Калію йодид крап. оч. 20 мг/мл фл. 10 мл, з кришкою-крапельницею: ціни та характеристики

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Калію йодид 2 % є офтальмологічним антисклеротичним і резорбційним лікарським засобом. Діюча речовина йодних крапель – йод, що міститься у мікродозах. За рахунок цього препарат активує метаболічні процеси і впливає на метаболізм білків і ліпідів, внаслідок чого підвищуються вміст ліпопротеїнів у крові та фібринолітична активність. Іони йоду спричиняють підвищення дисперсності колоїдів, що призводить до зниження в’язкості крові. Знижена дисперсність колоїдів корелює з ознаками старіння та атеросклерозу. Ці результати у комплексі з багатим досвідом застосування йоду у лікувальній практиці показують, що солі йоду перешкоджають розвитку атеросклеротичних процесів або зменшують їхню інтенсивність. Вплив іонів йоду на колоїди пов’язаний з розширенням кровоносних судин, що призводить до підвищення перфузії тканин.

Застосування очних крапель, які містять йод, є єдиним способом лікування, коли безпосереднього впливу на місце захворювання не існує або коли уражена ділянка є недосяжною. Сполуки йоду мають безпосередній вплив на процес резорбції, зокрема у щойно виявлених випадках захворювання. У випадку сенільної катаракти, яка вже розвинулася, малоймовірно зупинити цей процес, однак його розвиток (зростання катаракти, зниження гостроти зору) можна уповільнити завдяки застосуванню йодидів.

Фармакокінетика.

Після введення у кон’юнктивальний мішок йодиди проникають до структур ока, однак детальної інформації щодо розповсюдження йодидів у структурах ока немає. При введенні у кон’юнктивальний мішок деяка частина йодидів всмоктується у системний кровообіг. Вони поступають до носа через носослізний канал і всмоктуються у системний кровообіг через слизову оболонку носа.

Йод дуже повільно виводиться з організму. Калію йодид (неорганічна іонна сполука) не метаболізується. Відповідні іони (K+, I-) виводяться нирками.

Показання

Підтримання процесів резорбції в очах, зокрема у разі наявності запальних ексудатів, крововиливу та помутніння склоподібного тіла різної етіології (вік, високий артеріальний тиск, цукровий діабет), при міопічних та атеросклеротичних змінах судин сітківки та судинної оболонки очного яблука, дегенеративних процесах сітківки, катарактах на початковій стадії, атрофії зорового нерва (внаслідок сифілісу), а також як допоміжний лікувальний засіб при лікуванні грибкових кон'юнктивітів та кератитів.