Ципрофлоксацин

Ципрофлоксацин — це синтетичний антибіотик широкого спектру дії. Він повинен призначатися строго за показаннями, якщо встановлено, що збудником інфекції є бактерія. Нераціональна антибіотикотерапія може спричинити алергічні реакції, порушення мікрофлори (дисбактеріоз), резистентність умовно-патогенної флори.

В інструкції із застосування Ципрофлоксацину зазначено, що його призначають для лікування таких інфекцій:

• нижніх дихальних шляхів (негоспітальної пневмонії, сибірки);
• ЛОР органів (синуситів та отитів);
• ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів (гострий пієлонефрит, бактеріальний простатит, уретрит, цервіцит та інші захворювання з підозрою на Neisseria gonorrhoeae);
• шлунково-кишкового тракту (діарея мандрівника);
• шкіри та м'яких тканин;
• кісток та суглобів.

Ципрофлоксацин — це ефективний антибіотик, найпопулярніший представник фторхінолонів ІІ покоління. Його використовують для лікування ускладнених інфекцій і рекомендують застосовувати також при простих інфекціях.

Ципрофлоксацин не є препаратом вибору при циститі. Але Ципрофлоксацин може бути призначений для лікування циститу, якщо інші препарати, які використовують у першу чергу, визнані неефективними або не можуть бути застосовані.

Ліки не повинні призначатися при підвищеній чутливості до Ципрофлоксацину або інших хінолонів, якщо були випадки тендиніту, спричиненого застосуванням хінолонів. Ципрофлоксацин заборонений при вагітності та під час годування груддю. Препарат протипоказаний при виражених порушеннях функції печінки та нирок. Він не призначений для дітей віком до 12 років. З обережністю призначають епілептикам, хворим на органічні захворювання ЦНС, з церебральним атеросклерозом.

Таблетки приймають внутрішньо, ковтаючи і не розжовуючи, незалежно від їди. Бажано запивати таблетку великою кількістю води для запобігання кристалурії. Препарат заборонено запивати молоком, молочними продуктами, фруктовими соками, збагаченими мінералами. Якщо у пацієнта виникають труднощі з прийомом таблетованої форми, слід перейти на парентеральне введення препарату.

Дозування лікарського засобу призначає лікар. Воно залежить від типу захворювання, стану хворого, наявності супутніх захворювань. Підліткам доза Ципрофлоксацину призначається з розрахунку на кілограм ваги тіла.

У середньому, дорослим при ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів, гастроінтестинальних інфекціях, респіраторних інфекціях, гінекологічних інфекціях призначають 500 мг двічі на добу кожні 12 годин, у більш важких випадках — до 750 мг кожні 12 годин. При інфекціях кісток та суглобів — по 500-750 мг кожні 12 годин.

При гострій неускладненій гонореї призначають одноразово в дозуванні 250 мг.

Тривалість курсу залежить від важкості інфекції, реакції хворого на лікування і т.д. При неускладнених інфекціях проводять курс лікування 3-5 днів або продовжують прийом антибіотика ще 2-3 дні після нормалізації температури.

При гострому пієлонефриті антибіотик приймають 10-14 днів, якщо нема результату — до 4-6 тижнів. При інфекції кісток і суглобів потрібна триваліша терапія — 4-6 тижнів, при остеомієліті — до 8 тижнів, при простатиті — 1-3 місяці.

Ципрофлоксацин у флаконах призначений для внутрішньом'язових інфузій. Інфузію проводять крапельно, повільно. Швидкість введення препарату для дорослих: 30 та 60 хвилин для об’ємів 200 або 400 мл Ципрофлоксацину відповідно. Для дітей час введення 60 хвилин. Маленька швидкість дозволяє мінімізувати неприємні відчуття та знижує ймовірність подразнення вени. Розчин можна вводити як окремо, так і з іншими сумісними розчинами.

В інструкції застосування Ципрофлоксацину нема прямої заборони на вживання спиртного одночасно з лікарським засобом. Проте в ній зазначено, що прийом алкоголю та ципрофлоксацину особливо знижує швидкість реакції, що стає перешкодою для керування автомобілем і складними механізмами.

Ципрофлоксацин заборонено при вагітності через недостатність даних про вплив антибіотика на плід. При цьому результати досліджень на тваринах свідчать про можливість пошкодження суглобових хрящів новонароджених. Найнебезпечніше приймати Ципрофлоксацин на ранніх термінах вагітності (у першому триместрі). Вагітність вимагає призначення безпечніших альтернатив Ципрофлоксацину.

Інструкція із застосування Ципрофлоксацину забороняє прийом ліків під час грудного вигодовування. Проте Американська академія педіатрії ще 2001 року визнала Ципрофлоксацин сумісним з ГВ. Крім того, на сайті https://www.e-lactancia.org ризик прийому Ципрофлоксацину при лактації класифікований як дуже низький.

Алергічні реакції на антибіотики виникають досить часто. Алергія на Ципрофлоксацин менш поширена, ніж на пеніциліни. У середньому 1,5% населення має алергію на Ципрофлоксацин, тоді як на пеніцилін — 7-10%. Тому Ципрофлоксацин можна використовувати замість пеніцилінів, якщо пацієнт їх не сприймає. Симптоми алергії: кропив'янка, свербіж, фотосенсибілізація, набряк Квінке, анафілактичний шок.

Препарат має високий профіль безпеки. Побічні дії від Ципрофлоксацину реєструються у 4-8% випадків. Найчастіше негативні реакції спостерігаються з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея, холестатична жовтяниця, особливо у хворих із захворюваннями печінки в анамнезі) — не більше 5%, з боку ЦНС відзначається запаморочення, головний біль, безсоння — близько 1,5%, алергічні реакції зустрічаються у 1,4% випадків. Також зафіксовано випадки нефротоксичної дії препарату, частота 0,8%.

Ципрофлоксацин та Левофлоксацин — це антибіотики фторхінолонової групи, тільки Ципрофлоксацин II покоління, а Левофлоксацин — III покоління. Ципрофлоксацин виявляє активність в основному проти грамнегативних бактерій та використовується більше 40 років.

Левофлоксацин був відкритий на 10 років пізніше, вважається більш сучасним, активний стосовно аеробних і анаеробних грампозитивних бактерій, атипових форм (Chlamydophila, Legionella, Mycoplasma, Ureaplasma). Завдяки тривалому періоду напіввиведення левофлоксацин приймають короткими курсами.

Левофлоксацин має більш широкий спектр дії, тоді як Ципрофлоксацин більш ефективний стосовно деяких збудників, наприклад, Pseudomonas aeruginosa. У кожному індивідуальному випадку потрібно підбирати найкращий препарат.

Ципрофлоксацин містить один компонент, це антибіотик широкого спектру дії. Ципролет — комбінований препарат, що містить ципрофлоксацин та тинідазол. Він призначений для лікування змішаних аеробно-анаеробних інфекцій. Діє і на бактерії, і на найпростіші (Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica Giardia lamblia). Таким чином, показання до застосування Ципролету відрізняється від показань Ципрофлоксацину.

Ципрофлоксацин — це антибіотик широкого спектру дії з однойменною діючою речовиною. На сьогоднішній день в аптеках можна купити таблетки вітчизняного виробництва (заводи в Умані, Харкові, Вишневому), а також індійського виробника під назвою «Ципрофлоксацин євро».

Ципринол — це лікарський засіб, який містить ципрофлоксацин. По суті, ципринол і ципрофлоксацин — препарати аналоги, у них збігаються активні інгредієнти, дозування та лікарські форми. Ципринол виробляє словенська компанія КРКА. Ціна на антибіотик Ципринол вдвічі вища, ніж на Ципрофлоксацин.