Сульпірид - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України Сульпірид представлений такими лікарськими формами:

• таблетки по 50 мг і 100 мг;
• капсули по 50 мг і 100 мг;
• розчин для ін'єкцій по 50 мг/мл по 2 мл в ампулах.

Від чого допомагають таблетки та капсули Сульпірид (50 мг, 100 мг), описано в інструкції. Основні показання до їхнього застосування:

• розлади поведінки в дітей віком від 6 років (особливо при аутичних синдромах) – наприклад, стереотипія, самоушкодження, ажитація;
• симптоматична терапія тривожних станів у дорослих пацієнтів, якщо звичайні препарати не допомагають (вона проводиться коротким курсом).

Таблетки Сульпірид у дозуванні 200 мг використовують для короткочасного лікування пацієнтів з гострими та хронічними психічними розладами, якщо в них розвиваються стани збудження та агресивності.

Також інструкція повідомляє, для чого застосовується Сульпірид у вигляді розчину для ін'єкцій. Показання до його призначення:

• гострі психічні розлади;
• хронічні психічні розлади – наприклад, параноїдальні стани, хронічний галюцинаторний психоз, шизофренія.

Як приймати таблетки та капсули Сульпірид по 50 мг і 100 мг:

• дорослі пацієнти (для короткочасної терапії тривожних станів) – 50-150 мг на добу не більше місяця;
• діти віком від 6 років (при серйозних поведінкових розладах) – 5-10 мг сульпіриду на кг маси тіла на добу.

Таблетки по 200 мг використовуються лише для лікування дорослих пацієнтів при гострих і хронічних психічних розладах. Терапію починають з низької дози й потім її титрують. Рекомендовані добові дозування Сульпіриду 200 – 200-1000 мг.

Розчин для ін'єкцій Сульпірид вводиться лише внутрішньом'язово – 400-800 мг на добу. Курс лікування зазвичай не перевищує 14 днів.

В інструкції описані такі протипоказання до прийому Сульпіриду:

• феохромоцитома (підтверджений чи підозрюваний діагноз);
• пролактинозалежні пухлини (наприклад, рак молочної залози на тлі пролактиноми);
• гостра порфірія;
• індивідуальна чутливість до компонентів препарату, зокрема допоміжних.

Крім того, Сульпірид протипоказано комбінувати з такими ліками:

• каберголіном;
• хінаголідом;
• есциталопрамом і циталопрамом;
• гідроксизином;
• піперазином;
• домперидоном.

Сульпірид не призначають пацієнтам з хворобою Паркінсона, крім виняткових випадків. З обережністю його застосовують при супутньому цукровому діабеті, оскільки нейролептик може впливати на рівень глюкози в крові.

Пацієнти з нирковою недостатністю вимагають зменшення дозування Сульпіриду та ретельного лікарського спостереження. Також регулярний контроль необхідний людям похилого віку й пацієнтам з епілепсією.

У деяких випадках терапія нейролептиком може спричиняти зміни з боку крові – зниження кількості лейкоцитів і нейтрофілів, агранулоцитоз. Безпідставне підвищення температури або неуточнені інфекції можуть бути симптомами цього ускладнення.

Також застосування сульпіриду в окремих випадках може провокувати розвиток злоякісного нейролептичного синдрому. Його прояви:

• лихоманка;
• вегетативні розлади;
• ригідність (напруження) м'язів;
• блідість;
• пітливість;
• коливання артеріального тиску;
• порушення свідомості.

За появи цих симптомів треба негайно припинити прийом ліків і звернутися за медичною допомогою.

Детальніше особливості застосування сульпіриду описані в інструкції.

Згідно з інструкцією із застосування при лікуванні Сульпіридом (таблетки, капсули, розчин) часто відзначаються такі побічні ефекти:

• підвищення рівня пролактину в крові;
• безсоння;
• сонливість, седація;
• екстрапірамідний синдром;
• тремор;
• акатизія (рухове занепокоєння);
• паркінсонізм
• запори;
• підвищення рівня печінкових ферментів (АСТ і АЛТ);
• висипання на шкірі;
• виділення з молочних залоз (галакторея);
• набір ваги.

Детальніше "побочки" (побічні дії) Сульпіриду описані в інструкції із застосування.

Таблетки та капсули треба приймати за годину до або через 2 години після їди.

Сульпірид небажано застосовувати з такими ліками:

• протипаразитарними (пентамідин, хлорохін), метадоном – така комбінація збільшує ризик життєзагрозливих аритмій. Якщо один з препаратів відмінити неможливо, пацієнт має проходити ЕКГ-моніторинг (до та в процесі лікування);
• протипаркінсонічними агоністами дофаміну (апоморфін, бромкриптин, амантадин) – вони нівелюють дію один одного;
• іншими нейролептиками й антиаритмічними препаратами, які можуть спричинити розвиток шлуночкової пароксизмальної тахікардії;
• леводопою – між ним і сульпіридом існує взаємний антагонізм;
• етанолом – потенціюється седативний ефект нейролептика.

Сульпірид треба обережно комбінувати з азитроміцином, анагрелідом, бета-блокаторами, фторхінолонами, кларитроміцином, калійзберігаючими діуретиками.

Докладніше взаємодія сульпіриду з іншими лікарськими засобами описана в інструкції.

За передозування Сульпіриду можуть спостерігатися протрузія язика, тризм (спазм жувальної мускулатури), дискінезія зі спастичною кривошиєю, симптоми паркінсонізму, а у важких випадках – кома.

Зверніть увагу: смертельні наслідки зазвичай траплялися при застосуванні сульпіриду в комбінації з іншими психотропними препаратами.

Антидота для цього нейролептику немає, гемодіаліз ефективний лише частково.

Лікування симптоматичне за умов стаціонару (зокрема реанімаційного відділення).

Таблетки, капсули та розчин Сульпірид треба зберігати при температурі не вище 25 оС в недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні