Віакорам - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат випускається у формі таблеток для перорального застосування у трьох варіантах дозування периндоприлу та амлодипіну відповідно:

• 3,5 мг + 2,5 мг;
• 7 мг + 5 мг;
• 14 мг + 10 мг.

Виробник – фармкомпанія Servier (Ірландія)

Інструкція із застосування таблеток Віакорам вказує, що єдиним показанням до їх призначення є есенціальна (первинна) артеріальна гіпертензія.

Комбінація амлодипіну і периндоприлу зменшує периферичний судинний опір, знижує навантаження на серце і покращує переносимість терапії в порівнянні зі збільшенням дози одного препарату.

Препарат може застосовуватися:

• як початкову комбіновану терапію;
• для посилення контролю артеріального тиску при недостатній ефективності монотерапії (амлодипіном або периндоприлом окремо).

Ліки застосовуються тільки у дорослих пацієнтів (від 18 років).

Його приймають 1 раз на добу, бажано вранці, перед їжею. Таблетку слід ковтати цілою, запиваючи водою.

Початкова терапія:

• Віакорам 3,5 мг / 2,5 мг – рекомендована початкова доза.

При недостатньому контролі АТ дозу можна підвищити не раніше ніж через 4 тижні.

Титрування дози:

• до 7 мг / 5 мг або 14 мг / 10 мг (при необхідності і хорошій переносимості).

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку:

• лікування починають з обережністю;
• перед збільшенням дози необхідно контролювати функцію нирок;
• регулярний моніторинг креатиніну і калію обов'язковий, особливо у пацієнтів від 75 років.

Пацієнти з нирковою недостатністю:

• при тяжкій нирковій недостатності з кліренсом креатиніну (КК) менше 30 мл/хв – препарат протипоказаний.
• при КК 30–60 мл/хв: початкова доза – 3,5 мг / 2,5 мг через день; при необхідності можливий перехід на щоденний прийом під контролем функції нирок і рівня калію.

Пацієнти з порушенням функції печінки:

• застосовувати з обережністю;
• можлива кумуляція (накопичення) амлодипіну.

Віакорам не застосовують у віці до 18 років, а також при:

• гіперчутливості до периндоприлу, амлодипіну, інших іАПФ або дигідропіридинів;
• вагітності (особливо II–III триместри);
• грудному вигодовуванні (ГВ зазвичай припиняють або вибирають альтернативний препарат);
• гемодинамічно нестабільній серцевій недостатності після інфаркту міокарда;
• обструкції вихідного тракту лівого шлуночка (наприклад, тяжкий стеноз аорти)
• ангіоневротичному набряку (в т. ч. в анамнезі);
• спадковому або ідіопатичному набряку Квінке;
• тяжкій нирковій недостатності;
• двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі артерії єдиної нирки;
• одночасному застосуванні аліскірену у пацієнтів з діабетом та/або з ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м²;
• екстракорпоральних методах лікування, при яких кров контактує з негативно зарядженими поверхнями;
• шоку (включаючи кардіогенний шок).

Важливо! Можливий ангіоневротичний набряк, у тому числі з ураженням гортані – при появі симптомів препарат негайно відміняють.

Кашель. Інгібітори АПФ (периндоприл у складі Віакорама) можуть викликати сухий непродуктивний кашель, який зникає після відміни препарату.

Гіпотензія. Ризик вираженої гіпотензії (падіння артеріального тиску) підвищений у пацієнтів з дефіцитом ОЦК – наприклад, при прийомі діуретиків (сечогінних засобів), діареї, блювоті, суворій безсольовій дієті.

У пацієнтів з ІХС або цереброваскулярними захворюваннями різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту або інсульту.

Гіперкаліємія. Можлива гіперкаліємія (надлишок калію), особливо при поєднанні з калійзберігаючими препаратами або ліками / БАДами, що містять калій (у тому числі кухонна сіль, збагачена калієм).

Операції. Перед хірургічними втручаннями препарат рекомендується відмінити за добу.

Препарат містить лактозу – протипоказаний при лактазній недостатності та синдромі мальабсорбції глюкози-галактози.

Часто відзначаються:

• головний біль, запаморочення, сонливість;
• серцебиття, почервоніння обличчя;
• кашель;
• нудота, біль у животі;
• набряки (особливо щиколоток);
• втомлюваність.

Нечасто можливі:

• порушення сну, тривожність, депресія;
• парестезії, тремор, непритомність;
• коливання рівня глюкози (цукру) та електролітів;
• порушення зору, шум у вухах.
• задишка, бронхоспазм;
• шкірні реакції, свербіж, гіпергідроз (підвищена пітливість);
• порушення сечовипускання;
• еректильна дисфункція.

Рідко і дуже рідко фіксувалися:

• ангіоневротичний набряк;
• тяжкі шкірні реакції (синдром Стівенса – Джонсона);
• порушення кровотворення;
• гострі порушення функції печінки або нирок;
• інфаркт міокарда, інсульт (на тлі вираженої гіпотензії у пацієнтів високого ризику).

Віакорам зазвичай приймають вранці, до сніданку. 

Грейпфрутовий сік може посилювати дію амлодипіну, тому під час лікування слід відмовитися від вживання грейпфрутового соку і грейпфрутів.

Не рекомендується подвійна блокада РААС (іАПФ + БРА або аліскірен).

Ризик гіперкаліємії (надлишку калію) підвищується при поєднанні з:

• калійзберігаючими діуретиками,  ліками / БАДами, що містять калій (у тому числі кухонна сіль, збагачена калієм);
• НПЗЗ;
• циклоспорином, такролімусом, триметопримом.

Літій – при одночасному застосуванні підвищується ризик токсичності.

Гліптини – при одночасному застосуванні підвищується ризик ангіоотеку.

Щодо амлодипіну:

• інгібітори CYP3A4 підвищують концентрацію амлодипіну;
• індуктори CYP3A4 можуть знижувати його ефективність.

Симптоми:

• виражена гіпотензія, шок;
• порушення електролітного балансу;
• ниркова недостатність;
• брадикардія або тахікардія (уповільнення або прискорення серцевого ритму).

Лікування:

• положення лежачи з піднятими ногами;
• внутрішньовенне введення фізіологічного розчину;
• за необхідності – ангіотензин II, катехоламіни.

Необхідний контроль електролітів і функції нирок.

Периндоприлат може видалятися при гемодіалізі.

Препарат зберігають при температурі до 30 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Оптимізація лікування гіпертонії та стабільної ішемічної хвороби серця: клінічні докази на користь фіксованої комбінації периндоприлу/амлодипіну
• PubMed, Оцінка безпеки та ефективності подвійної терапії периндоприлом/амлодипіном у лікуванні гіпертонії. Систематичний огляд та метааналіз
• Springer Nature, Ефективність комбінації периндоприлу та амлодипіну в одній таблетці з фіксованою дозою у пацієнтів з гіпертонією: неінтервенційне дослідження