Біфрен

В аптеках України Біфрен представлений лише в одній лікарській формі – желатинові капсули, що містять 250 мг фенібуту.

Виробник – українська фармацевтична компанія “Фарма Старт”.

Ліки Біфрен, як і інші препарати фенібуту, мають досить широкий спектр показань. В інструкції із застосування міститься інформація, від чого допомагає Біфрен, і наводяться показання, коли препарат може бути ефективним:

• занепокоєння, страх, тривога;
• порушення сну, безсоння, неспокійний сон у людей похилого віку;
• хвороба Меньєра (захворювання внутрішнього вуха, яке проявляється порушеннями слуху та нападами запаморочення);
• нервові тики й заїкуватість у дітей від 8 до 14 років.

Також серед показань Біфрену відзначено нервову напругу і стрес напередодні оперативного втручання.

Крім цього, лікар може рекомендувати Біфрен при клімаксі (для корекції патологічних перепадів настрою), панічних атаках, у комплексному лікуванні абстинентного синдрому при алкоголізмі.

Біфрен рекомендується приймати з метою профілактики кінетозу ("морської хвороби", захитування), що виникає під час поїздок у транспорті (морському, повітряному, наземному).

Застосування Біфрену зменшує прояви ністагму (тремор очних яблук, мимовільний рух очей), відчуття тяжкості в голові та головний біль, покращує когнітивні функції, активність, уважність, швидкість і точність рухових рухів.

Важливо! Незважаючи на дуже обмежену кількість протипоказань, Біфрен має призначати лише лікар. Самолікування може погіршити стан, спричинити побічні ефекти.

Як пити Біфрен. Спосіб застосування – всередину; капсулу ковтають цілою, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю води. Приймати препарат слід після їди.

Дозування. Як приймати Біфрен, залежить насамперед від патології, яку лікують за допомогою цього препарату. Інструкція із застосування містить схеми дозування залежно від наявної проблеми.

За тривожно-невротичних та астенічних станів: для дорослих разова рекомендована доза становить від 250 до 500 мг (1-2 капсули), прийом тричі на день. Максимальна разова доза Біфрену має не перевищувати 750 мг, а людям похилого віку – 500 мг.

Середня тривалість застосування Біфрену при психо-астенічних порушеннях – щонайбільше 3 тижні, але за рішенням лікаря терапія може бути продовжена до 6 тижнів.

При порушенні роботи вестибулярних структур інфекційного походження та пов'язаних з цим непритомних станів при хворобі Меньєра: починають лікування з 3 капсул тричі на добу впродовж 5-7 днів, потім дозу зменшують до 1-2 капсул 3 рази на день. За тиждень переходять до прийому 1 капсули на добу. Такого дозування дотримуються приблизно 5 днів, після чого припиняють пити Біфрен, якщо лікар не призначить інакше.

Якщо хвороба Меньєра протікає легко, приймати Біфрен можна у знижених дозах – 5-7 днів по одній капсулі двічі на добу, а потім ще 7-10 днів по одній капсулі 1 раз на добу.

При запамороченні, пов'язаному з дисфункцією вестибулярних структур на тлі травми або судинної патології приймати Біфрен слід 12 днів по 1 капсулі тричі на добу.

Для запобігання захитуванню: за 1 годину до поїздки або відразу після появи перших ознак захитування слід прийняти 1-2 капсули Біфрену. Важливо! Якщо нудота і блювання від захитування вже почалися, застосування Біфрену навіть у підвищених дозах буде малоефективним.

Для полегшення перебігу абстинентного синдрому зазвичай застосовують такі дозування Біфрену: перші дні – по 1-2 капсули тричі впродовж дня. На ніч Біфрен можна пити по 3 капсули за один раз (750 мг фенібуту). У міру поліпшення стану дозування Біфрену поступово знижують, доводячи до середніх терапевтичних доз.

Біфрен для дітей

Важливо! Препарат не призначають дітям віком до 8 років.

Для дітей від 8 до 14 років разова доза фенібуту становить 250 мг, добова – 750 мг (3 капсули). Тривалість лікування – від 2 до 6 тижнів.

Біфрен не призначають:

• під час вагітності та ГВ (грудного вигодовування);
• за підвищеної чутливості до компонентів препарату;
• дітям віком до 8 років.

Під час лікування препаратом можливі запаморочення, сонливість, порушення ЦНС. Необхідно відмовитися від керування транспортними засобами та виконання робіт, що потребують підвищеної уважності.

Пацієнтам з патологією шлунково-кишкового тракту, щоб уникнути подразнення слизової оболонки ШКТ, призначають Біфрен у меншій дозі.

У разі тривалого лікування препаратом слід контролювати показники печінкових проб і склад крові.

При лікуванні препаратом не розвивається лікарська залежність та синдром відміни.

Ліки Біфрен (фенібут) відрізняється доброю переносимістю і малою кількістю побічних ефектів. Найчастіше побічна дія проявляється такими симптомами:

• млявість і сонливість – зазвичай виникають впродовж перших днів прийому та самостійно проходять через кілька днів після початку лікування;
• запаморочення і головний біль – ці симптоми найчастіше з'являються за прийому високих дозувань;
• нудота зазвичай з'являється на початкових етапах лікування і не вимагає скасування препарату;
• гепатотоксичність (токсичність для печінки) – можлива за тривалої терапії високими дозуваннями фенібуту;
• висипання, свербіж, почервоніння шкіри, набряк язика та ін. – переважно виникають у людей з гіперчутливістю до фенібуту або допоміжних компонентів Біфрену;
• перепади настрою, порушення сну – зустрічаються переважно у педіатричній практиці (у дітей) і вказують на неправильне застосування ліків.

При пероральному прийомі Біфрен добре всмоктується з ШКТ. Приймати його рекомендується після їди.

Біфрен посилює і подовжує дію інших ліків, що впливають на нервову систему, таких як снодійні, наркотичні засоби, нейролептики, препарати для лікування хвороби Паркінсона.

Інструкція дозволяє поєднання Біфрена та психотропних засобів, але у цьому разі рекомендується зменшити дози і фенібуту, і психотропів.

Млявість, сонливість, нудота і блювання, запаморочення можуть бути ознакою передозування Біфрену. Тому з появою цих симптомів слід звернутися за консультацією до лікаря.

Спеціального антидоту немає. У разі передозування рекомендується промивання шлунка та симптоматичне лікування.

Фенібут належить до малотоксичних сполук. Проте теоретичні мінуси Біфрену (фенібуту) полягають у тому, що за тривалого застосування та перевищення рекомендованих дозувань є ймовірність розвитку гострої ниркової недостатності, зниження артеріального тиску, підвищення рівня еозинофілів (різновиду лейкоцитів) у крові, жирової дистрофії печінки.

Інструкція рекомендує зберігати капсули в оригінальній упаковці у місцях, недоступних для дітей. Температура зберігання – не вище за 25 °С.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• PubMed, стаття Phenibut (beta-phenyl-GABA): a tranquilizer and nootropic drug
• Український спеціалізований медичний портал Health-ua.com, статья Хронічний стрес, синдром тривоги та когнітивна дисфункція: як розірвати хибне коло?