати симптоми).

З обережністю застосовують Максиган при:

• порушеннях функції печінки та/або нирок;
• захворюваннях шлунка (ахалазія, гастроезофагеальний рефлюкс, стеноз пілоричного відділу);
• схильності до артеріальної гіпотензії (сильного зниження тиску) і ортостатичних реакцій (падіння тиску при вставанні);
• хронічному бронхіті та бронхоспазмі (можливе підвищення в'язкості бронхіального секрету);
• гіпертиреозі;
• ішемічній хворобі серця (ІХС), порушеннях ритму, хронічній серцевій недостатності;
• міастенії гравіс, атонії кишечника, гіперплазії передміхурової залози;
• алергічних захворюваннях і підвищеній чутливості до НПЗП або анальгетиків.

При тривалому застосуванні (навіть короткочасному, але повторюваному) рекомендується контроль периферичної крові та функції печінки.

Анафілаксія / агранулоцитоз. Існує ризик розвитку анафілактичних реакцій і агранулоцитозу, який не залежить від дози і може виникнути як після першої, так і після повторних доз. При появі ознак гіперчутливості препарат негайно відміняють і проводять невідкладну терапію.

Важливо! При вагітності та ГВ, а також дітям і підліткам до 15 років препарат категорично протипоказаний.

Через вміст лактози препарат не застосовують при рідкісних спадкових формах її непереносимості.

Метаболіти метамізолу можуть забарвлювати сечу в червоний колір, що не має клінічного значення.

Можливі небажані реакції з боку різних систем організму:

• алергічні прояви: кропив'янка, шкірний висип, свербіж, бронхоспазм, кон'юнктивіт, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема;
• ШКТ: печіння в епігастрії, сухість у роті, дискомфорт, запор, загострення гастриту та виразкової хвороби;
• серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, тахікардія, серцебиття, порушення ритму;
• система кровотворення: лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, анемія, агранулоцитоз, геморагії;
• сечовидільна система: поліурія, олігурія, анурія, протеїнурія, затримка сечі, порушення функції нирок, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність (ГНН);
• інші реакції: головний біль, запаморочення, порушення зору та акомодації, зменшення потовиділення, гепатит.

Максіган приймають після їди, запиваючи водою.

Алкоголь підсилює токсичну дію, тому на період лікування його слід виключити.

Метамізол у складі препарату може:

• знижувати концентрацію та ефект антикоагулянтів кумаринового ряду та циклоспорину;
• підвищувати гематотоксичність мієлотоксичних препаратів і хлорамфеніколу;
• посилювати токсичність при поєднанні з іншими анальгетиками та НПЗП.

Ефект метамізолу посилюється при одночасному застосуванні з нейролептиками, седативними засобами, транквілізаторами, Н₂-блокаторами, кодеїном.

Барбітурати та індуктори мікросомальних ферментів печінки можуть знижувати його ефективність.

Небезпека передозування Максигану пов'язана в першу чергу з метамізолом у його складі.

Симптоми

• ознаки інтоксикації метамізолу в поєднанні з антихолінергічними ефектами;
• порушення функції печінки та нирок;
• пригнічення дихання;
• токсико-алергічні реакції;
• ураження кровотворення;
• шлунково-кишкові розлади;
• у важких випадках – симптоми ураження центральної нервової системи.

Необхідне негайне скасування препарату, промивання шлунка, форсований діурез, симптоматична терапія. Специфічного антидоту немає.

Препарат зберігають в оригінальній упаковці при температурі до 25 °C, в недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Ліки Контроль
• PubChem, Metamizole
• PubMed, Metamizole (dipyrone): mode of action, drug-drug interactions, and risk of agranulocytosis