Лоракам - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат випускається у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у двох варіантах концентрації діючої речовини:

• Лоракам-4 – містить 4 мг лорноксикаму в кожній таблетці;
• Лоракам-8 – містить 8 мг лорноксикаму.

Виробник – Віндлас Хелскере (Індія).

Діюча речовина Лоракама, лорноксикам, інгібує (пригнічує) активність циклооксигеназ (ЦОГ-1 і ЦОГ-2), що призводить до зниження синтезу простагландинів – медіаторів запалення, болю і лихоманки. Також препарат має антиоксидантну активність, зменшуючи вивільнення кисневих радикалів з активованих лейкоцитів.

Лоракам може застосовуватися при:

• гострому болю легкого та помірного ступеня (наприклад, післяопераційний біль, біль при травмах);
• хронічних запальних захворюваннях: остеоартриті, ревматоїдному артриті.

Лоракам використовується для короткочасного симптоматичного лікування больового синдрому різної етіології тільки у дорослих пацієнтів (віком від 18 років).

Таблетки рекомендується приймати перед їжею.

Стандартні дозування:

• гострий біль: початкова добова доза – 8–16 мг, розділена на 2–3 прийоми. Максимальна добова доза – 16 мг;
• остеоартрит, ревматоїдний артрит: початкова добова доза – 12 мг, розділена на 2–3 прийоми. Підтримуюча доза – 8–16 мг на добу.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку (старше 65 років): корекція дози не потрібна при відсутності порушень функції печінки та нирок, але слід застосовувати препарат з обережністю.

Пацієнти з порушенням функції нирок: при легкому та помірному ступені порушення ниркової функції максимальна добова доза – 12 мг, розділена на 2–3 прийоми. Препарат протипоказаний при тяжкій нирковій недостатності.

Пацієнти з порушенням функції печінки: при помірному ступені порушення функції печінки максимальна добова доза – 12 мг, розділена на 2–3 прийоми. Лоракам (лорноксикам) протипоказаний при тяжкій печінковій недостатності.

Препарат не призначається пацієнтам віком до 18 років, а також при:

• підвищеній індивідуальній чутливості до лорноксикаму або інших складових компонентів таблеток;
• гіперчутливості до інших НПЗП, включаючи ацетилсаліцилову кислоту (АСК: Аспірин, Кардіомагніл та ін.);
• вагітності в третьому триместрі (в інших двох може застосовуватися, але з особливою обережністю);
• грудному вигодовуванні (ГВ слід перервати на весь період лікування матері);
• тромбоцитопенії;
• серцевої недостатності у важкій формі;
• важкої печінкової та/або ниркової недостатності;
• шлунково-кишкових кровотеч, цереброваскулярних або інших кровотеч;
• виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки в активній фазі.

Шлунково-кишковий тракт: при тривалому застосуванні НПЗП можливий розвиток виразок, перфорацій або шлунково-кишкових кровотеч, особливо у літніх пацієнтів.

Серцево-судинна система: слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та/або застійною серцевою недостатністю.

Печінка і нирки: при порушенні функції печінки або нирок необхідно дотримуватися обережності і, при необхідності, коригувати дозу.

Вагітність і лактація: протипоказаний в третьому триместрі вагітності і в період грудного вигодовування.

Інші особливості застосування детально описані в офіційній інструкції до препарату.

Під час лікування Лоракамом (лорноксикамом) можливий розвиток алергічних реакцій (таких як шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк), а також інші небажані явища з боку.

• шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, диспепсія, болі в животі, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона;
• нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, тремор, асептичний менінгіт у пацієнтів із системним червоним вовчаком;
• серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, набряки;
• сечовидільної системи: зниження клубочкової фільтрації, інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит, нефротичний синдром;
• інші побічні реакції: повний перелік див. в офіційній інструкції до препарату.

Препарат приймають перед їжею.

Можливі взаємодії:

• антикоагулянти (препарати для «розрідження» крові): сумісне застосування лорноксикаму з антикоагулянтами може збільшити ризик кровотеч;.
• антигіпертензивні препарати («від тиску»): НПЗП, включаючи лорноксикам, можуть знижувати ефективність антигіпертензивних засобів.
• діуретики (сечогінні засоби): при одночасному застосуванні Лоракама з діуретиками підвищується ризик нефротоксичності (токсичності для нирок);
• глюкокортикостероїди: підвищується ризик виразок і шлунково-кишкових кровотеч.

Симптоми передозування можуть включати нудоту, блювання, запаморочення, сонливість, головний біль, диспепсію. У важких випадках можливий розвиток атаксії, судом, ураження печінки та нирок, порушення функції згортання крові.

Специфічного антидоту немає, лікування симптоматичне.

Препарат зберігають в оригінальній аптечній упаковці при температурі до 25 °C, в недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Lornoxicam : pharmacology and usefulness to treat acute postoperative and musculoskeletal pain a narrative review
• Drugs.com, Lornoxicam (International database)
• Health-ua.com,Раціональні підходи в лікуванні остеоартриту: акцент на ацеклофенак і лорноксикам