Азиклар - інструкція, склад, спосіб застосування

Найчастіше Азиклар призначають у межах терапії таких захворювань, як:

• ангіна, фарингіт, інфекції придаткових пазух носа;
• бронхіт, атипові пневмонії;
• імпетиго, фолікуліт, інші інфекції шкіри та м'яких тканин;
• гострі та хронічні одонтогенні інфекції (викликані нелікованим карієсом, пульпітом та іншими захворюваннями зубів);
• дисеміновані чи локалізовані мікобактеріальні інфекції.

Також застосовується для ерадикації H. pylori – при виразках шлунка та 12-палої кишки, асоційованих з цією бактерією.

Азиклар може призначатися при простатиті, але лише за умови, що захворювання має бактеріальний характер.

У будь-якому випадку призначати Азиклар можна тільки після встановлення збудника захворювання та його чутливості до діючої речовини – кларитроміцину. Робити призначення може лише лікар і тільки на підставі результатів бакпосіву.

Так, діюча речовина ліків Азиклар 500 та Азиклар 250, кларитроміцин, – це антибіотик першого покоління групи макролідів.

Відомо, що препарати першого покоління створюють неактивні комплекси з цитохромом Р450, гірше проникають у тканини, ніж препарати другого та третього поколінь. Однак якщо лікар призначив вам саме Азиклар – варто дотримуватися цього призначення, бо за деяких інфекцій ефективний саме кларитроміцин.

Дорослим і дітям потрібно приймати по 250 мг кларитроміцину кожні 12 годин. За тяжких інфекцій разова доза може бути збільшена до 500 мг.

Стандартна тривалість курсу прийому становить 6-14 днів, але за потреби може бути збільшена.

Азиклар не рекомендується приймати жінкам під час вагітності, особливо в першому триместрі, оскільки немає достовірних даних про безпеку препарату та відсутність його впливу на розвиток плода.

Призначати Азиклар вагітним може тільки лікар і лише в тому випадку, якщо користь для здоров'я матері перевищує можливий ризик розвитку плода. Не займайтеся самолікуванням, це може бути небезпечним для здоров'я.

Серед найчастіших побічних ефектів від прийому Азиклару інструкція згадує такі як:

• біль у животі, нудота, спотворення смаку;
• діарея;
• безсоння;
• підвищення рівнів деяких печінкових ферментів;
• шкірні висипання.

Якщо вас турбує інтенсивність цих або будь-яких інших побічних реакцій, не перериваючи лікування зверніться до лікаря. Можливо, вам знадобиться перепризначення препарату. Робити це може лише фахівець на підставі вагомих причин.