Оласін - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат випускається у формі диспергуючих (розчиняються в порожнині рота) таблеток, у двох варіантах дозування оланзапіну – 5 мг і 10 мг.

Виробник – фармацевтична компанія Дженефарм СА (Греція).

Діюча речовина ліків, оланзапін, впливає на різні нейрохімічні шляхи в мозку (вплив на серотонінові, дофамінові, гістамінові та мускаринові рецептори).

В першу чергу, оланзапін – це антагоніст дофамінових D2-рецепторів, тому під його впливом знижується дофамінергічна активність в мозку, що допомагає знизити симптоми шизофренії – галюцинації та марення.

Крім того, оланзапін блокує активність серотонінових 5HT2A-рецепторів. Це сприяє нормалізації настрою, зниженню агресивності та ажитації (рухового неспокою на тлі емоційного збудження і страху).

Для чого застосовується Оласин. Інструкція із застосування повідомляє, що цей лікарський засіб показаний до застосування при:

шизофренії. Препарат підтримує клінічне поліпшення протягом тривалої терапії у пацієнтів з початковою реакцією на лікування;

маніакальних епізодах помірного або тяжкого ступеня;

біполярному розладі, коли маніакальний епізод відповідає на лікування оланзапіном (ліки застосовуються для попередження рецидивів).

Важливо! Тільки психіатр має право призначати препарати групи антипсихотиків, так само як і інші препарати для лікування підтверджених психічних розладів.

Препарат рекомендується застосовувати тільки дорослим пацієнтам (віком від 18 років). Короткострокові дослідження застосування оланзапіну у підлітків показали більш виражені, ніж у дорослих, побічні явища у вигляді збільшення маси тіла, змін рівнів пролактину і ліпідів.

Олансин приймають незалежно від їжі.

Таблетки не ковтають, а тримають у роті до повного розчинення.

Скасування препарату слід проводити поступово, під контролем лікаря.

Діапазон дозувань може варіюватися від 5 мг до 20 мг оланзапіну на добу, залежно від діагнозу та мети лікування.

Важливо! Підвищення рекомендованої початкової дози слід проводити з інтервалами не менше 1 доби після клінічного обстеження.

У деяких випадках призначається комбінована терапія оланзапіном (Оласином) і препаратами літію або вальпроатом.

Шизофренія

Початкова рекомендована доза – 10 мг оланзапіну 1 раз на добу. При необхідності вона може поступово підвищуватися до 20 мг на добу.

Важливо! При наявності індивідуальних особливостей організму (похилий вік, порушення функції печінки та/або нирок) початкова доза може становити 5 мг на добу.

Маніакальні епізоди

Рекомендована початкова доза оланзапіну

• при монотерапії – 15 мг на добу;
• при комбінованому лікуванні (з літієм або вальпроатом) – 10 мг на добу.

При необхідності дозування може поступово підвищуватися до 20 мг на добу.

Важливо! При наявності індивідуальних особливостей організму (похилий вік, порушення функції печінки та/або нирок) початкова доза може становити 5 мг на добу.

Профілактика повторних нападів при біполярному розладі

Початкова рекомендована доза – 10 мг оланзапіну на добу.

При біполярних розладах, якщо пацієнт отримував оланзапін для лікування маніакальних епізодів, можна продовжувати прийом оланзапіну в тій же дозуванні і для профілактики повторних нападів.

При необхідності дозування може поступово підвищуватися до 20 мг на добу.

Важливо! При наявності індивідуальних особливостей організму (похилий вік, порушення функції печінки та/або нирок) початкова доза може становити 5 мг на добу.

Важливо! У разі розвитку нового маніакального, депресивного або змішаного епізоду терапію слід продовжувати (при необхідності скоригувавши дозу) разом з підтримуючою терапією для усунення симптомів порушення настрою (при наявності клінічної необхідності).

Атиповий антипсихотик Олансин (оланзапін) не призначається пацієнтам віком до 18 років, а також при:

• грудному вигодовуванні (ГВ слід припинити на весь період лікування матері);
• закритокутовій глаукомі або ризику її виникнення;
• підвищеній чутливості до оланзапіну або допоміжних речовин у складі препарату.

Важливо! При розвитку нейролептичного злоякісного синдрому прийом Олансину негайно скасовують.

Препарат не рекомендується для:

• лікування психозів, пов'язаних з деменцією та/або порушеннями поведінки, у зв'язку з підвищеним ризиком смертності та цереброваскулярних ускладнень;
• лікування психозів, асоційованих з агоністами дофаміну при хворобі Паркінсона.

Необхідна обережність при призначенні препарату пацієнтам з епілепсією, гіпертрофією простати, кишковою непрохідністю, порушеннями функції печінки, кісткового мозку та ін.

При застосуванні препаратів оланзапіну слід враховувати ряд особливостей:

• найчастіше поліпшення психічного стану настає не відразу, а через деякий час – від декількох днів до декількох тижнів. Необхідний ретельний контроль психічного статусу в цей період;
• препарат рекомендується застосовувати тільки дорослим пацієнтам (віком від 18 років). Короткострокові дослідження застосування оланзапіну у підлітків показали більш виражені, ніж у дорослих, побічні явища у вигляді збільшення маси тіла, змін рівнів пролактину і ліпідів.;
• при вагітності ліки можуть призначатися, але тільки в крайніх випадках. Під час грудного вигодовування (ГВ) годування груддю слід припинити на весь період лікування матері;
• препарат не рекомендується для лікування психозів, пов'язаних з деменцією та/або порушеннями поведінки (підвищений ризик смертності та цереброваскулярних ускладнень);
• не рекомендується для лікування психозів, асоційованих з агоністами допаміну при хворобі Паркінсона;
• необхідна обережність при призначенні оланзапіну пацієнтам з епілепсією, гіпертрофією простати, кишковою непрохідністю, порушеннями функції печінки, кісткового мозку та ін. (більш детально див. офіційну інструкцію);
• нейролептичний злоякісний синдром вимагає негайної відміни препарату;
• при гіперглікемії та цукровому діабеті необхідний моніторинг рівня глюкози;
• у разі подовження інтервалу QTc слід уникати поєднання з іншими препаратами, що подовжують QTc;
• потрібна крайня обережність при поєднанні оланзапіну з препаратами, що впливають на ЦНС, а також з алкоголем;
• можливі сонливість і запаморочення, тому слід дотримуватися обережності при керуванні транспортом і роботі з механізмами.

Важливо! При призначенні оланзапіну лікар зобов'язаний ретельно оцінювати співвідношення користі та ризиків для кожного пацієнта, враховуючи індивідуальні особливості його організму, вік та супутні захворювання.

Оласин (оланзапін) може провокувати небажані реакції з боку багатьох внутрішніх органів і систем організму. Найбільш часті побічні ефекти:

• зниження кількості лейкоцитів у крові;
• підвищення рівнів печінкових ферментів, холестерину, тригліцеридів, глюкози;
• набір ваги;
• сонливість;
• запаморочення;
• патологічна непосидючість;
• паркінсонізм;
• різке зниження артеріального тиску при зміні положення тіла (ортостатична гіпотензія);
• закрепи, утруднення дефекації;
• виси на шкірі;
• болі в суглобах;
• астенія;
• набряклість;
• зниження статевого потягу та ін.

Важливо! Будь-які дискомфортні симптоми на тлі застосування Оласину вимагають негайного звернення до лікаря, який призначив препарат.

Прийом їжі не впливає на всмоктування оланзапіну, тому Оласин приймають незалежно від їжі.

Вкрай не рекомендується вживати алкоголь у період лікування оланзапіном.

Важливо! Дослідження впливу оланзапіну на інші лікарські засоби проводилося тільки на дорослих пацієнтах. Вкрай не рекомендується застосовувати препарат для дітей та підлітків, оскільки дослідження показали більш інтенсивні, в порівнянні з дорослими, побічні реакції у вигляді набору маси тіла, підвищення рівня ліпідів, пролактину.

Основні моменти щодо лікарських взаємодій:

• оланзапін метаболізується ферментом CYP1A2, тому речовини, що специфічно інгібують або індукують цей фермент, можуть змінювати фармакокінетику оланзапіну. Наприклад, куріння або прийом карбамазепіну можуть підвищити кліренс оланзапіну, а флувоксамін здатний значно знизити метаболізм оланзапіну, після чого, можливо, буде потрібно коригування дозування;
• застосування активованого вугілля може знизити біодоступність оланзапіну;
• препарат може впливати на ефекти агоністів допаміну;
• при одночасному застосуванні оланзапіну і вальпроату часто розвивається нейтропенія;
• оланзапін слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають лікарські засоби, які (як і алкоголь), можуть пригнічувати центральну нервову систему;
• не рекомендується одночасне застосування оланзапіну з антипаркінсонічними препаратами у пацієнтів з хворобою Паркінсона та деменцією;
• призначення оланзапіну разом з іншими препаратами з відомим ризиком підвищення інтервалу QTc вимагає особливої уваги та обережності.

Інші лікарські взаємодії детально описані у відповідному розділі офіційної інструкції із застосування Оласину.

Симптоми передозування оланзапіну можуть проявлятися у вигляді:

• збільшення ЧСС (частоти серцевих скорочень), порушень серцевого ритму;
• рухового неспокою (ажитації);
• розлади мовлення;
• агресії;
• марення;
• пригнічення свідомості різного ступеня;
• пригнічення дихання;
• перепадів артеріального тиску.

Специфічного лікування передозування оланзапіну немає. Застосовуються стандартні підтримуючі процедури (промивання шлунка, прийом сорбентів) і симптоматична терапія.

Препарат слід зберігати в оригінальній упаковці для захисту, в недоступному для дітей місці. Особливих температурних умов не потрібно.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Medscape, Olanzapine
• Pubmed, Olanzapine for schizophrenia
• Healthline, Olanzapine: Side Effects, Dosage, Uses, and More