Глутаргін

Відповідно до інструкції із застосування, Глутаргін використовують:

• у лікуванні гострих та хронічних гепатитів різного походження;
• при отруєнні отрутами;
• у комплексному лікуванні цирозу печінки.

Він також ефективний при печінковій енцефалопатії (з гіперамоніємією), ускладненнях вагітності у III триместрі (пізній гестоз, прееклампсія, еклампсія).

Крім того, Глутаргін широко застосовують при алкогольних отруєннях легкого та середнього ступеня, похмільному синдромі, постинтоксикаційному розладі в результаті прийому алкоголю.

У ході клінічних досліджень встановлено, що Глутаргін ефективний при тяжких вірусно-бактеріальних ангінах у дітей, хірургічному сепсисі, синдромі хронічної втоми.

Глутаргін також може бути корисним у комплексному лікуванні проблем зі шкірою, якщо причина дерматозу криється у дисфункції гепатобіліарної системи.

Не виключено, що згодом показання до застосування цього засобу розширюватимуться.

Глутаргін Алкоклін показаний для профілактики сп'яніння та токсичної дії алкоголю на печінку. Він ефективний при гострій алкогольній інтоксикації легкого та середнього ступеня.

Також застосовується у складі комплексної терапії постинтоксикаційних розладів після отруєння алкоголем тяжкого ступеня.

Пацієнтам з підвищеною чутливістю до будь-яких компонентів препарату не варто приймати ліки Глутаргін у будь-якій формі.

Також протипоказанням є:

• стан лихоманки, підвищеної збудливості;
• тяжкі порушення фільтраційної (азотовидільної) функції нирок.

Глутаргін не призначають дітям, жінкам під час грудного вигодовування та у І та ІІ триместрах вагітності.

Показання для застосування Глутаргіну включають похмільний синдром. При похміллі Глутаргін має антитоксичний та протверезний ефекти. Це відбувається за рахунок утилізації алкоголю, інактивації токсичних продуктів метаболізму етанолу, зниження негативного впливу алкоголю на центральну нервову систему. Тому Глутаргін рятує від симптомів похмілля.

Спосіб застосування Глутаргіну залежить від лікарської форми. Згідно з інструкцією із застосування, таблетки Глутаргін приймають внутрішньо незалежно від їди. Дозування та тривалість лікування залежить від показань:

Для лікування гепатиту, гіперамоніємії – по 750 мг, 3 рази на добу. Курс прийому – 15-20 днів.

При алкогольному отруєнні: перший день по 2 г, 4 рази на добу через кожні 2 години; другий день – по 500 мг, 3 рази на день. Після уколів Глутаргін: 750 мг двічі на день, 20 днів.

При патології вагітності у ІІІ триместрі: по 250-750 мг, 2-3 рази на добу. Тривалість лікування – 15-20 днів.

Глутаргін Алкоклін у вигляді порошку приймають перорально. Але перед застосуванням вміст пакета необхідно розчинити у 50-100 мл води. Немає різниці, коли вживати Глутаргін – до або після їди.

Дозування Глутаргіну Алкоклін:

Для профілактики сп'яніння та гепатотоксичної дії алкоголю на печінку:

• 2 пакетики за 1-2 години до прийому спиртного;
• 1 пакетик за 1 годину до вживання алкогольних напоїв;
• 1 пакетик Глутаргіну Алкоклін через 30 хвилин після алкоголю.

Для лікування алкогольної інтоксикації легкого та середнього ступеня: перший день – по 1 пакетику 4 рази на добу, з інтервалом 2-2,5 години. Другий-третій день – по 1 пакетику 2 рази на день.

Для лікування алкогольної інтоксикації тяжкого ступеня: по 1 пакетику двічі на день у складі комплексної терапії після парентеральних форм Глутаргіну. Тривалість терапії – 20 днів.

Для приготування розчину для введення в асептичних умовах розчиняють необхідну дозу препарату в 150-250 мл 0,9% розчину натрій хлориду або 5% розчині глюкози. Потім струшують флакон для рівномірного змішування.

Розчин має бути прозорим, безбарвним і не містити видимих ​​частинок. Глутаргін вводять внутрішньовенно, крапельно, зі швидкістю 60-70 крапель за хвилину. Повторювати процедуру слід двічі на добу.

При гепатитах та гіперамоніємії: 5 мл препарату розводять у 150-200 розчинника і роблять дві крапельниці на добу. У тяжких випадках добова доза може бути збільшена до 15-20 мл, поділених на два введення.

При алкогольному отруєнні: перший день – крапельниці по 2 мл у 150-250 мл розчинника, двічі на добу. Другий-третій день – крапельниця 1 мл у 150-250 мл розчинника, двічі на добу. Тривалість інфузій – 10 днів. При алкогольній комі – крапельниці по 5 мл двічі на день.

При патології вагітності у ІІІ триместрі: по 5 мл у 150-250 мл розчинника, 1-2 крапельниці на добу. Тривалість лікування – 5-7 днів. Максимальна добова доза – 10 мл.

Глутаргін, розчин для ін'єкцій, потрібно колоти внутрішньом'язово. Перед введенням розчин в ампулах необхідно візуально оглянути на наявність видимих ​​частинок або зміну кольору. Препарат вводять повільно та глибоко у сідничний м'яз.

При гепатитах та гіперамоніємії: 5 мл препарату (1 г), 1-2 рази на добу. У тяжких випадках добова доза може бути збільшена до 10 мл (2 г), поділених на два введення. Курс лікування – 5-10 діб. Максимальна добова доза – 20 мл (4 г).

При алкогольному отруєнні: перші 2-3 дні уколи по 4 мл (0,8 г) двічі на добу. Потім 2 мл (0,4 г) двічі на добу протягом 5-10 діб. При алкогольній комі – крапельниці по 10 мл двічі на добу.

Для отримання максимального ефекту Глутаргін Алкоклін необхідно випити заздалегідь перед прийомом алкоголю.

За 1-2 години до передбачуваного вживання спиртного необхідно випити 2 пакетики ліків або дві таблетки по 1 г.

Якщо до прийому алкоголю залишилася година, достатньо випити 1 пакетик або 1 таблетку (1 г).

Якщо ви не мали можливості випити ліки перед застіллям, для запобігання наслідкам зловживання алкоголем можна випити Глутаргін через 30 хвилин після прийому спиртного.

В інструкції до Глутаргіну немає заборони на вживання алкоголю під час лікування. Навпаки, Глутаргін показаний для полегшення отруєнь алкоголем, а Глутаргін Алкоклін – для профілактики сп'яніння та захисту печінки від токсичного впливу алкоголю на печінку. З цього можна зробити висновок про гарну сумісність Глутаргіну та алкоголю.

Глутаргін не рекомендують приймати у І та ІІ триместрах вагітності.

Однак він цілком може бути призначений у разі виникнення ускладнень вагітності у ІІІ триместрі (пізній гестоз, прееклампсія, еклампсія, фетоплацентарна недостатність, хронічні патології гепатобіліарної системи у вагітних).

Небажані реакції виникають нечасто. Проте під час прийому пероральних форм Глутаргіну можливі такі побічні дії: дискомфорт у шлунково-кишковому тракті, нудота, реакції гіперчутливості, шкірні висипання, свербіння, гіперемія (почервоніння шкіри), кропив'янка, ангіоневротичний набряк.

При застосуванні ін'єкційних форм Глутаргіну можливі загальні побічні явища: задишка, біль за грудиною, гіпертермія, озноб. Серцево-судинна система: порушення ритму серця у вигляді миготливої ​​аритмії, артеріальна гіпотензія (зниження тиску), тахікардія. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор, слабкість. Місцеві порушення: зміни у місці введення, флебіт.

Хоча Глутаргін призначений для лікування людей, його вже багато років успішно використовують у ветеринарній медицині при патологіях печінки. Для собак середнє дозування Глутаргіну становить ½ таблетки, а тривалість лікування – 14 днів.

Якщо стан собаки важкий (непритомність, блювання, неможливість ковтати) – може знадобитися внутрішньовенне введення Глутаргіну. Доза для собак розраховується ветеринарним лікарем, виходячи з маси тіла тварини.

Антраль – це гепатопротектор, який найчастіше використовується у комплексному лікуванні гепатитів, цирозів, наслідків отруєнь. Хоча частина показань препаратів Антраль та Глутаргін збігаються, є також відмінності.

Крім гепатопротекторної дії, Глутаргін має ще ліотропну активність. Він показаний при гепатитах, алкогольному та інших отруєннях, важкому токсикозі вагітних, печінковій енцефалопатії.

Вибір лікарських форм Глутаргіну більш широкий порівняно з препаратом Антраль. За неможливості перорального прийому Глутаргін можна вводити у вигляді ін'єкцій. Але вибір препарату в кожному випадку буде індивідуальним через наявність у цих препаратів різних протипоказань.

Ессенціалє – це гепатопротекторний лікарський засіб на основі есенціальних фосфоліпідів. Активні компоненти препарату замінюють уражені фосфоліпіди у компонентах клітин печінки. Це позитивно впливає на функціональність органу.

Ессенціалє застосовують при жировій інфільтрації печінки, цирозах, хронічному та вірусному гепатитах. За результатами досліджень, терапія уражень печінки із супутніми станами (цукровий діабет 2 типу, дисліпідемія) ефективно знижує вираженість симптоматики.

Механізм дії Глутаргіну спрямований на інактивацію та виведення токсинів і метаболітів. Важко сказати, що краще, Глутаргін чи Ессенціалє, адже треба розуміти суть патологічного процесу у кожному конкретному випадку.

Бетаргін – це дієтична добавка, а не лікарський засіб. Бетаргін містить амінокислоту аргінін та бетаїн – ліпотропну речовину, яка бере участь у синтезі фосфоліпідів.

Можна сказати, що Бетаргін має більш комплексну дію, ніж Глутаргін. Він сприяє виведенню продуктів білкового обміну та покращує функціональність мембран гепатоцитів (клітин печінки). Дія Глутаргіна спрямована на регулювання метаболізму.

Важливо! Бетаргін дозволений дітям віком від 3 років, але протипоказаний при вагітності.

Карсил – це гепатопротекторний лікарський засіб рослинного походження. Активний компонент – екстракт плодів розторопші плямистої (силімарин).

Порівнюючи показання до застосування, можна зробити висновок, що при прийомі антибіотиків для захисту печінки краще приймати Глутаргін. Карсил призначений для лікування хронічних хвороб печінки.

Гептрал – це лікарський засіб з антихолестатичним ефектом. До складу препарату входять похідні амінокислоти метіоніну – адеметіонін. Адеметіонін входить у різні метаболічні процеси замість метіоніну, який не може синтезуватися хворою печінкою. Основне показання до застосування – внутрішньопечінковий холестаз. Гептрал було відкрито ще 1952 року і використовується він вже близько 70 років.

Гептрал – це більш специфічний лікарський засіб, ніж Глутаргін. При проблемах печінки з порушенням секреції жовчі ефективніший Гептрал, при отруєннях – Глутаргін.