Мефенамінова кислота таблетки по 500 мг №100 (10х10): ціни та характеристики

Склад

діюча речовина: мефенамінова кислота (mefenamic acid);

1 таблетка містить мефенамінової кислоти 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, повідон, кросповідон, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Показання

• Гострі респіраторні вірусні інфекції та грип.
• Біль низької та середньої інтенсивності: м’язовий, суглобовий, травматичний, зубний, головний біль різної етіології, післяопераційний і післяпологовий біль.
• Первинна дисменорея. Дисфункціональні менорагії, у тому числі спричинені наявністю внутрішньоматкових контрацептивів, за відсутності патології тазових органів.
• Запальні захворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, ревматизм, хвороба Бехтерева.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу.
• Через ризик перехресної чутливості мефенамінову кислоту не слід застосовувати пацієнтам, у яких раніше виникали реакції гіперчутливості (такі як бронхіальна астма, бронхоспазм, риніт, ангіоневротичний набряк чи кропив’янка) після прийому ацетилсаліцилової кислоти (аспірину), ібупрофену або інших НПЗЗ.
• Кровотеча чи перфорація верхніх відділів ШКТ в анамнезі, пов’язана з попередньою терапією НПЗЗ.
• Пептична виразка/кровотеча в активній формі чи в анамнезі або рецидивний перебіг хвороби (два або більше окремих підтверджених випадки виразки чи кровотечі).
• Запальні захворювання кишечника, такі як хвороба Крона або виразковий коліт.
• Захворювання органів кровотворення.
• Тяжка серцева недостатність (NYHA III-IV).
• Тяжкі порушення функції печінки (цироз печінки та асцит).
• Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв).
• Лікування болю після операції аортокоронарного шунтування (або використання апарату штучного кровообігу).
• Одночасний прийом специфічних інгібіторів ЦОГ-2.
• Період вагітності або годування груддю.
• Дитячий вік до 5 років.

Спосіб застосування та дози

Застосовувати лікарський засіб слід під наглядом лікаря, який визначає дозу та тривалість лікування. Застосовують всередину. Лікарський засіб слід приймати після їди.

Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найнижчої ефективної дози протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для контролю симптомів.

Дорослим і дітям віком від 12 років призначають по 250–500 мг 3–4 рази на день. За показаннями та при хорошій переносимості добову дозу підвищують до максимальної – 3000 мг, після досягнення терапевтичного ефекту дозу знижують до 1000 мг/добу.

Дітям віком від 5 до 12 років – по 250 мг 3–4 рази на добу.

Курс лікування при захворюваннях суглобів може тривати від 20 днів до 2 місяців і більше. При лікуванні больового синдрому курс терапії триває до 7 днів.

Діти.

Лікарський засіб протипоказаний дітям віком до 5 років.

Передозування

Симптоми: біль в епігастральній ділянці, нудота, блювання, сонливість, головний біль, рідко – діарея, дезорієнтація, збудження, шум у вухах, запаморочення, втрата свідомості, галюцинації, іноді судоми (мефенамінова кислота має тенденцію до індукції тоніко-клонічних судом при передозуванні). У тяжких випадках – шлунково-кишкові кровотечі, пригнічення дихання, артеріальна гіпертензія, посмикування окремих груп м’язів, кома. У разі значного отруєння можливі ниркова і печінкова недостатність. Можливі летальні наслідки.

Лікування: специфічного антидоту немає. За необхідності слід проводити симптоматичне лікування. Застосування активованого вугілля є доцільним, якщо минуло не більше 1 години після прийому надмірної дози мефенамінової кислоти. Для дорослих пацієнтів альтернативою може бути промивання шлунка протягом 1 години після прийому потенційно небезпечної для життя дози мефенамінової кислоти. Необхідно забезпечити достатній діурез, залуження сечі. Слід ретельно контролювати функцію нирок і печінки. Необхідно спостерігати за станом пацієнта протягом щонайменше 4 годин після прийому потенційно токсичної дози мефенамінової кислоти. Часті або тривалі судоми слід купірувати внутрішньовенним введенням діазепаму. Інші заходи можуть бути призначені залежно від клінічного стану пацієнта. Гемосорбція та гемодіаліз малоефективні через міцне зв’язування мефенамінової кислоти та її метаболітів з білками плазми крові.

Побічні ефекти

• При застосуванні мефенамінової кислоти найчастішими побічними реакціями є розлади з боку шлунково-кишкового тракту. Можливе виникнення діареї як протягом перших днів застосування мефенамінової кислоти, так і після кількох місяців її безперервного прийому. У пацієнтів, які не припинили застосування мефенамінової кислоти після появи діареї, відзначалися випадки проктоколіту. У разі розвитку діареї необхідно негайно припинити прийом мефенамінової кислоти. У такому випадку не слід застосовувати цей препарат знову.
• З боку органів зору: порушення зору (розмитість зору), оборотна втрата здатності розрізняти кольори, подразнення очей.
• З боку органів слуху та вестибулярного апарату: дзвін у вухах, оталгія, вертиго.
• З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхіальна астма, диспное, бронхоспазм.
• З боку шлунково-кишкового тракту: біль в епігастральній ділянці, біль у животі, гематемезис, анорексія, печія, нудота, метеоризм, блювання, ентероколіт, коліт, загострення коліту та хвороби Крона, гастрит, гепатотоксичність, порушення функції печінки, стеаторея, холестатична жовтяниця, гепатит, панкреатит, гепаторенальний синдром, геморагічний гастрит, пептична виразка з кровотечею чи без неї, мелена, виразковий стоматит. Шлунково-кишкові кровотечі або перфорація, іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку, диспепсія, запор, діарея.
• З боку нирок та сечовидільної системи: дизурія, цистит. Порушення функції нирок, затримка натрію та рідини, альбумінурія, гематурія, олігурія або поліурія, ниркова недостатність, включаючи некроз сосочків або нирково-папілярний некроз, гострий інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, алергічний гломерулонефрит, протеїнурія, неолігурична ниркова недостатність (особливо при зневодненні).
• Порушення метаболізму: порушення толерантності до глюкози у пацієнтів із цукровим діабетом, гіпонатріємія, гіперкаліємія.
• З боку нервової системи: сонливість або безсоння, слабкість, втома, дратівливість, збудження, головний біль, затуманення зору, судоми, неврит зорового нерва, парестезії, запаморочення, лихоманка, втрата орієнтації; асептичний менінгіт (особливо у пацієнтів з аутоімунними порушеннями, такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини) з такими симптомами, як ригідність потиличних м’язів, головний біль, нудота, блювання.
• З боку психіки: нервозність, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації.
• З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, аритмія, пальпітація, рідко – застійна серцева недостатність, периферичні набряки, синкопе, артеріальна гіпотензія, серцебиття, задишка, тромботичні ускладнення (наприклад інфаркт міокарда або інсульт).
• З боку крові та лімфатичної системи: апластична анемія, аутоімунна гемолітична анемія, подовження часу кровотечі, еозинофілія, лейкопенія з ризиком інфекції, сепсису або дисемінованої внутрішньосудинної коагуляції, тромбоцитопенія, зниження гематокриту, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, нейтропенія, панцитопенія, гіпоплазія кісткового мозку.
• З боку імунної системи: алергічний риніт, реакції гіперчутливості (були зареєстровані у зв’язку із застосуванням НПЗЗ), до яких можуть належати: неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія, реактивність дихальних шляхів, включаючи астму, загострення астми, бронхоспазм та задишку, або різні форми шкірних реакцій, включаючи шкірні висипи, кропив’янку, шкірний свербіж, пурпуру, ангіоневротичний набряк, та рідше – ексфоліативні та бульозні дерматози (у тому числі токсичний епідермальний некроліз, мультиформну еритему).
• З боку шкіри та підшкірної клітковини: ангіоневротичний набряк, набряк гортані, набряк обличчя, шкірні висипи, шкірний свербіж, мультиформна еритема, кропив’янка, бульозні реакції, включаючи токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла) та синдром Стівенса – Джонсона, медикаментозна реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром); підвищене потовиділення, бульозний пемфігус, фоточутливість.
• Лабораторні показники: позитивна реакція у деяких тестах на наявність мефенамінової кислоти та її метаболітів у жовчі та сечі. Підвищення рівня печінкових ферментів у плазмі крові.
• Інші: поліорганна недостатність, гіпотермія (у дітей).
• Повідомлення про підозрювані побічні реакції
• Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.