Магурол - інструкція, склад, спосіб застосування

Магурол випускається у формі таблеток по 2 мг або 4 мг доксазозину (у вигляді мезилату 4,86 мг).

Виробник – фармацевтична компанія Medochemie Ltd. (Central Factory), Кіпр.

Діюча речовина доксазозин блокує α₁-адренорецептори судин і гладких м'язів сечовивідних шляхів, надаючи комплексний ефект:

• розширює судини;
• покращує кровотік;
• знижує периферичний судинний опір;
• сприяє нормалізації артеріального тиску без вираженого впливу на частоту серцевих скорочень.

Офіційна інструкція із застосування вказує, що таблетки Магурол 4 мг / 2 мг застосовуються при:

• артеріальній гіпертензії (АГ) для тривалого контролю рівня артеріального тиску у дорослих пацієнтів. Препарат можна використовувати як монотерапію або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами (тіазидні діуретики, β-блокатори, антагоністи кальцію, інгібітори АПФ).
• доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) для зменшення симптомів обструкції та поліпшення сечовипускання у чоловіків з гіпертрофією простати, незалежно від рівня артеріального тиску.

Магурол 4 мг або 2 мг застосовується тільки у дорослих пацієнтів (віком від 18 років).

Спосіб застосування: перорально, 1 раз на добу (вранці або ввечері, за рекомендацією лікаря), запиваючи водою. Пити таблетку слід в один і той же час щодня, щоб необхідна концентрація препарату в плазмі зберігалася протягом доби.

• при артеріальній гіпертензії початкова доза – 1 мг на добу, потім поступово збільшують до 2–4 мг. У разі необхідності доза може бути підвищена до 8 мг або до максимально допустимих 16 мг на добу;
• при ДГПЗ стартова доза – 1 мг на добу, з поступовим підвищенням до 2–4 мг (іноді до 8 мг) залежно від клінічного ефекту.

Особливі групи:

• літнім пацієнтам призначаються стандартні дози;
• при порушенні функції нирок корекція дози не потрібна;
• при печінковій недостатності слід застосовувати препарат з обережністю (метаболізм доксозазину відбувається в печінці).

Препарат не призначається пацієнтам віком до 18 років, а також при:

• гіперчутливості до доксазозину або інших похідних хіназоліну (празозину, теразозину), або до допоміжних складових компонентів таблеток;
• станах, що супроводжуються ортостатичною гіпотензією;
• артеріальній гіпотензії (в тому числі для пацієнтів з ДГПЗ);
• затримкою сечі внаслідок переповненого сечового міхура або обструкції верхніх сечовивідних шляхів;
• анурії при прогресуючій нирковій недостатності.

Ортостатична гіпотензія. На початку застосування Магуролу можливі запаморочення, слабкість або короткочасна втрата свідомості. Рекомендується починати лікування з низької дози (1 мг) і ретельно контролювати тиск у перші дні.

Поєднання з інгібіторами ФДЕ-5 (силденафіл, тадалафіл) може викликати виражене зниження тиску. Приймати з обережністю, дотримуючись інтервалу не менше 6 годин.

Пріапізм (тривала болісна ерекція) – рідкісний, але можливий побічний ефект. При ерекції, що триває більше 4 годин, потрібна невідкладна допомога. Важливо! Пріапізм також може бути побічним ефектом силденафілу, тадалафілу та інших інгібіторів ФДЕ-5 (Віагра, Максігра тощо).

Печінка. При помірних порушеннях функції печінки – застосовувати під контролем лікаря; при тяжких – препарат протипоказаний.

Хірургія катаракти. Слід повідомити офтальмолога про прийом доксазозину через ризик синдрому атонічної райдужки (інтраопераційний флоппі-ірис синдром, IFIS).

Водіння та механізми. На початку лікування можливе зниження концентрації уваги та запаморочення, що слід враховувати при керуванні транспортом та роботі з механізмами.

Найбільш часті реакції пов'язані з судинними та нервовими ефектами α-блокаторів:

• головний біль, запаморочення, сонливість, ортостатична гіпотензія, парестезії;
• прискорене серцебиття / тахікардія, гіпотензія (надмірне зниження тиску), припливи, рідко – стенокардія.
• нудота, болі в животі, запор, сухість у роті;
• шкірний свербіж, висипання, кропив'янка;
• загальні реакції: підвищена стомлюваність, периферичні набряки.

Рідко відзначалися гепатит, жовтяниця, пріапізм, порушення потенції.

Препарат приймають незалежно від їжі, в один і той же час щодня (вранці або ввечері, за рекомендацією лікаря).

Доксазозин підсилює дію інших антигіпертензивних препаратів (особливо α- і β-блокаторів). При необхідності його призначають спільно з діуретиками, β-блокаторами, антагоністами кальцію або інгібіторами АПФ.

Можлива взаємодія з потужними інгібіторами CYP3A4 (кетоконазол, ритонавір, кларитроміцин).

Поєднання з інгібіторами ФДЕ-5 (силденафіл, тадалафіл та ін.) вимагає обережності через ризик артеріальної гіпотензії (сильного зниження тиску).

Циметидин може незначно підвищувати концентрацію доксазозину (на 10%).

Симптоми передозування доксазозину: виражена гіпотензія, слабкість, запаморочення, непритомність.

Слід покласти пацієнта горизонтально з піднятими ногами; при необхідності проводиться інфузія плазмозамінників або судинозвужувальних засобів, контроль функції нирок.

Препарат зберігають в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Ефективність та безпека доксазозину в терапії гіпертонії
• PubMed Central (PMC), Доксазозин, доданий до монотерапії у гіпертонічних пацієнтів з доброякісною гіпертрофією простати