Юніпак - інструкція, склад, спосіб застосування

Контраст Юніпак (Unipaque) випускається у формі розчину для ін'єкцій у трьох концентраціях (за йодом):

• 240 мг йоду/мл: 1 мл містить йогексолу 518 мг (еквівалентно 240 мг йоду/мл);
  300 мг йоду/мл: в 1 мл 647 мг йогексолу (300 мг йоду/мл);
  350 мг йоду/мл: 1 мл 755 мг йогексолу (350 мг йоду/мл);

Виробник – фармкомпанія Unique / Юнік (Індія).

Важливо! Препарат не лікує захворювання і призначений тільки для діагностичних процедур (КТ з контрастуванням, ангіографія, урографія, мієлографія та ін.). 

Контраст Юніпак застосовують у дітей і дорослих для контрастування при:

• кардіоангіографії, артеріографії, флебографії, урографії;
• контрастному посиленні при КТ;
• поперековій/грудній/шийній мієлографії, а також КТ-цистернографії (після субарахноїдального введення);
• артрографії;
• ендоскопічній ретроградній панкреатографії / холангіопанкреатографії (ЕРПГ/ЕРХПГ);
• герніографії;
• гістеросальпінгографії;
• сіалографії;
• дослідженнях ШКТ (у т.ч. пероральне/ректальне застосування, за вказівкою лікаря).

Загальні правила підготовки та введення:

• розчин набирають у шприц безпосередньо перед застосуванням;
• після відкриття контейнера розчин використовують відразу; залишок не застосовують повторно;
• не можна змішувати Юніпак в одному шприці з іншими препаратами / діагностичними засобами;
• перед введенням розчин оглядають: не можна використовувати його при зміні кольору, наявності частинок, порушенні упаковки;
• рекомендується підігріти до температури тіла перед ін'єкцією;
• перед контрастуванням бажано мати клінічно важливі дані: креатинін, при необхідності ЕКГ, відомості про алергії;
• до дослідження коригують водно-електролітний баланс і забезпечують достатню гідратацію;
• за 2 години до процедури пацієнту рекомендується не їсти.

Важливо! Конкретні дози залежать від дослідження, шляху введення і пацієнта. Нижче – деякі усереднені схеми, наведені в офіційній інструкції. У реальній практиці дозування визначає лікар / рентгенолог.

Внутрішньовенне введення (в/в)

Урографія:

• дорослі (від 18 років) – 300 або 350 мг йоду/мл – 40–80 мл (в окремих випадках можливо більше 80 мл);
• діти з масою тіла до 7 кг – 300 мг йоду/мл – 3 мл/кг;
• діти > 7 кг – 300 мг йоду/мл – 2 мл/кг, максимум 40 мл.

Флебографія (нижні кінцівки):

• 300 мг йоду/мл – 20–100 мл на кінцівку.

Цифрова субтракційна ангіографія (ЦСА), в/в:

• 300 або 350 мг йоду/мл – 20–60 мл на ін'єкцію (в оригіналі вказані діапазони 20–60 мл/ін'єкцію).

КТ з контрастним підсиленням:

• дорослі: 300 або 350 мг йоду/мл – 100–200 мл (в інструкції також згадується варіант 100–150 мл);
• діти: 300 мг йоду/мл – 1–3 мл/кг, максимум 40 мл;
• загальне навантаження йодом зазвичай 30–60 г (для дорослих режимів КТ); в окремих випадках можливе введення до 100 мл (як варіант, зазначений у таблиці).

Внутрішньоартеріальне введення (в/а)

Артеріографія:

• дуга аорти: 300 мг йоду/мл – 30–40 мл на ін'єкцію;
• селективна церебральна ангіографія: 300 мг йоду/мл – 5–10 мл на ін'єкцію;
• аортографія: 350 мг йоду/мл – 40–60 мл на ін'єкцію;
• ангіографія стегнових артерій: 300 або 350 мг йоду/мл – 30–50 мл на ін'єкцію;
• інші види: 300 мг йоду/мл – доза залежить від методики дослідження (в інструкції підкреслюється залежність від зони введення).

Кардіоангіографія:

• дорослі, лівий шлуночок і корінь аорти: 350 мг йоду/мл – 30–60 мл на ін'єкцію;
• дорослі, селективна коронарографія: 350 мг йоду/мл – 4–8 мл на ін'єкцію;
• діти: 300 або 350 мг йоду/мл – за віком / вагою / діагнозом, максимум 8 мг/кг маси тіла.

ДСА (в/а):

• 300 мг йоду/мл – 1–15 мл/ін'єкцію, іноді можливі великі дози (до 30 мл) залежно від зони введення.

Інтратекальне (субарахноїдальне) введення

Мієлографія (для зниження ризику сумарна доза йоду не повинна перевищувати 3 г):

• шийна мієлографія (люмбальне введення): 300 мг йоду/мл – 7–10 мл;
• шийна мієлографія (латеральне шийне введення): 300 мг йоду/мл – 6–8 мл.

Внутрішньопорожнинне введення:

• артрографія: 300 або 350 мг йоду/мл – 5–15 мл (у таблиці в офіційній інструкції також зустрічається діапазон 5–10 мл);
• гістеросальпінгографія: 300 мг йоду/мл – 15–25 мл;
• сіалографія: 300 мг йоду/мл – 0,5–2 мл.

Дослідження ШКТ

Пероральне застосування:

• дози розводять водою до концентрації 100–150 мг йоду/мл;
• дорослі: індивідуально;
• діти (у т. ч. для дослідження стравоходу): 2–4 мл/кг;
• недоношені діти: 5–10 мл/кг;
• максимальна доза для дитячих режимів – до 50 мл;
• приклад розведення: препарат 300 або 350 мг/мл розводять водою 1:1 або 1:2.

Ректальне застосування (діти):

• використовують розчини, розведені водою до 100–150 мг йоду/мл (конкретний об’єм визначається індивідуально).

КТ, пероральне / ректальне контрастування:

• розвести водою до концентрації близько 6 мг йоду/мл;
• дорослі (перорально): 800–2000 мл розчину протягом певного часу;
• діти (перорально): 15–20 мл/кг;
• діти (ректально): об'єм – індивідуально;
• приклад розведення: 1:50 (для отримання ~6 мг йоду/мл).

Юніпак протипоказаний / не застосовується при:

• гіперчутливості до йогексолу, інших препаратів йоду або компонентів розчину;
• вагітності та ГВ (крім випадків екстреної необхідності);
• вираженому тиреотоксикозі;
• місцевих або системних інфекціях – якщо планується мієлографія;
• негайному повторному інтратекальному введенню після невдалої мієлографії;
• епілепсії та церебральних інфекціях – для субарахноїдального введення;
• одночасному застосуванні при інтратекальному введенні з глюкокортикостероїдами;
• метформін – його прийом не можна поєднувати з проведенням процедури; іноді необхідне скасування заздалегідь (більш детально див. нижче розділ «Взаємодії»).

Як «працює» контраст Юніпак. Йогексол розподіляється в рідких середовищах організму і за рахунок йоду робить тканини / судини більш помітними на рентгенівському зображенні і КТ. Після внутрішньовенного введення значущих змін більшості показників гемодинаміки, біохімії та коагуляції не відзначалося.

При нормальній функції нирок майже 100% введеного йогексолу виводиться в незміненому вигляді за 24 години.

Максимальна концентрація в сечі – приблизно через 1 годину. Період напіввиведення при нормальній функції нирок – близько 2 годин. Зв'язування з білками плазми – менше 2% (клінічно незначно).

Гіперчутливість та анафілаксія

• алергія, бронхіальна астма і реакції на йодовмісні контрасти в минулому вимагають підвищеної обережності і ретельного збору анамнезу;
   
• премедикація (кортикостероїди, H1/H2-блокатори) може застосовуватися, але не гарантує запобігання анафілактичного шоку і може «змащувати» ранні симптоми;
• реакції частіше виникають протягом 1 години, але можливі і відстрочені (через години / дні), зазвичай шкірні;
• Важливо! У пацієнтів, які приймають β-блокатори, прояви анафілаксії можуть бути нетиповими.

Обов'язково заздалегідь мати план дій, обладнання та препарати для екстреної допомоги; при тяжкій реакції введення контрасту негайно припиняють.

Групи підвищеного ризику ниркових ускладнень:

• вже наявне порушення функції нирок;
• цукровий діабет;
• дегідратація;
• вік старше 60 років;
• виражений атеросклероз;
• декомпенсована серцева недостатність;
• високі дози / багаторазові ін'єкції, введення в ниркову артерію;
• вплив нефротоксинів, важка / хронічна гіпертензія, гіперурикемія;
• парапротеїнемії / диспротеїнемії (мієломна хвороба, макроглобулінемія Вальденстрема та ін.).

Профілактика ниркових ускладнень:

• виявлення пацієнтів із груп ризику;
• гідратація;
• за можливості зниження дози контрасту до мінімально необхідної;
• уникнення додаткових нефротоксичних навантажень до виведення контрасту;
• повторні дослідження – тільки після нормалізації функції нирок.

Серцево-судинні реакції. Необхідна обережність при:

• важких серцево-судинних захворюваннях;
• легеневій гіпертензії;
• інтракоронарному та внутрішньосерцевому введенні.

Ризик вищий у літніх пацієнтів та при серцевій недостатності / тяжкій ІХС / нестабільній стенокардії / клапанних вадах / перенесеному інфаркті міокарда тощо. Можливі аритмії та гемодинамічні порушення. При серцевій недостатності інтравазальне введення може спровокувати набряк легенів.

Нервова система і ризик судом:

• необхідна обережність при гострому ішемічному інсульті, внутрішньочерепному крововиливі, порушенні гематоенцефалічного бар'єру, набряку мозку, демієлінізації, прогресуючому атеросклерозі;
• при епілепсії, пухлинах мозку, алкоголізмі/наркоманії ризик судом і неврологічних реакцій вищий;
• після мієлографії описані рідкісні випадки тимчасового зниження слуху / глухоти (ці симптоми пов'язують зі зниженням тиску ліквору після пункції).

Щитоподібна залоза. Йодомісткі контрасти можуть:

• провокувати гіпертиреоз / тиреотоксичний криз у схильних до цього пацієнтів;
• порушувати інтерпретацію тестів функції щитоподібної залози та досліджень з радіоактивним йодом до нормалізації виведення йоду з сечею;
• підвищувати ризик індукції гіпотиреозу.

Пацієнтам із груп ризику (вузловий зоб, функціональна автономія, літні люди, регіони дефіциту йоду) рекомендується оцінка функції щитоподібної залози при підозрі на прихований гіпертиреоз.

Спостереження після введення:

• після введення спостерігають за пацієнтом не менше 30 хвилин (більшість тяжких реакцій розвиваються в цей проміжок часу);
• пацієнт повинен залишатися в лікарні протягом години після останнього введення, і при появі симптомів повернутися до відділення радіології.

Особливості інтратекального введення (мієлографія):

• після мієлографії пацієнту необхідний спокій не менше 1 години в положенні лежачи з піднятою на ~20° головою і грудною кліткою;
• у перші 6 годин слід зберігати підняте положення, уникати нахилів, лежання;
• у перші 24 години амбулаторному пацієнту не слід залишатися без нагляду.

Дитячий вік:

• можливий транзиторний гіпотиреоз у недоношених / новонароджених / дітей після йодовмісних контрастів. У недоношених чутливість до йоду вища;
• дітям (особливо немовлятам) важливо забезпечити адекватну гідратацію до і після введення;
• до 1 року порушення гемодинаміки та електролітів розвиваються легше; швидкість клубочкової фільтрації в цьому віці нижча, у зв'язку з чим виведення контрасту може сповільнюватися.

Інші особливості застосування детально описані в офіційній інструкції із застосування Юніпаку.

Важливо! Після введення спостерігають за пацієнтом не менше 30 хвилин (більшість важких реакцій розвиваються в цей проміжок часу). Пацієнт повинен залишатися в лікарні протягом години після останнього введення, і при появі симптомів повернутися до відділення радіології.

Загальні можливі реакції (для неіонних контрастів):

• гіперчутливість: від шкірних / респіраторних проявів до анафілактоїдних реакцій і шоку (в т. ч. набряк Квінке, набряк гортані, бронхоспазм, некардіогенний набряк легенів);
• нервова система: головний біль, судоми, вазовагальний непритомність, дисгевзія (металевий присмак);
• серцево-судинні: брадикардія (уповільнення ЧСС), підвищення / зниження тиску;
• ШКТ: нудота, блювання, діарея, дискомфорт / біль в епігастрії;
• загальні: відчуття жару або холоду, пітливість, озноб, лихоманка, вазовагальні реакції;
• дуже рідкісне явище: йодизм / «йодний паротит» (біль і набряк слинних залоз до 10 днів) та ін.

При внутрішньосудинному введенні (в/в і в/а) можливі (в т. ч. рідкісні тяжкі):

• тромбоцитопенія;
• тиреотоксикоз, минущий гіпотиреоз;
• тривожність, збудження, сплутаність свідомості;
• запаморочення, розлади чутливості, тремор, судоми, інсульт, енцефалопатія / ступор, транзиторна контрастна енцефалопатія (аж до коми), транзиторні мовні та рухові порушення, тимчасова втрата пам'яті та ін.
• порушення зору (в т. ч. затуманення), транзиторна (минуща) корова сліпота, транзиторна втрата слуху;
• аритмії (брадикардія / тахікардія), інфаркт міокарда, тяжкі серцеві ускладнення (аж до зупинки серця), серцева недостатність, коронароспазм, тромбоз / тромбофлебіт, ішемія, шок, біль у грудях тощо;
• задишка, кашель, бронхо- або ларингоспазм, апное, некардіогенний набряк легенів, ГРДС та ін.;
• загострення панкреатиту / гострий панкреатит, біль у животі, збільшення слинних залоз;
• шкірний висип, кропив'янка, тяжкі бульозні реакції, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та ін.;
• порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність (ГНН);
• біль / дискомфорт / реакції в місці введення, включаючи екстравазацію; біль у спині; озноб / гіпертермія.

При інтратекальному введенні реакції можуть бути відстроченими (через години / дні). Можливі:

• головний біль (іноді сильний / тривалий), запаморочення, дисгевзія;
• асептичний/хімічний менінгіт, менінгізм;
• судоми, порушення свідомості, зміни ЕЕГ, епілептичний статус;
• транзиторна контрастна енцефалопатія, мовні / рухові розлади;
• нудота, блювота, діарея, біль у животі, збільшення слинних залоз
• біль у шиї / спині / ногах, м'язові спазми;
• дзвін у вухах, транзиторна втрата слуху, світлобоязнь, транзиторна коркова сліпота;
• лихоманка, озноб, реакції гіперчутливості.

При внутрішньопорожнинному введенні та при окремих процедурах:

• внутрішньопорожнинне введення: можливі реакції гіперчутливості, головний біль, нудота, біль у животі, озноб / гарячка;
• ЕРПГ / ЕРХПГ: панкреатит, підвищення амілази;
• пероральне застосування: діарея, нудота, блювання, біль у животі;
• гістеросальпінгографія: біль внизу живота;
• артрографія: артрит, біль;
• герніографія: біль після процедури;
• позасудинне введення / екстравазація: місцевий біль і набряк; рідко – запалення, некроз.

Зазвичай рекомендується не їсти за 2 години до процедури.

Метформін (бігуаніди) у пацієнтів з діабетом. Йодомісткі контрасти можуть призвести до оборотного порушення функції нирок і лактоацидозу. Запобіжні заходи:

• при нормальному креатиніні (менше 130 мкмоль/л) / нормальній функції нирок: припинити метформін при введенні контрасту і не поновлювати 48 годин або до відновлення функції нирок;
• при підвищеному креатиніні (понад 130 мкмоль/л) / порушенні функції нирок: припинити метформін і відкласти контрастне дослідження на 48 годин; поновлювати тільки якщо функція нирок не погіршилася;
• у невідкладних ситуаціях лікар оцінює ризик / користь; метформін припиняють, забезпечують гідратацію, контролюють креатинін, лактат і pH, стежать за ознаками лактоацидозу.

Інтерлейкін-2 протягом менше ніж 2 тижнів до дослідження. Підвищується схильність до віддалених реакцій (еритема, грипоподібні стани, шкірні реакції).

Тести щитоподібної залози. Всі йодовмісні контрасти можуть заважати дослідженням функції щитоподібної залози; здатність зв'язувати йод може знижуватися на кілька тижнів.

Вплив на лабораторні аналізи. Висока концентрація контрасту в сироватці та сечі може спотворювати показники білірубіну, білків і неорганічних речовин (залізо, мідь, кальцій, фосфати). Рекомендується не здавати такі аналізи в той же день.

Бета-адреноблокатори можуть знижувати поріг гіперчутливості та ускладнювати лікування реакцій (іноді потрібні вищі дози β-агоністів). Також β-блокатори, вазоактивні засоби, інгібітори АПФ і антагоністи рецепторів ангіотензину можуть зменшувати ефективність серцево-судинних компенсаторних механізмів при змінах АТ.

Препарати, що знижують судомний поріг (важливо для мієлографії). Фенотіазини та інші нейролептики, інгібітори МАО, тетрациклічні антидепресанти, стимулятори ЦНС, аналептики – підвищують ризик контраст-індукованих судом. Інструкція рекомендує припинити їх прийом мінімум за 48 годин до мієлографії, не використовувати для профілактики нудоти / блювоти під час/після мієлографії та протягом 24 годин після процедури. При необхідності – розглянути профілактику антиконвульсантами.

Ризик передозування низький, якщо не вводити за короткий час більше ніж 2000 мг йоду на 1 кг маси тіла.  Передозування можливе при складних ангіографічних процедурах у дітей (багаторазові високі дози).

У разі передозування слід:

• скоригувати водно-електролітні порушення;
• 3 дні моніторити функцію нирок;
• за необхідності – гемодіаліз для видалення надлишку препарату.

Специфічного антидоту немає; лікування – підтримуюче, спрямоване на життєво важливі функції.

Препарат зберігають в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Не заморожувати.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Ліки Контроль
• GE Healthcare, Prescribing Information для OMNIPAQUE™ (iohexol)
• ACR (American College of Radiology), ACR PRACTICE PARAMETER FOR THE PERFORMANCE OF CONTRAST-ENHANCED MAGNETIC RESONANCE IMAGING (MRI) OF THE BREAST