Медрол ціна в Ужгороді

Вони відрізняються лікарською формою, способом введення та солями діючої речовини.

Медрол містить метилпреднізолон. і випускається у таблетках.

Депо Медрол містить метилпреднізолону ацетат – речовину, яка діє так само, як і метилпреднізолон, але має інші фізичні властивості. Метилпреднізолон ацетат гірше розчиняється і менш активно метаболізується, тому діє більш тривало. Випускається Депо Медрол у формі суспензії для ін'єкцій, вводиться переважно внутрішньом'язово.

Солу Медрол містить метилпреднізолону натрію сукцинат – добре розчинну речовину, яка швидко діє. Випускається у вигляді порошку для розчину для ін'єкцій, вводиться переважно внутрішньовенно.

Завдяки тому, що Медрол впливає на запалення, імунну відповідь та обмінні процеси – він застосовується за багатьох захворювань і станів, а також при трансплантації.

Ендокринна патологія

Медрол призначають для лікування недостатності надниркових залоз – стану, за якого надниркові залози не виробляють достатню кількість глюкокортикоїдів. У цьому разі метилпреднізолон служить заміною ендогенного (природного) глюкокортикоїда.

Дерматологічні захворювання

Препарат показаний для лікування тяжких захворювань шкіри: пухирчатка, синдром Стівенса – Джонсона, ексфоліативний дерматит, псоріаз і себорейний дерматит у разі тяжкого перебігу.

Алергії

Метилпреднізолон має виражений протиалергічний ефект, тому може бути показаний при атопічному дерматиті, алергічному риніті, бронхіальній астмі, інших алергічних реакціях.

Захворювання крові

Препарат призначається при тромбоцитопенічній пурпурі, гемолітичній та гіпопластичній анемії.

Ревматологічні захворювання

Показаннями до застосування препарату також є ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, системний червоний вовчак та інші ревматологічні захворювання.

Трансплантація

Завдяки імунодепресивній дії Медрол застосовується при трансплантації органів (щоб пригнітити реакції відторгнення органу шляхом пригнічення імунної відповіді).

Ні, Медрол не є антибіотиком. Метилпреднізолон (активна речовина Медролу) – синтетичний глюкокортикостероїд, який має протизапальну, протиалергічну та імуносупресивну дію.

Глюкокортикостероїди впливають на різні аспекти функціонування організму, включаючи регуляцію запальних процесів, функції імунної системи та обміну речовин.

Антибіотики, у свою чергу, застосовуються лише для боротьби з бактеріальними інфекціями.

Таблетки приймають всередину, запиваючи водою. Час прийому – ранок (6:00–8:00), відповідно до ритму природного синтезу глюкокортикоїдів.

Дозування підбирається індивідуально: враховується конкретна патологія, тяжкість стану, наявність супутніх захворювань. Початкова доза становить від 4 до 48 мг на добу.

ВАЖЛИВО! Підбирати дозування препарату повинен лікар. Часто потрібно коригувати дозу й після початку лікування. Самолікування гормональними препаратами категорично заборонено.

Рекомендується приймати медрол після їди. Для пом'якшення його впливу на слизову оболонку шлунка та зниження ризику кровотечі в ШКТ лікар може порекомендувати використовувати антацидні засоби, які нейтралізують соляну кислоту в шлунку.

Інструкція із застосування повідомляє, що застосування Медролу під час вагітності та ГВ може бути призначене лише у випадку, коли очікувана користь для матері перевищує можливі ризики для плода / дитини.

Кортикостероїди можуть проникати крізь плаценту, і хоча немає доказів того, що ці гормони спричиняють вроджені вади розвитку під час вагітності, результати досліджень не виключають повністю впливу на плід.

Однак у жінок, які отримували значні дози кортикостероїдів під час вагітності, відзначалося збільшення випадків народження немовлят з малою вагою. Також відомі випадки катаракти у немовлят, чиї матері тривалий час приймали кортикостероїди під час виношування.

Під час грудного вигодовування (ГВ) кортикостероїди виділяються у грудне молоко у кількостях, які можуть спричинити затримку росту та взаємодіяти з ендогенними (природними) глюкокортикостероїдами у немовлят.

Тому рішення про можливість застосування Медролу при вагітності та ГВ має бути прийнято лікарем, який оцінюватиме користь і ризики у кожному конкретному випадку, враховуючи стан матері та плода / дитини.

Не рекомендовано. Прийом глюкокортикоїдів разом з алкоголем може підвищувати ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі.

Так, при прийомі Медрол існує високий ризик розвитку побічних ефектів, тому препарат потрібно приймати тільки під контролем лікаря. Ймовірні побічні реакції з боку різних органів та систем:

• шлунково-кишкового тракту: ураження слизової оболонки, кровотеча, нудота та блювання, біль у животі;
• ендокринних органів: порушення толерантності до глюкози; синдром Іценка – Кушинга;
• серцево-судинна система: підвищення артеріального тиску, порушення серцевого ритму, брадикардія;
• шкіри: шкірні висипання, стрії (розтяжки), еритема (почервоніння);
• нервової системи: порушення свідомості, головний біль, запаморочення, порушення координації;
• кістково-м'язової системи: остеопороз (підвищена крихкість кісток), м'язова атрофія;
• крові: підвищене згортання крові;
• імунної системи: інфекційні захворювання через пригнічення імунітету;
• метаболічні порушення: набір маси тіла, затримка натрію та води в організмі.

Медрол і Метипред містять однакову активну речовину – метилпреднізолон. Однак Медрол у таблетках має більш високу концентрацію метилпреднізолону – 32 мг, тоді як Метипред у таблетках – лише 16 мг.

Також Метипред має дві форми випуску: таблетки та порошок для розчину для ін'єкцій, а Медрол випускається лише у таблетках. Ін'єкційні форми називаються Солу Медрол та Депо Медрол.

Вибір між Медролом і Метипредом має бути заснований виключно на рекомендації лікаря, який врахує всі фактори і призначить найбільш підхожий препарат з відповідним дозуванням для досягнення оптимального ефекту.

Обидва препарати належать до групи синтетичних глюкокортикостероїдів, що мають властивості гормонів кори надниркових залоз, але містять у складі різні діючі речовини: дексаметазон (Дексаметазон) та метилпреднізолон (Медрол).

Згідно з дослідженнями, ефективність та швидкість терапевтичної дії у Медролу (метилпреднізолону) вища, ніж у Дексаметазону.

Проте як Медрол, так і Дексаметазон мають перелік протипоказань, що включає різні умови, за яких їх застосування може бути небажаним.

Тому при виборі між Медролом та Дексаметазоном необхідно враховувати індивідуальні особливості пацієнта та рекомендації лікаря. Обидва препарати мають різні активні речовини, і для кожного конкретного випадку може бути переважним певний препарат.