Валсартан - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат випускається у формі таблеток для прийому всередину у таких дозах:

Валсартан – 40 мг, 80 мг, 160 мг або 320 мг валсартану;

Валсартан Н – одна таблетка може містити:

• валсартану 80 мг / гідрохлортіазиду 12,5 мг;
• валсартану 160 мг / гідрохлортіазиду 12,5 мг;
• валсартану 160 мг / гідрохлортіазиду 25 мг;
• валсартану 320 мг / гідрохлортіазиду 12,5 мг;
• валсартану 320 мг / гідрохлортіазиду 25 мг.

Виробник – фармацевтична компанія Тева (філії – Болгарія, Чехія).

Для чого застосовується Валсартан Тева, повідомляє офіційна інструкція. Антигіпертензивний (знижуючий артеріальний тиск, АТ) ефект препаратів лінійки обумовлений дією їхніх активних компонентів. Ці таблетки від тиску містять:

• валсартан – основна діюча речовина Валсартану та Валсартану Н – блокує рецептори ангіотензину ІІ, що призводить до розширення судин і зниження артеріального тиску;
• гідрохлортіазид – входить до складу комбінованих ліків Валсартан Н як друга діюча речовина і відноситься до групи тіазидних діуретиків (сечогінних засобів). Підсилює виведення рідини та натрію з організму.

Для чого використовується Валсартан (показання до застосування):

• есенціальна артеріальна гіпертензія (АГ, яка розвивається самостійно, а не внаслідок інших захворювань – найпоширеніший тип захворювання);
• стан після інфаркту;
• серцева недостатність.

Комбіновані ліки від тиску Валсартан Н з сечогінним компонентом гідрохлортіазидом зазвичай признача.ться, коли АТ недостатньо контролюється монотерапією одним лікарським засобом і потрібна комбінована терапія для досягнення цільового рівня артеріального тиску.

Таблетки зазвичай приймають уранці, щоб контролювати артеріальний тиск впродовж дня. Проте щодо часу прийому слід додатково проконсультуватися з лікарем.

Важливо! Призначати будь-які таблетки від тиску, зокрема Валсартан, може лише лікар-кардіолог. Самостійне лікування серцево-судинних захворювань категорично заборонено.

Валсартан

Ліки Валсартан призначаються дорослим пацієнтам і дітям віком від 6 років.

Таблетки приймають незалежно від їди, запиваючи невеликою кількістю води.

Зазвичай на початку лікування застосовується найнижче дозування валсартану (20 мг, 40 мг або 80 мг, залежно від діагнозу), яке надалі може збільшуватися залежно від відповіді пацієнта на терапію, переносимості препарату та інших факторів.

Для лікування артеріальної гіпертензії у дітей віком від 6 років використовуються таблетки по 40 мг валсартану; у дорослих і дітей віком від 6 років – таблетки по 80 мг, 160 мг та 320 мг.

При постінфарктному стані можуть застосовуватись таблетки по 40 мг, 80 мг та 160 мг. У цьому разі показана терапія клінічно стабільних дорослих (від 18 років) пацієнтів після нещодавно (12 годин – 10 діб) перенесеного інфаркту міокарда з такими діагнозами, як:

• симптоматична серцева недостатність;
• безсимптомна систолічна дисфункція лівого шлуночка.

При симптоматичній серцевій недостатності лікар призначає таблетки по 40 мг, 80 мг або 160 мг валсартану. Таке лікування призначається дорослим (від 18 років) пацієнтам у разі неможливості застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), або як допоміжна терапія з інгібіторами АПФ, якщо не можна застосувати бета-блокатори.

Валсартан Н

Валсартан Н призначений лише дорослих пацієнтів (від 18 років).

Максимальний антигіпертензивний ефект досягається від 2 тижнів до 1 місяця постійного прийому (у деяких випадках до 2 місяців).

Таблетки приймають незалежно від їди, запиваючи невеликою кількістю води.

Рекомендована початкова доза – 1 таблетка 80 мг/12,5 мг 1 раз на день. За недостатнього зниження тиску через 3-4 тижні можливе продовження лікування з дозуванням 1 таблетка 160 мг/12,5 мг 1 раз на день.

Таблетки по 160 мг/25 мг призначаються, якщо АТ недостатньо знижується при застосуванні таблеток 160 мг/12,5 мг. Якщо й надалі тиск знижується недостатньо, лікар розглядає можливість продовження лікування таблетками 320 мг/12,5 мг. Таблетки по 320 мг/25 мг можуть застосовуватися для пацієнтів, у яких не досягається достатнього зниження артеріального тиску при застосуванні таблеток 320 мг/12,5 мг.

Важливо! 320 мг/25 мг – це максимальне добове дозування, перевищувати яке не можна.

У разі відсутності ефекту від лікування Валсартаном Н-Тева впродовж 2 місяців слід розглянути варіант застосування додаткових або альтернативних ліків.

Протипоказання дещо різняться залежно від різновиду ліків.

Валсартан

Таблетки протипоказані у віці до 6 років, а також при:

• вагітності, плануванні вагітності, грудному вигодовуванні (ГВ);
• індивідуальній підвищеній чутливості до валсартану, соєвої олії / сої, арахісової олії / арахісу або будь-якого допоміжного компонента у складі препарату;
• вродженому ангіоневротичному набряку або ангіоневротичному набряку, що розвинувся під час попереднього лікування інгібіторами АПФ чи антагоністами рецепторів ангіотензину II;
• тяжкій печінковій недостатності, біліарному цирозі, холестазі;
• одночасному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину, зокрема інших препаратів валсартану;
• одночасному застосуванні інгібіторів АПФ з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням ниркової функції (швидкість гломерулярної фільтрації (СГФ) менше 60 мл/хв/1,73 м2).

Важливо! Немає клінічних даних щодо застосування валсартану при вираженому порушенні функції нирок (з кліренсом креатиніну менше ніж 10 мл/хв).

Валсартан Н

Ліки протипоказані у віці до 18 років. Інші протипоказання збігаються зі “звичайним” Валсартаном, плюс є й додаткові, що стосуються гідрохлортіазиду у складі препарату. Це:

• анурія;
• тяжкі порушення ниркової функції;
• рефрактерна гіпокаліємія (дефіцит калію в організмі), гіпонатріємія (дефіцит натрію), гіперкальціємія (надлишок кальцію);
• симптоматична гіперурикемія.

Як і інші ліки “від тиску”, Валсартан має досить багато особливостей застосування.

Інструкція із застосування Валсартану (валсартан) та Валсартану Н (валсартан + гідрохлортіазид) докладно розписує всі нюанси використання препаратів, які слід враховувати перед початком лікування. Деякі з них:

• усі препарати лінійки Валсартан Тева не призначають при відомій гіперчутливості до валсартану або інших компонентів ліків, а також за наявності в анамнезі пацієнта випадків ангіоневротичного набряку;
• зміна електролітного балансу – препарат Валсартан Н може впливати на рівень калію в крові, знижуючи його, особливо при одночасному застосуванні з іншими ліками, які також впливають на рівень калію;
• у пацієнтів з дефіцитом натрію (гіпонатріємією) та/або об'єму циркулюючої крові (ОЦК) лікування Валсартаном Н може спричинити артеріальну гіпотензію (сильне зниження тиску), тому перед початком лікування рекомендується перевірка та корекція цих параметрів;
• Валсартан Н не рекомендується пацієнтам з тяжкою серцевою недостатністю або іншими випадками активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, оскільки можливий розвиток гострої ниркової недостатності;
• Валсартан Н не слід застосовувати у пацієнтів із стенозом ниркової артерії;
• необхідна обережність при застосуванні препарату у пацієнтів з аортальним і мітральним стенозом або гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією;
• дозування Валсартану Н має бути скориговано у пацієнтів з порушенням функції нирок; слід регулярно контролювати рівень калію у крові;
• препарати слід застосовувати з обережністю у разі порушення функції печінки;
• Валсартан Н може спровокувати фоточутливість, тому пацієнтам слід уникати сонячного світла або вживати заходів щодо захисту від ультрафіолетового випромінювання;
• існує підвищений ризик розвитку раку шкіри при застосуванні високих сумарних доз гідрохлортіазиду (міститься у таблетках Валсартан Н);
• застосування гідрохлортіазиду здатне провокувати рідкісні, але серйозні випадки гострої респіраторної токсичності (ГРТ), включаючи гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), з такими симптомами, як задишка, пропасниця, погіршення функції легень, гіпотензія. Набряк легень може розвинутись впродовж короткого часу після прийому препарату;
• тіазидні діуретики, у тому числі гідрохлортіазид у складі Валсартану Н, можуть спровокувати порушення толерантності до глюкози, збільшуючи ризик розвитку діабету у деяких пацієнтів. Також вони здатні підвищувати рівень холестерину та тригліцеридів у крові, що загрожує збільшенням ризику серцево-судинних захворювань.

Важливо! Застосування препаратів лінійки Валсартан Тева протипоказане вагітним, а також у період планування вагітності та у період грудного вигодовування (ГВ). Існує ризик тератогенної дії при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II, зокрема валсартану, у першому триместрі вагітності.

Немає достатньої кількості даних щодо негативного впливу Валсартану на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами. Однак слід враховувати ризик виникнення запаморочення чи слабкості при застосуванні ліків лінійки.

Інші особливості застосування докладно розписані в офіційних інструкціях до ліків.

Під час лікування таблетками Валсартан можливі такі побічні дії:

• зниження гемоглобіну, гематокриту; тромбоцитопенія;
• некротизуючий васкуліт, реакції гіперчутливості/алергії;
• гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіперурикемія, втрата апетиту;
• вестибулярне запаморочення (вертиго);
• васкуліт;
• біль у животі;
• підвищення показників функції печінки (“печінкових проб”);
• ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж, бульозний дерматит;
• ниркова недостатність та ін.

При застосуванні комбінованого Валсартану Н з додатковим сечогінним компонентом хлортіазидом можливі додаткові побічні дії:

• вірусні інфекції, лихоманка;
• зневоднення, гіпокаліємія, гіпонатріємія;
• головний біль, втома, астенія, запаморочення, безсоння, парестезії, депресія, синкопе;
• порушення зору, нечіткість зору, ксантопсія, кон'юнктивіт;
• прискорене серцебиття, тахікардія, набряк, гіпотензія, гіпергідроз;
• отит середнього вуха, шум / дзвін у вухах;
• кашель, нежить, фарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, бронхіт, задишка, синусит, глотково-гортанний біль, сухість у роті, закладеність носа, респіраторний дистрес, носова кровотеча, некардіогенний набряк легень;
• діарея, біль у животі, диспепсія, нудота, гастроентерит;
• біль у спині, артралгія, біль у руках / ногах, у грудях, у шиї, артрит, м'язові судоми, міалгія (м'язові болі) та ін.;
• часте сечовипускання, інфекції сечовивідних шляхів, порушення функції нирок;
• еректильна дисфункція;
• підвищена стомлюваність;
• доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення – немеланомний рак шкіри (базальноклітинна карцинома, плоскоклітинна карцинома);
• підвищення сечової кислоти в плазмі крові, білірубіну та креатиніну в плазмі крові, гіпокаліємія, гіпонатріємія, підвищення азоту сечовини в крові, нейтропенія.

Решта можливих побічних ефектів детально розписана в офіційних інструкціях до препаратів.

Валсартан і Валсартан Н не взаємодіють з їжею, тому їх можна приймати незалежно від їди.

Не рекомендується паралельне застосування обох ліків із препаратами літію.

Деякі з взаємодій Валсартану (валсартану) з іншими лікарськими засобами:

• не рекомендується одночасне застосування з калійзберігаючими діуретиками, кальційвмісними добавками, кухонною сіллю з калієм;
• протипоказане сумісне застосування з аліскіреном при діабетичній нефропатії або тяжкому порушенні функції нирок;
• підвищено ризик взаємодії з інгібіторами транспортерів захоплення (рифампіцин, циклоспорин), індукторами транспортерів виведення (ритонавір) та ін.

Взаємодії Валсартану Н (комбінація валсартан + гідрохлортіазид). Необхідна особлива обережність при сумісному прийомі з:

• іншими антигіпертензивними засобами – гуанетидин, метилдопа, вазодилататори, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину, бета-блокатори;
• пресорними амінами – норадреналін, адреналін;
• НПЗЗ – селективні інгібітори ЦОГ-2, неселективні НПЗЗ;
• ліками, що впливають на рівень калію та натрію – салуретики, проносні засоби, кортикостероїди, АКТГ, амфотерицин, карбеноксолон, пеніцилін G, саліцилати, антидепресанти, нейролептики, протисудомні засоби;
• препаратами, що індукують шлуночкові аритмії – антиаритміки Іа та ІІІ класу, деякі нейролептики та ін.

Інші лікарські взаємодії описані в офіційній інструкції до препаратів.

У разі передозування Валсартану (валсартану) можуть розвинутись такі симптоми:

• виражена артеріальна гіпотензія (сильне зниження тиску);
• пригнічення свідомості;
• судинний колапс;
• шок.

Основні симптоми передозування Валсартану Н (комбінації валсартану та гідрохлортіазиду):

• валсартан – виражена гіпотензія, порушення свідомості, серцева недостатність, шок;
• гідрохлортіазид – нудота, сонливість, гіповолемія, електролітні порушення (гіпокаліємія, гіпомагніємія), аритмії, м'язові спазми та судоми, тахікардія, артеріальна гіпотензія, шок, слабкість, сплутаність свідомості, запаморочення, парестезії, виснаження, порушення, порушення олігурія, анурія, алкалоз і підвищений азот крові (ниркова недостатність).

Схема лікування залежить від часу, що минув з моменту прийому препарату, та тяжкості симптомів. При недавньому прийомі рекомендується стимуляція блювання або промивання шлунка, а також прийом активованого вугілля. Першочергове завдання при гіпотензії – стабілізація кровообігу, надання пацієнтові положення лежачи на спині та корекція об'єму циркулюючої крові внутрішньовенними розчинами.

Гемодіаліз. Валсартан погано виводиться з організму гемодіалізом, проте для виведення гідрохлортіазиду гемодіаліз може бути досить ефективним.

Таблетки зберігають в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25 ºС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Drugs.com, Hydrochlorothiazide and valsartan
• Pubmed, Valsartan in early-stage hypertrophic cardiomyopathy: a randomized phase 2 trial
• Medscape, Valsartan / hydrochlorothiazide
• Healthline, Hydrochlorothiazide-Valsartan, Oral Tablet

• MedlinePlus, Valsartan and Hydrochlorothiazide