Пароксин ціна в Києві

Ліки можуть призначатися дорослим, що страждають:

• депресією будь-якого типу, включаючи реактивну і тяжку;

• обсесивно-компульсивним розладом (ОКР);

• панічними розладами, в тому числі що супроводжуються агорафобією;

• соціально-тривожними розладами і соціальними фобіями;

• генералізованим тривожним розладом;

• ПТСР - посттравматичним стресовим розладом.

Якщо лікування депресії Пароксином дає позитивний результат, препарат також застосовують для попередження рецидивів депресії.

Препарат приймається тривалими курсами, які (при лікуванні депресії) можуть тривати кілька місяців, а у випадках панічних або обсесивно-компульсивних розладів - ще довше. Протягом перших двох-трьох тижнів терапії відбувається ретельний індивідуальний підбір дози препарату.

Пацієнтам з депресією рекомендують приймати 20 мг Пароксину щодоби, при необхідності підвищуючи дозу. Підвищення повинно бути поступовим - не більше ніж на 10 мг протягом тижня. При лікуванні депресії максимальна добова доза не повинна перевищувати 50 мг діючої речовини пароксетину.

Пацієнтам з обсесивно-компульсивним розладом рекомендується приймати 40 мг щодоби. Курс починають з прийому 20 мг на добу, поступово (на 10 мг щотижня) збільшуючи дозу до рекомендованої. При лікуванні ОКР добове дозування не повинне перевищувати 60 мг.

При лікуванні панічних розладів дозування і рекомендації щодо прийому аналогічні, різниця лише в тому, що деякі пацієнти відповідають на лікування лише при отриманні максимальної добової дози в 60 мг. Крім того, на початку лікування можливе посилення симптомів паніки - щоб цього уникнути, курс починають з мінімальної дози в 20 мг щодоби.

При генералізованому тривожному розладі схема лікування така ж, як і при депресії - 20 мг щодоби, зі збільшенням до 50 мг в разі потреби.

Пацієнтам похилого віку, незалежно від діагнозу, рекомендують починати лікування з 20 мг щодоби, поступово доводячи дозу до 40 мг.

Курси лікування препаратом повинні бути досить тривалими, щоб зникли симптоми психічного розладу, тому тривалість і дозування визначаються для кожного пацієнта індивідуально. З цієї причини не можна приймати антидепресанти самостійно - лікування має проводитися під контролем лікаря, який оцінює його безпеку і ефективність.

Припиняти прийом цих ліків, як і будь-якого іншого антидепресанту, слід поступово. Після зникнення симптомів розладу, дозування препарату поступово (на 10 мг щотижня) знижують, поки воно не досягне 20 мг щодоби. У такому режимі Пароксин приймають ще тиждень, після чого лікування припиняють.

Якщо у пацієнта знову з'являються сильно виражені симптоми - прийом ліків продовжують у колишньому ефективному дозуванні. Повторне зниження дози має відбуватися в ще більш повільному темпі.

Препарат не посилює вплив алкогольних напоїв на моторні та розумові реакції людини. Проте, вживання алкоголю на тлі лікування Пароксином не рекомендується. Вкрай рідкісні випадки летального результату при передозуванні препаратом відбувалися, як правило, через одночасне вживання ліків і алкоголю або інших психотропних речовин.

При одночасному застосуванні НПЗП / ацетилсаліцилової кислоти і пароксетину може виникнути підвищення ризику кровотеч. З обережністю слід призначати пароксетин разом з препаратами, що впливають на функцію тромбоцитів або підвищують ризик виникнення кровотеч.