Риссет - інструкція, склад, спосіб застосування

Риссет випускається у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, з різними дозуваннями рисперидону – 1 мг, 2 мг, 3 мг або 4 мг.

Виробник – фармацевтична компанія PLIVA Croatia d.o.o. (Хорватія).

Рисперидон вибірково блокує центральні серотонінові (5-HT₂) і дофамінові (D₂) рецептори, також впливаючи на α₁-адренорецептори і гістамінові (H₁), але без холінергічної активності. Така дія препарату:

• забезпечує зниження психозів і агресії при меншій вираженості екстрапірамідних побічних ефектів;
• допомагає контролювати негативні та афективні симптоми при шизофренії.

Як і інші препарати рисперидону, Риссет може застосовуватися при:

• шизофренії, в тому числі в підтримуючій терапії при відповіді на лікування;
• короткочасному лікуванні агресії / важких психічних порушень у пацієнтів з деменцією;
• маніакальних епізодах при біполярному розладі (як монопрепарат або в складі комплексної терапії);
• симптоматичному лікуванні поведінкових порушень (агресія, аутоагресія) у розумово відсталих дітей / дорослих;
• симптоматичній терапії аутизму у дітей від 5 років (для зменшення таких проявів, як дратівливість, агресія, тривожність).

Препарат призначають дорослим пацієнтам і дітям віком від 5 років (тільки за певними показаннями – розлади поведінки, аутизм). Підбір дози залежить від діагнозу і віку пацієнта, а також від його маси тіла (до 50 кг або понад 50 кг).

Важливо! Дози понад 8 мг рисперидону слід ділити на 2 прийоми (вранці та ввечері). Дози нижче або рівні 8 мг можна приймати за один раз.

Середні стандартні дозування (без урахування маси тіла):

• шизофренія: дорослим – 2 мг на добу. При необхідності добову дозу можна збільшити до 4–6 мг. Максимальна доза – 10 мг на добу.
• пацієнти похилого віку (65+): початкова доза – по 0,5 мг 2 рази на день, з поступовим збільшенням до 1–2 мг 2 рази на день;
• маніакальні епізоди біполярного розладу: дорослим – 2 мг ввечері; при необхідності – до 6 мг на добу.
• агресія при деменції: по 0,25 мг 2 рази на день, із збільшенням до 0,5–1 мг 2 рази на день. Якщо терапевтичний ефект зник, лікування переривають через 3 місяці;
• діти віком від 5 років: при розладах поведінки / аутизмі – від 0,25 або 0,5 мг до 1 мг на добу. У важких випадках при аутизмі можливе підвищення добової дози до 2,5 мг.

Важливо! Більш детальні правила підбору дозувань з урахуванням маси тіла пацієнта (до 50 кг або більше 50 кг) детально розписані в таблиці в офіційній інструкції до ліків.

Препарат не призначається пацієнтам віком до 5 років, а також при:

• гіперчутливості до рисперидону або допоміжних компонентів;
• вагітності (крім випадків життєвої необхідності);
• грудному вигодовуванні (ГВ переривають на весь період лікування матері рисперидоном);
• деменції з хворобою Паркінсона або з тілами Леві (високий ризик набряків, галюцинацій, в деяких випадках – смерті пацієнта).

Застосування рисперидону пов'язане з підвищеним ризиком смертності у літніх людей з деменцією, особливо при одночасному застосуванні фуросеміду.

Також підвищується ризик інсульту – необхідна обережність при наявності факторів інсультного ризику.

Можлива ортостатична гіпотензія, особливо на початку лікування або при поєднанні з антигіпертензивними засобами (ліками «від тиску»).

Препарат може викликати гіперглікемію і порушення контролю цукру. Потрібен моніторинг рівня глюкози у пацієнтів з діабетом.

Часто при прийомі рисперидону спостерігається набір маси тіла.

Можливий розвиток гіперпролактинемії (надмірного підвищення рівня пролактину). Необхідний контроль рівня пролактину, особливо при галактореї, порушенні циклу, зниженні лібідо.

Інші особливості застосування описані в офіційній інструкції до Риссету.

Часто розвиваються такі побічні реакції на рисперидон, як сонливість, акатизія, паркінсонізм, головний біль, безсоння.

Рідше можливі: ортостатична гіпотензія (різке зниження тиску при вставанні), гіперглікемія, гіперпролактинемія, збільшення ваги, шлунково-кишкові та судинні реакції.

Дуже рідко повідомлялося про подовження інтервалу QT, судоми, пріапізм.

У разі розвитку будь-яких дискомфортних відчуттів слід негайно звернутися до лікаря.

Препарат приймають незалежно від їжі, але через рівні проміжки часу.

Рисперидон підсилює седативний ефект при поєднанні з алкоголем і седативними засобами.

Препарат може послаблювати ефект леводопи при хворобі Паркінсона – застосовувати з обережністю.

CYP2D6-інгібітори (наприклад, флуоксетин, пароксетин) підвищують концентрацію рисперидону в плазмі. Флуоксетин збільшує її в 2–2,8 рази, пароксетин – в 3–9 разів. Потрібна корекція дози.

Рисперидон як слабкий інгібітор CYP2D6 може підвищувати концентрацію інших препаратів, які метаболізуються цим ферментом.

CYP2D6/3A4-індуктори (карбамазепін, рифампіцин, фенобарбітал) знижують рівні рисперидону в організмі – потрібний перегляд дози.

Інші лікарські взаємодії рисперидону детально викладені в офіційній інструкції до Риссету.

Передозування рисперидону призводить до вираженої сонливості, екстрапірамідних симптомів, артеріальної гіпотензії (зниження тиску), тахікардії (прискорення пульсу), подовження інтервалу QT, судом.

Лікування симптоматичне, підтримуюче. Показаний ЕКГ-моніторинг, антихолінергіки при екстрапірамідних симптомах.

Риссет зберігають в оригінальній упаковці при температурі до 25 °C, в сухому, захищеному від світла і недоступному для дітей місці.

• Ліки Контроль
• PubMed, Risperidone in children with autism and serious behavioral problems
• Drugs.com, Рисперидон
• Mayo Clinic, Рисперидон (пероральний прийом)
• Національна бібліотека медицини (NIH), Рисперидон