Етопозид - інструкція, склад, спосіб застосування

Важливо! Станом на травень 2025 року Етопозид відсутній в українських аптеках. Про його появу в наявності ви зможете оперативно дізнатися на нашому сайті.

Випускається препарат у формі концентрату для приготування розчину для інфузій (крапельниць) з концентрацією 20 мг цепозиду в 1 мл.

Виробники – фармацевтичні компанії Хемотека (Україна), Amaxa, Ebewe, Sindan Pharma, Teva.

Препарат показаний для лікування (як монотерапія або в комбінаціях з іншими цитостатичними препаратами):

• дрібноклітинного раку легенів;
• резистентних несеміномних злоякісних пухлин яєчка.

Крім того, Етопозид застосовується в складі комбінованої хіміотерапії таких онкологічних захворювань, як:

• хвороба Ходжкіна;
• неходжкінська лімфома;
• гострий мієлоїдний лейкоз;
• недрібноклітинний рак легенів;
• гестаційні трофобластні пухлини та ін.

Застосування у дітей

Показання до застосування Етопозиду у пацієнтів віком від 6 місяців до 18 років включають тільки:

• хвороба Ходжкіна;
• неходжкінська лімфома;
• гострий мієлоїдний лейкоз.

Не доведена безпека та ефективність застосування препарату у дітей та підлітків до 18 років при раку яєчників / яєчок, дрібноклітинному раку легень, гестаційній трофобластичній неоплазії, раку яєчок.

Важливо! Етопозид може призначатися виключно лікарем, який має компетенцію та досвід у застосуванні протиракової хіміотерапії.

Концентрат для інфузійних лікарських засобів (Етопозид 20 мг/мл) обов'язково повинен бути розведений безпосередньо перед використанням для отримання інфузійного розчину з концентрацією етопозиду 0,25 мг/мл. Дозволені розчини для розведення:

• розчин натрію хлориду 0,9% (фізіологічний розчин);
• розчин глюкози 5%.

Препарат вводять виключно шляхом повільної внутрішньовенної інфузії (крапельниці) протягом 30-120 хвилин залежно від діагнозу в дозі 60-120 мг/м² поверхні тіла на добу протягом 5 днів.

Курси лікування повторюють з інтервалами не менше 10-20 днів, залежно від діагнозу та клінічної картини.

Важливо! При лікуванні негематологічних онкологічних захворювань перерви між курсами хіміотерапії Етопозидом повинні становити не менше 21 дня. Дозування коригують відповідно до мієлосупресивних ефектів інших препаратів у комбінаціях з Етопозидом або з результатами попередньої променевої терапії або хіміотерапії.

Препарат протипоказаний до застосування дітям віком до 6 місяців, а також при:

• периферичній нейропатії;
• пригніченні функції кісткового мозку з кількістю лейкоцитів ≤4000/мм³, кількістю тромбоцитів ≤100 000/мм³;
• індивідуальній гіперчутливості до похідних подофіллотоксину або до інших компонентів препарату;
• тяжких порушеннях функції печінки та/або нирок;
• вагітності та грудному вигодовуванні (ГВ). У період вагітності застосування препарату можливе лише у виняткових випадках і за життєвими показаннями;
• застосування вакцини від жовтої лихоманки або інших вакцин у період лікування Етопозидом пацієнтів з імуносупресією.

Важливо! Потрібна крайня обережність і ретельна оцінка очікуваної переваги терапії Этопозидом і потенційного ризику при призначенні цього препарату пацієнтам з лейкозами / лімфомами.

Печінка. Необхідна обережність при печінковій недостатності легкого та середнього ступеня. Протипоказаний при тяжких порушеннях функції печінки. Слід регулярно проводити діагностику функції печінки в період терапії.

Нирки. При нирковій недостатності легкого та середнього ступеня призначаються нижчі дози і ретельно контролюються основні гематологічні показники та функції нирок. Протипоказаний при тяжких порушеннях функції нирок.

Серцево-судинна система. Необхідна обережність при призначенні пацієнтам із серцевими аритміями, інфарктом міокарда в анамнезі.

Лейкози / лімфоми. Потрібна крайня обережність і ретельна оцінка очікуваної переваги терапії етопозидом і потенційного ризику при призначенні цього препарату пацієнтам з лейкозами / лімфомами.

Чоловіча репродуктивна функція. Препарат має генотоксичну дію. Тому чоловікам необхідно використовувати надійні засоби контрацепції під час лікування + ще півроку після закінчення лікування цепозидом.

У зв'язку з ризиком розвитку необоротного безпліддя, пацієнтам чоловічої статі рекомендується розглянути питання про кріоконсервацію («заморожування») сперми до початку лікування цепозидом.

Вагітність. Застосування протипоказано, крім як за життєвими показаннями. У разі настання вагітності слід ретельно оцінити доцільність продовження лікування жінки цепозидом, враховуючи очікувану користь для жінки і можливий ризик для плода.

Діти віком до 12 років. У зв'язку з обмеженим досвідом і недостатньо вивченою безпекою та ефективністю препарату в застосуванні дітям, необхідна ретельна оцінка доцільності застосування препарату педіатричним пацієнтам з урахуванням потенційної користі та можливого ризику.

Інші особливості застосування детально описані в офіційній інструкції до ліків від кожного конкретного виробника.

Побічні реакції на Етопозид можуть розвиватися у вигляді:

• вторинного гострого лейкозу (з/без передлейкозної фази);
• лихоманки, сепсису;
• мієлосупресії (в тому числі з летальним результатом), лейкопенії, тромбоцитопенії, зниження рівня Hb, кровотеч внаслідок тяжкої мієлосупресії, анемії, нейтропенії;
• анафілактичних реакцій з симптомами у вигляді ознобу, припливів крові до обличчя, тахікардії, задишки, бронхоспазму, артеріальної гіпотензії, ангіоневротичного набряку;
• гіперурикемії, метаболічного ацидозу;
• запаморочення, симптомів нейротоксичності (включаючи сонливість і підвищену втомлюваність);
• периферичної нейропатії; в деяких випадках можливий і вплив на ЦНС;
• сплутаності свідомості, гіперкінезії, акінезії, транзиторної (оборотної) корисної сліпоти; невриту зорового нерва, сльозотечі;
• інфаркту міокарда, аритмій, болю в області серця;
• раптових летальних реакцій, пов'язаних з бронхоспазмом; кашлю, ларингоспазму, ціанозу; інтерстиціального пневмоніту / легеневого фіброзу; нежитю, пневмонії;
• болі в животі, запору / діареї, нудоти, блювоти, анорексії (відсутності апетиту);
• запалення слизових оболонок ротової порожнини (в тому числі стоматит і езофагіт);
• гепатотоксичності, підвищення рівнів печінкових ферментів;
• підвищення рівнів сечовини та креатиніну, білірубіну;
• оборотної алопеції (випадання волосся, іноді повного), змін пігментації шкіри; висипу, кропив'янки, свербежу; набряку обличчя та язика, посиленого потовиділення; долонно-підошовного синдрому;
• аменореї (відсутності менструацій), ановуляторних циклів, зниження фертильності, гіпоменореї, азооспермії;
• астенії, загального нездужання, екстравазації (включаючи реакції з боку прилеглих м'яких тканин, набряку, болю, запалення сполучної тканини і некрозу шкіри), флебітів.

Застосування препарату не залежить від прийомів їжі.

Важливо! Готовий розчин етопозиду заборонено змішувати в одному об'ємі з будь-якими іншими препаратами для парентерального введення, крім розчинників, зазначених у розділі «Режим дозування» (фізіологічний розчин і розчин глюкози 5%).

Препарат несумісний з розчинами, що мають лужні значення рН.

Етопозид здатний вступати у взаємодію з багатьма іншими ліками, в тому числі з:

• антрациклінами – перехресна резистентність між препаратами;
• варфарином – рекомендується ретельний контроль протромбінового часу;
• пероральними антикоагулянтами – цепозид підсилює їх дію;
• живими вакцинами – високий ризик розвитку тяжких і смертельних інфекцій у пацієнтів з ослабленим імунітетом після хіміотерапії;
• саліциловою кислотою / саліцилатом натрію / фенілбутазоном – знижується зв'язування цепозиду з білками плазми крові;
• препаратами з мієлосупресивною дією – посилюється пригнічення функції кісткового мозку, викликане цепозидом.
• метотрексатом / цисплатином – синергічний терапевтичний ефект (взаємне посилення дії цепозиду та метотрексату або цисплатину);
• протиепілептичними препаратами – поєднання призводить до зниження контролю над нападами у зв'язку з фармакокінетичною взаємодією ліків;.
• фенітоїном – посилюється загальний кліренс (виведення) цепозиду і знижується його ефективність;
• циклоспорином – посилюється цитотоксична і мієлодепресивна дія циклоспорину; при супутній терапії високими дозами циклоспорину збільшується експозиція і знижується кліренс цепозиду.

В результаті передозування цепозиду можливе виражене пригнічення функції кісткового мозку і запалення слизових оболонок. Специфічний антидот цепозиду невідомий, терапія симптоматична.

З метою зниження ризику розвитку інфекцій і тяжкої нейтропенії в періоди максимально вираженої мієлосупресії показано призначення гемопоетичних факторів росту.

При передозуванні терапевтичні заходи проводяться залежно від симптомів:

• нудота, блювання – призначення протиблювальних засобів;
• алергічні реакції – відміна препарату, призначення ГКС, симпатоміметичних препаратів, антигістамінних засобів, плазмозамінюючих розчинів;
• бронхоспазм – амінофілін, ГКС;
• гіпотензія – відміна препарату, введення плазмозамінюючих розчинів;
• гіперурикемія – застосування алопуринолу.

Флакони з концентратом зберігають при температурі до 25 °C в оригінальній упаковці (для захисту від світла).

Приготований (розведений) інфузійний розчин слід використовувати негайно.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Etoposide: discovery and medicinal chemistry
• Drugs.com, Etoposide