Гідрохлортіазид

Сечогінний засіб Гідрохлортіазид випускається у формі таблеток 25 мг №20 в упаковці.

Виробник – Борщагівський ХФЗ.

Інформація про те, від чого застосовується Гідрохлортіазид, міститься в офіційній інструкції із застосування. Вона вказує, що діуретик призначають за наступних захворювань і станів:

• набряковий синдром різного походження (при застійній серцевій недостатності, цирозі печінки з асцитом, нефротичному синдромі, хронічній нирковій недостатності, передменструальному синдромі, затримці рідини при ожирінні, а також набряках, спричинених прийомом ліків, наприклад кортикостероїдів);
• артеріальної гіпертензії (як монотерапія або у комбінації з іншими ліками “від тиску”);
• субкомпенсованих формах глаукоми (підвищення внутрішньоочного тиску)
• у симптоматичному лікуванні нефрогенного нецукрового діабету (для зниження поліурії – рясного та частого сечовипускання).

Зверніть увагу: препарат також може призначатися для профілактики утворення кальцієвих ниркових каменів.

Як приймати Гідрохлортіазид, залежить від діагнозу та ступеня тяжкості симптомів захворювання. Інструкція із застосування препарату містить “загальну” інформацію, але в кожному конкретному випадку лікар може змінювати режим прийому та тривалість терапії.

Для дорослих пацієнтів рекомендовано такі дози при наступних захворюваннях:

• набряковий синдром – по 25-75 мг 1 раз на день або 1 раз на 2 дні. Максимальна допустима доза – 100 мг;
• артеріальна гіпертензія (підвищення тиску) – ефективна доза ліків становить 25-50 мг один раз на день. У деяких випадках пацієнту може бути достатньо 12,5 мг гідрохлортіазиду на добу. За потреби дозу можна збільшити, але не більше ніж до 100 мг на день;
• передменструальний синдром (набрякова форма) – по 25 мг на день при появі набряків;
• нефрогенний нецукровий діабет – у середньому терапевтична доза становить 50 мг на добу, проте за необхідності її можна збільшити до 100 мг на день;
• профілактика утворення кальцієвих конкрементів у нирках – по 50 мг гідрохлортіазиду 2 рази на день;
• для зниження внутрішньоочного тиску при глаукомі – зазвичай препарат приймають у дозі 25 мг один раз на 1-6 днів. Ефект проявляється через 24-48 годин.

Зверніть увагу: Гідрохлортіазид надає гіпотензивну дію (знижує тиск) впродовж 3-4 днів. Однак щоб досягти максимального результату, потрібно приблизно 3-4 тижні. Після припинення прийому препарату гіпотензивний ефект зберігається приблизно 1 тиждень.

Важливо! При призначенні Гідрохлортіазиду пацієнтам похилого віку слід враховувати, що вони можуть бути більш чутливими до препарату, тому починають терапію зі зменшених дозувань ліків.

Як приймати Гідрохлортіазид дітям

Згідно з інструкцією, ліки можна застосовувати дітям віком від 2 років. Препарат призначається у дозі 1-2 мг/кг маси тіла.

Дітям віком від 2 до 12 років лікарі призначають 37,5-100 мг гідрохлортіазиду на добу (залежно від маси тіла). Кратність прийому препарату – 1-2 рази на день.

Зверніть увагу: дозування, кратність і тривалість прийому встановлюється лікарем індивідуально у кожному окремому випадку. Не займайтеся самолікуванням.

Гідрохлортіазид має такі протипоказання до застосування:

• підвищена чутливість до гідрохлортіазиду, інших сульфонамідів або будь-якого допоміжного компонента препарату;
• тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну нижче за 30 мл/хв.);
• механічна непрохідність сечовивідних шляхів;
• тяжка печінкова недостатність, енцефалопатія;
• анурія (відсутність сечовипускання);
• подагра (важкі форми);
• гіповолемія (зменшення обсягу циркулюючої крові);
• декомпенсований цукровий діабет;
• порушення водно-сольового обміну (гіпокаліємія, гіперкальціємія, гіпонатріємія);
• індивідуальна непереносимість будь-якого з компонентів лікарського засобу;
• вік до 2 років.

Обережно застосовують Гідрохлортіазид у пацієнтів з порушеннями функцій печінки та/або нирок.

Препарат може викликати реакцію ідіосинкразії, що призводить до розвитку хоріоїдального випоту з дефектом зорового поля, гострої транзиторної міопії та закритокутової глаукоми.

Важливо! Усім пацієнтам, які вже отримують терапію діуретиками, необхідно проводити обстеження для виявлення можливого водно-електролітного дисбалансу. Застосування тіазидів слід розпочинати тільки після корекції існуючих порушень водно-сольового балансу.

У пацієнтів з набряками у спеку може виникати дилюційна гіпонатріємія. У цьому випадку слід обмежити споживання води, а не солі, крім випадків, коли гіпонатріємія загрожує життю.

Препарат може посилювати дію інших антигіпертензивних засобів (“від тиску”).

Діуретики, у тому числі Гідрохлортіазид, можуть викликати порушення толерантності до глюкози, розвиток гіперглікемії (надлишок цукру в крові). У цьому разі може виникнути необхідність корекції дози інсуліну та/або оральних гіпоглікемічних засобів.

Повний перелік особливостей застосування препарату Гідрохлортіазид містить інструкція щодо застосування у відповідному розділі. Ретельно вивчіть його перед початком прийому.

Згідно з інструкцією із застосування, Гідрохлортіазид може чинити різні побічні ефекти:

• зміни у складі крові – лейкопенію, тромбоцитопенію, анемію;
• алергічні реакції – набряклість, свербіж, шкірні висипання;
• порушення метаболізму – гіперурикемія, електролітний дисбаланс, підвищення рівня ліпідів;
• занепокоєння, депресію, сонливість;
• запаморочення, слабкість, апатію, астенію;
• нечіткість зору, кон'юнктивіт;
• аритмії, тахікардію (почастішання серцевого ритму);
• гіпотензію (зниження артеріального тиску);
• пневмоніт;
• нудоту, блювання, діарею та ін.

Зверніть увагу: це неповний перелік можливих побічних реакцій на гідрохлортіазид. Докладніше вони описані в офіційній інструкції із застосування ліків.

Якщо після прийому препарату відзначається погіршення самопочуття або поява небажаних ефектів, відмініть прийом і зверніться до лікаря.

Гідрохлортіазид слід приймати після їди.

Не рекомендується приймати препарат одночасно з такими лікарськими засобами, як:

• серцеві глікозиди;
• солі кальцію;
• вітамін D;
• препарати, що викликають зміни рівня калію у сироватці крові;
• карбамазепін;
• нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), зокрема селективні інгібітори ЦОГ-2;
• цитотоксичні препарати;
• антиподагричні засоби;
• саліцилати.

Якщо ви приймаєте будь-які лікарські засоби або добавки, обов'язково повідомте про це лікаря.

Симптоми передозування препарату включають дегідратацію (зневоднення), гіпокаліємію, гіпонатріємію та гіпохлоремію (зниження рівнів калію, натрію та хлору в організмі). Вони проявляються у вигляді спраги, нудоти, блювання, тахікардії або брадикардії (почастішання або уповільнення пульсу), втоми, слабкості, запаморочення, артеріальної гіпотензії (зниження тиску), порушення серцевого ритму, судом, оніміння, порушення сечовипускання аж до його відсутності, шоку, алкалозу (підлужування крові).

У разі передозування рекомендується виконати такі дії:

• промити шлунок і випити активоване вугілля;
• провести симптоматичну та підтримуючу терапію;
• при розвитку гіпотензії необхідно забезпечити пацієнтові горизонтальне положення з піднятими ногами;
• компенсувати втрачений об'єм рідини та нормалізувати електролітний баланс (при артеріальній гіпотензії або шоку);
• за необхідності забезпечити доступ кисню чи провести штучне дихання.

Ліки слід зберігати в аптечній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25 оС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Pubmed, Hydrochlorothiazide 
• Drugs.com, Flecainide
• Medlineplus, Hydrochlorothiazide
• Healthline.com, All About Hydrochlorothiazide Oral Tablet