Лейпрорелін - інструкція, склад, спосіб застосування

Лейпрорелін Сандоз випускається у формі імплантату, шо містить 5 мг діючої речовини.

Основне показання до застосування цього препарату – лікування прогресуючого гормонозалежного раку передміхурової залози.

Лейпрореліну ацетат – це синтетичний аналог гонадотропін-рилізинг гормону, який виробляється гіпоталамусом і контролює секрецію лютеїнізуючого (ЛГ) та фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів гіпофізом. Саме під впливом цих гормонів статеві залози людини починають синтезувати стероїдні гормони.

Лейпрорелін блокує певні рецептори гіпофіза, внаслідок чого той перестає реагувати на початкову тимчасову стимуляцію та виділяти гонадотропіни (ЛГ і ФСГ). Це призводить до зниження рівня тестостерону, який впливає на ріст ракової пухлини передміхурової залози.

Застосування лейпрореліну забезпечує зменшення кількості рецепторів гіпофіза, а також їхньої чутливості та, як наслідок, зниження рівнів лютеїнізуючого й фолікулостимулюючого гормонів, а також дигідротестостерону.

Імплантат, що містить 5 мг лейпрореліну (Сандоз), необхідно ввести за допомогою шприца підшкірно в ділянку передньої черевної стінки. Виконувати цю процедуру може лише лікар з досвідом проведення протипухлинної терапії.

Важливо! Алгоритм підшкірного введення імплантату Лейпрорелін докладно описаний в інструкції із застосування.

Препарат вводиться в дозі 5 мг 1 раз на 3 місяці. Якщо позитивної динаміки або тимчасового поліпшення немає, продовжувати лікування не слід. Для контролю за ефективністю терапії пацієнту виконують ультразвукове дослідження, сканування кісток, комп'ютерну томографію, визначають рівні фосфатази, сироваткового тестостерону, простатспецифічного антигену.

Інструкція описує такі протипоказання до застосування Лейпрореліну Сандоз:

• хірургічна кастрація;
• злоякісні пухлини, які не чутливі до дії гормонів;
• вік до 18 років;
• індивідуальна гіперчутливість до компонентів препарату, включаючи допоміжні.

На тлі лікування антагоністами ГнРГ можлива поява емоційної нестабільності – дратівливості, гніву, надмірної агресії, нетерплячості, плаксивості. Особливого лікарського контролю потребують пацієнти з артеріальною гіпертензією (підвищеним тиском).

Зверніть увагу: на початку лікування можливе загострення симптомів хвороби (наприклад, болю в кістках, набряклості ніг) через короткочасне збільшення рівня тестостерону в крові. Зазвичай ці прояви зникають самостійно. У разі необхідності (для полегшення симптомів) онкологи можуть додатково призначити відповідні антиандрогени.

У деяких пацієнтів відзначалися зміни в місці введення препарату, а також системні алергічні та анафілактичні реакції.

Ефективність лікування онкологи регулярно контролюють за допомогою комплексного обстеження пацієнта.

При тривалому лікуванні аналогами ГнРГ розвивається гіпогонадизм (зниження функції статевих залоз), що призводить до остеопорозу та, відповідно, до підвищення ризику переломів. Імовірність цього ускладнення можна зменшити додатковим введенням бісфосфонатів, які захищають кістки від їхньої демінералізації.

Пацієнти з супутніми нервовими розладами, непрохідністю сечовивідних шляхів, метастазами в спинний або головний мозок вимагають особливо ретельного контролю онколога в перші тижні терапії, оскільки в них може значно погіршитися робота нирок і виникнути стиснення (компресія) спинного мозку.

Зверніть увагу: на тлі застосування лейпрореліну може змінитися чутливість до глюкози, а тести на допінг можуть показувати позитивний результат.

Лікування синтетичним аналогом ГнРГ у поодиноких випадках спричиняє подовження інтервалу QT на ЕКГ. Ризик цього ускладнення вище в пацієнтів із зміною інтервалу QT в минулому або тих, хто приймає певні лікарські засоби. Також лейпрорелін може спровокувати розвиток ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії, тому при появі відповідних симптомів – наприклад, шуму у вухах, сильного головного болю, порушень зору – необхідно звернутися до лікаря для вирішення питання про доцільність продовження протипухлинної терапії.

Інструкція попереджає, що найчастіші побічні ефекти лейпрореліну – це посилене потовиділення та припливи. Також можливі:

• головні болі та запаморочення;
• депресія, неспокій;
• втрата свідомості;
• галюцинації;
• порушення пам'яті;
• безсоння, летаргія;
• порушення чутливості;
• судоми;
• мимовільні рухи;
• порушення зору;
• суїцидальні думки та спроби;
• інсульт гіпофіза при супутній аденомі цього органу (після першого введення лікарського засобу);
• нудота, блювання;
• задишка, кровохаркання;
• біль у суглобах та інші.

Докладніше можливі побічні ефекти Лейпрореліну Сандоз описані в інструкції із застосування.

Ефективність і переносимість лікарського засобу не залежить від їди. Взаємодія лейпрореліну ацетату з іншими препаратами нині невідома. Однак, оскільки антиандрогенне лікування може впливати на провідність імпульсів у серцевому м'язі (подовжувати інтервал QT), потрібно ретельно оцінити доцільність і можливість комбінації Лейпрореліну Сандоз з такими препаратами:

• хінідин;
• дизопірамід;
• аміодарон;
• соталол;
• дофетилід;
• ібулітід;
• метадон;
• моксифлоксацин;
• нейролептики;
• ліки, що подовжують інтервал QT та інші.

Випадки та можливі симптоми передозування наразі невідомі. За перевищення рекомендованих дозувань необхідно проводити симптоматичну та підтримувальну терапію.

Зберігати Лейпрорелін Сандоз треба за температури не вище 30 оС поза доступом дітей.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні