Триампур композитум - інструкція, склад, спосіб застосування

Лікарський засіб випускається у формі таблеток, що містять:

• тріамтерен – 25 мг;
• гідрохлоротіазид – 12,5 мг.

Серед допоміжних речовин присутні лактоза, картопляний крохмаль, натрій (у формі крохмальгліколяту).

Виробник – AWD.pharma GmbH & Co.KG (Німеччина).

Комбінація діючих речовин гідрохлоротіазиду і триамтерену дозволяє посилити діуретичний і натрійуретичний ефект (виведення рідини і натрію) при одночасній компенсації втрат калію.

Ліки застосовуються при таких станах:

• артеріальна гіпертензія (Тріампур «від тиску»);
• набряковий синдром, зумовлений захворюваннями серця, печінки або нирок, особливо у випадках, коли необхідно уникнути втрати калію;
• серцева недостатність – у комбінації з серцевими глікозидами, якщо потрібне додаткове виведення рідини при зниженні калійурезу (виведення калію).

Діуретична (сечогінна) дія препарату обумовлена сумарним ефектом двох компонентів, що впливають на різні ділянки нефрону.

Тріампур Композитом призначається дорослим пацієнтам і підліткам віком від 14 років. Як правило, призначення підліткам роблять при масі тіла понад 50 кг, і тільки за рішенням лікаря. Окремого «дитячого» дозування в інструкції не передбачено – схема лікування підбирається індивідуально, з урахуванням показань, рівня артеріального тиску, функції нирок і електролітного балансу.

Важливо! У період лікування у підлітків особливо важливо регулярно контролювати показники крові (калій, натрій, креатинін) і загальний стан пацієнта.

Спосіб застосування:

• таблетки приймають після їди, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини;
• під час лікування рекомендується достатнє споживання рідини, щоб уникнути сухості слизових оболонок, очей тощо.

Тривалість курсу лікування визначається індивідуально. Дози препарату також підбираються індивідуально лікарем з урахуванням показань, клінічного стану пацієнта та функції нирок.

Набряковий синдром:

• початкова доза: по 2–4 таблетки вранці та в обід;
• підтримуюча доза: 1 таблетка 1 раз на добу вранці, або 2 таблетки через день (по 1 таблетці вранці та в обід);
• при необхідності підтримуюча доза може бути збільшена до 4 таблеток на добу.

Артеріальна гіпертензія (Тріампур «від тиску»):

• початкова доза: по 2 таблетки 2 рази на добу (вранці та в обід);
• далі дозу знижують до 2 таблеток на добу (одноразово вранці або по 1 таблетці вранці та в обід);
• при комбінованій гіпотензивній терапії добова доза також становить 2 таблетки.

Супровідна терапія при серцевій недостатності (СН):

• стандартно призначають 2 таблетки на добу;
• максимальна доза – 4 таблетки на добу.

Порушення функції нирок – корекція дози:

• при концентрації креатиніну в сироватці 1,5–1,8 мг/100 мл або кліренсі креатиніну 50–30 мл/хв добова доза не повинна перевищувати 1 таблетку.

Триампур Композитум не призначають у віці до 14 років / при масі тіла менше 50 кг, а також при:

• підвищеній чутливості до діючих речовин, сульфаніламідів або допоміжних компонентів;
• вагітності та грудному вигодовуванні (ГВ);
• тяжких порушеннях функції нирок. Важливо! При концентрації креатиніну в сироватці 1,5–1,8 мг/100 мл або кліренсі креатиніну 50–30 мл/хв добова доза не повинна перевищувати 1 таблетку;
• анурії;
• гострому гломерулонефриті;
• тяжких порушеннях функції печінки (прекома, печінкова кома);
• виражених порушеннях електролітного балансу;
• гіповолемії.

Моніторинг. При тривалому лікуванні Тріампуром необхідно регулярно контролювати лабораторні показники, включаючи:

• електроліти сироватки (особливо калій);
• креатинін і залишковий азот;
• глюкозу (цукор) крові.

Особлива обережність потрібна:

• у літніх пацієнтів;
• при одночасному застосуванні серцевих глікозидів, глюкокортикоїдів або проносних засобів;
• при подагрі, цукровому діабеті, порушеннях функції печінки і нирок, наявності ниркових каменів.

Лабораторні тести. Перед дослідженням функції паращитовидних залоз і за 3 дні до проведення тесту з глюкозним навантаженням лікування препаратом слід тимчасово припинити.

Водіння та механізми. На тлі терапії можливе зниження швидкості психомоторних реакцій, особливо:

• на початку лікування;
• при збільшенні дози;
• при одночасному вживанні алкоголю.

Побічні реакції на Тріампур Композитум можливі з боку різних систем організму:

• ШКТ: нудота, блювання, діарея (особливо при прийомі натщесерце); колікоподібні болі в животі, запори; в окремих випадках – жовтяниця, панкреатит, холецистит (при жовчнокам'яній хворобі);
• нервова система: стомлюваність, сонливість, головний біль; запаморочення, нервозність, атаксія; рідко – порушення зору, зниження сльозопродукції (сухість очей);
• серцево-судинна система і кров: серцебиття, порушення ритму; ортостатичні реакції; зміни показників крові (у рідкісних випадках – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз);
• обмін речовин: порушення водно-електролітного балансу; гіпо- або гіперкаліємія, гіпонатріємія (дефіцит або надлишок калію, дефіцит натрію); підвищення рівня глюкози, ліпідів, сечової кислоти; дегідратація, гіповолемія;
• алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, фотосенсибілізація (підвищена чутливість до УФ-випромінювання – сонце, солярій); кропив'янка, шкірні прояви системного червоного вовчака.

Рекомендується приймати ліки після їди. При прийомі натщесерце підвищується ризик розвитку «побічних ефектів» з боку ШКТ (нудота, блювання, діарея).

Алкоголь підсилює гіпотензивний ефект препарату. Рекомендується відмовитися від вживання спиртних напоїв на весь період лікування.

Тріампур Композитум може взаємодіяти з рядом лікарських засобів:

• він підсилює гіпотензивну дію інших антигіпертензивних препаратів («від тиску»), діуретиків (сечогінних), седативних засобів;
• НПЗЗ можуть послаблювати діуретичний і гіпотензивний ефект і погіршувати функцію нирок;
• інгібітори АПФ на початку лікування можуть викликати різке зниження АТ;
• солі калію та калійзберігаючі препарати підвищують ризик гіперкаліємії (надлишку калію в організмі);
• літій – ризик токсичної дії;
• серцеві глікозиди – посилення їх дії при дефіциті калію і магнію.

Симптоми передозування Тріампуру можуть проявлятися як:

• прискорене сечовипускання;
• слабкість, запаморочення;
• зниження артеріального тиску;
• порушення серцевого ритму;
• судоми, парестезії.

Тактика лікування:

• промивання шлунка, прийом активованого вугілля;
• контроль і корекція електролітного, кислотно-лужного і водного балансу;
• симптоматична терапія під медичним наглядом.

Препарат зберігають при температурі до 30 °C у недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Ліки Контроль
• DailyMed, Таблетки триамтерену та гідрохлоротіазиду, USP
• PubMed Central (PMC / NCBI), Тріамтерен у лікуванні гіпертонії: більше, ніж просто заощадження калію?
• MedlinePlus, Тріамтерен і гідрохлоротіазид