Фенібут 250 мг

Фенібут випускається у формі таблеток з концентрацією діючої речовини 250 мг.

Виробники – фармкомпанії Астрафарм (Фенібут-Астрафарм) та Монофарм.

Інструкція Фенібуту містить детальну інформацію, від чого допомагає і за якими показаннями призначається цей препарат.

Основні показання до застосування лікарського засобу Фенібут:

• астенічні і тривожно-невротичні стани, що виявляються порушенням пам'яті та концентрації уваги, емоційною лабільністю;
• невроз нав'язливих станів (обсесивно-компульсивний розлад, ОКР);
• підвищена тривожність, страх, занепокоєння, нервозність;
• необхідність профілактики стресу і тривожності перед плановими оперативними втручаннями або болючими діагностичними маніпуляціями;
• алкогольна абстиненція (“синдром скасування” при запоях);
• порушення сну, нічна тривожність, зокрема у людей похилого віку;
• хвороба Меньєра – захворювання внутрішнього вуха незапальної природи, яке супроводжується вестибулярними розладами, порушеннями слуху (може розвинутися необоротна повна глухота);
• запаморочення, що виникають через патологію вестибулярного апарату;
• захитування (кінетози).

Фенібут для дітей

Згідно з інструкцією, Фенібут дозволено застосовувати для дітей віком від 8 років.

Фенібут для дітей може призначатися за такими показаннями:

• заїкуватість – порушення мовної ритмічності і плавності, під час якої у дитини можуть виникати труднощі з вимовою фраз, слів, може спостерігатися повторення якихось складів чи слів;
• енурез – патологічний стан, що характеризується нетриманням сечі, може виникати у дітей після 5 років, у дошкільному чи шкільному віці. Згідно зі статистикою, найчастіше зустрічається у хлопчиків;
• тики – стереотипні рухи, що часто повторюються, можуть протікати з періодами загострення і ремісії, найчастіше з'являються у віці від 3 до 5 років.

Важливо! Категорично заборонено давати Фенібут немовлятам і всім дітям, які не досягли восьмирічного віку. Для лікування перелічених вище захворювань у дітей віком до 8 років застосовуються інші лікарські препарати – і лише за призначенням педіатра та/або дитячого невролога.

В інструкції із застосування детально розписано, як приймати Фенібут при різних захворюваннях та показаннях, але перед початком використання препарату слід уточнити у лікаря, як і скільки його приймати.

Важливо! Якщо ви з якихось причин пропустили одну або кілька доз Фенібуту – не збільшуйте кількість таблеток, а просто продовжуйте прийом дозування, призначеного раніше лікарем.

Астенічні та тривожно-невротичні стани

Дорослим – по 250-500 мг (1-2 таблетки) 3 рази на добу. Максимальна разова доза має не перевищувати 750 мг, а для людей похилого віку – 500 мг.

Дітям від 8 років – по 1 таблетці (250 мг) 3 рази на день; від 14 років – доросле дозування.

Тривалість лікування становить від 2 до 3 тижнів. За потреби лікар може продовжити лікування до 4-6 тижнів.

Хвороба Меньєра і запаморочення внаслідок дисфункції вестибулярного апарату інфекційного походження

Дорослим – по 750 мг (3 таблетки) 3 рази на добу на 5-7 днів. Після поліпшення роботи вестибулярного апарату зменшують дозу до 250-500 мг (1-2 таблетки) на 5-7 днів, а потім приймають по 250 мг (1 таблетці) 1 раз на добу ще 5 днів.

Якщо перебіг хвороби Меньєра та порушення функції вестибулярного апарату спочатку не виявлялися вираженою симптоматикою, лікування починають з 250 мг 2 рази на день впродовж 5-7 днів, потім зменшуючи дозування до 250 мг 1 раз на день на період від 1 тижня до 10 днів.

Запаморочення, спричинене порушенням роботи вестибулярного апарату неінфекційної етіології

Рекомендується застосування Фенібуту у дозі 250 мг (1 таблетка) 3 рази на добу на 12 днів.

Профілактика захитування (кінетозів)

Фенібут потрібно приймати одноразово за 60 хвилин до передбачуваного захитування, або відразу після його розвитку. Дозування – 250-500 мг.

Алкогольна абстиненція

У цьому разі Фенібут спочатку призначають у дозі 250-500 мг (1-2 таблетки) 3 рази на добу. Перед сном дозу можна збільшити до 3 таблеток. Через кілька днів слід поступово зменшувати дозування.

Фенібут має такі протипоказання до застосування:

• вік до 8 років;
• вагітність і період грудного вигодовування (ГВ);
• підвищена чутливість до фенібуту або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату;
• гостра ниркова недостатність.

З обережністю призначають Фенібут пацієнтам з патологіями травного тракту через подразнювальну дію препарату. Цій категорії пацієнтів рекомендується застосовувати менші дози, а також приймати Фенібут після їди.

У разі тривалої терапії необхідно контролювати клітинний склад крові та показники функціональних печінкових проб.

Оскільки Фенібут може викликати сонливість, його з обережністю призначають водіям автомобілів і людям, чия діяльність потребує підвищеної уваги та концентрації.

Фенібут містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Фенібут здатний спричиняти різні побічні ефекти з боку різних органів і систем.

Найбільш поширені побічні явища при прийомі препарату:

• Нервова система: на початку прийому препарату може спостерігатися підвищена сонливість. Також може розвиватися головний біль і запаморочення – зазвичай ці симптоми з'являються при прийомі Фенібуту у добовому дозуванні понад 2 г на добу (8 таблеток). Після зниження добової дози виразність цих симптомів зменшується.
• Травна система: на початку лікування може з'являтися нудота. Препарат здатний провокувати блювання, діарею, болючі відчуття в епігастральній ділянці.
• Гепатобіліарна система: при тривалому прийомі Фенібуту можливе ураження печінки.
• Імунна система: алергічні реакції у вигляді почервоніння шкіри, свербежу, висипів, кропив'янки.
• Психіка: безсоння та емоційна лабільність. Ці прояви найчастіше спостерігаються в дітей у разі неправильного прийому препарату.

Важливо! У разі розвитку виражених ускладнень, побічних реакцій після прийому препарату необхідно найближчим часом звернутися до лікаря.

Фенібут рекомендується приймати перед їдою, запиваючи достатньою кількістю води. Однак, щоб знизити можливу подразнюючу дію на ШКТ, лікарський засіб також можна приймати і після їди.

Препарат можна приймати одночасно з іншими психотропними лікарськими засобами, знижуючи дози Фенібуту і ліків, що використовуються паралельно.

Зверніть увагу: ліки посилюють і подовжують дію снодійних, наркотичних, нейролептичних та протипаркінсонічних ліків.

Фенібут належить до лікарських препаратів із низькою токсичністю. Він надає токсичну дію на печінку тільки при прийомі добової дози 7-14 г, що в рази більше за рекомендоване дозування (від 750 мг до 2,5 г).

При прийомі у високих дозах (7-14 г) може розвиватися еозинофілія та формуватися жировий гепатоз печінки. Такі явища не спостерігалися після прийому Фенібуту у нижчих дозах.

Передозування Фенібутом може виявлятися такими симптомами, як:

• зниження артеріального тиску (гіпотензія);
• нудота і блювання;
• розвиток гострої ниркової недостатності.

Лікування таких ускладнень – симптоматичне, підтримуюче. Специфічного антидоту немає.

Ліки слід зберігати в аптечній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25 оС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Drugs.com, 4-Amino-3-phenylbutyric acid 
• Pubmed, Phenibut (beta-phenyl-GABA): a tranquilizer and nootropic drug