Денігма 10 мг

Одним з найважливіших завдань у лікуванні пацієнтів із хворобою Альцгеймера є нормалізація роботи рецепторів, чутливих до глутамату. Глутамат відповідає за швидкість передачі нервового імпульсу та здатний на тривале збудження нейронів. Його надлишок призводить до підвищення концентрації іонів кальцію в клітинах нервової тканини та їхньої подальшої загибелі.

Денігма (мемантин) блокує специфічні NMDA-рецептори, тим самим не даючи їм реагувати на надмірну концентрацію глутамату. Також мемантин попереджає надмірне збільшення вмісту кальцію в нервових клітинах та усуває ризик пошкодження нейронів кальцієвими іонами.

Важливо! Денігма не впливає на нормальну фізіологічну передачу імпульсів, необхідну для когнітивних процесів (увага, пам'ять та ін.).

В інструкції із застосування вказано, що Денігма використовується для лікування пацієнтів із хворобою Альцгеймера різної тяжкості (від легкої до тяжкої).

Такого показання для застосування препарату в інструкції немає.

Денігма належить до класу лікарських засобів, відомих як NMDA-антагоністи, і застосовується для лікування пацієнтів з хворобою Альцгеймера. У деяких випадках мемантин можуть застосовувати під час реабілітації після інсульту для покращення когнітивних функцій та зниження неврологічних симптомів.

Важливо! Перед використанням будь-якого лікарського препарату у пацієнтів, які перенесли інсульт, необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб отримати докладні рекомендації щодо конкретного випадку.

Денігма є досить безпечним лікарським засобом. Єдине протипоказання – підвищена чутливість до мемантину чи допоміжних речовин, що містяться у складі.

Серед особливостей препарату, зазначених в інструкції із застосування, слід зазначити:

• Денігму з обережністю використовують у пацієнтів з епілепсією та/або судомами в анамнезі, що супроводжують хворобу Альцгеймера;
• одночасний прийом мемантину з іншими препаратами (амантадин, кетамін, декстрометорфан), що впливають на ті самі рецептори, може спричинити виникнення більш виражених і частих небажаних реакцій;
• зміна pH сечі потребує контролю стану пацієнта;
• недостатньо вивчена безпека прийому мемантину після перенесеного інфаркту міокарда, а також у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та/або неконтрольованим підйомом артеріального тиску, тому за такими хворими необхідне спостереження фахівця.

Починати лікування хвороби Альцгеймера необхідно під наглядом медичного фахівця із достатнім досвідом ведення таких пацієнтів. Хворому потрібен опікун, який стежитиме за регулярністю прийому препарату.

Рекомендована початкова доза мемантину становить 5 мг (половина таблетки або 2,5 мл розчину). Її поступово коригують протягом першого місяця лікування, доводячи до 4-го тижня до 20 мг (2 таблетки або 10 мл розчину).

Усе необхідне дозування приймають 1 раз на добу, в один і той самий час. Їжа не впливає на всмоктування та доступність мемантину, тому прийом ліків не залежить від їди.

Тривалість застосування Денігми визначається індивідуально у кожному конкретному випадку. Підтримуюче лікування (20 мг мемантину на добу) можна продовжувати доти, доки пацієнт добре переносить препарат, а також спостерігається терапевтичний ефект від прийому.

Мемантин не рекомендується приймати під час вагітності без нагальної потреби. На даний момент недостатньо даних про безпеку цієї хімічної сполуки для вагітних та плоду.

Важливо! Необхідно обговорити із кваліфікованим медичним фахівцем усі можливі ризики та користь від застосування мемантину під час вагітності. Лікар зможе зважити всі “за” та “проти” та прийняти рішення про найбільш безпечне для жінки та плоду лікування.