Шавлія використовується для полоскання рота та горла при запаленні ясен, ангінах, стоматитах та фарингітах. Також застосовується для лікування гнійних ран, опіків, трофічних виразок та екземи.

Обгортання з шавлії можуть бути корисними при поліартриті, артрозі, радикуліті, остеохондрозі та невритах.

Приймають внутрішньо при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, таких як гастрити зі зниженою кислотністю, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, дискінезії жовчовивідних шляхів, колітах, здуття живота, а також при цукровому діабеті, інфекціях сечовивідних ящ. Шавлія має відхаркувальну та антимікробну дію.

• Надає антисептичну, протизапальну та протигнильну дію
• Має сечогінну, вітрогінну та в'яжучу дію
• Сприяє зниженню рівня цукру в крові
• Стимулює вироблення шлункового соку
• Надає відхаркувальну дію
• Пригнічує зростання кокових інфекцій та туберкульозної палички

Латинська назва шавлії, Salvia, перекладається як «що сприяє здоров'ю». Це ще одне підтвердження цілющих властивостей рослини.

У давнину листя шавлії наділяли магічними властивостями та використовували для продовження життя. Його додавали практично у всі настої.

Вважалося, що посадка шавлії в саду здатна продовжити життя. Поети середньовіччя присвячували йому вихваляні рядки.

Давні греки вірили, що шавлія зміцнює розум, душевні сили та пам'ять. Водний настій листя шавлії відомий як “грецький чай”.

У періоди епідемій шавлія була незамінним засобом лікування та відновлення сил.

Цікаво, що у Стародавньому Римі безплідні пари вдавалися до вживання соків та настоїв шавлії для збільшення шансів на народження дитини. Після цього курсу часто з'являлися здорові діти.

У Давньому Єгипті після епідемій чи воєн жерці роздавали шавлію безкоштовно, особливо жінкам, щоб збільшити населення. Їх навчали готувати чай із шавлії та пити його щодня до настання вагітності.

«Ти наш рятівник, шавлія. І помічник, природою цей» – писав Одо з Мена.

Гіппократ та Діоскорид Педаній називали шавлію «священною». У різних країнах та епохи його також звали «рятівником життя», «священною травою» та «травою безсмертя».

Шавлія – це напівчагарник висотою до 75 сантиметрів із деревоподібними стеблами. Влітку він цвіте фіолетовими або синіми квітами, які приваблюють бджіл.

Усі частини рослини містять ефірну олію (1,3–2,5% у листі), алкалоїди, флавоноїди, дубильні речовини, олеанолову та урсолову кислоти, а також вітаміни Р, PP, C, A, B та фолієву кислоту.

Одна чайна ложка цієї рослини містить 2,5 г цілющих речовин. Завдяки своїм властивостям шавлія використовується у фармацевтиці, парфумерії та косметології.

Склад:

Рідкий екстракт листя шавлії. Концентрат без цукру та спирту.

Спосіб застосування:

Приймати по 5-7 крапель 2-3 рази на день до їди, розведених у воді. Дітям – по 1-5 крапель 2-3 рази на день до їди, розведених у воді.

Курс прийому: 1-2 місяці, за потреби можна повторити. Тривалість залежить від тяжкості стану.