Рипронат

Лікарі призначають Рипронат за наявності наступних показань до застосування:

• стабільної стенокардії;
• хронічної серцевої недостатності першого, другого та третього функціонального класу;
• кардіоміопатії;
• функціональних розладів серцево-судинної системи;
• гострого та хронічного порушення мозкового кровообігу.

Для чого ще застосовують Рипронат? Препарат використовують у складі комплексної терапії в період реабілітації після інсульту, черепно-мозкової травми (ЧМТ), енцефаліту, при підвищеній стомлюваності, зниженій працездатності.

Лікарський засіб лікарі не призначають при підвищеній чутливості до основного компоненту мельдонію або допоміжних речовин, лікворної гіпертензії, об'ємних утвореннях головного мозку, порушенні венозного відтоку церебральними судинами.

Відсутня інформація про безпеку застосування препарату в лікуванні пацієнтів, які страждають на тяжку ниркову або печінкову недостатність.

Також препарат протипоказаний дітям.

Інструкція із застосування містить вичерпну інформацію про те, в якій кількості та з якими інтервалами слід приймати препарат.

Оскільки лікарський засіб має збуджуючий ефект, його слід застосовувати у першій половині дня.

Добова доза для дорослих пацієнтів, які страждають на захворювання серця, коронарних і церебральних судин, варіюється від 500 до 1000 мг. Її можна випити за один раз, або поділити на два прийоми.

При зниженій працездатності, надмірному навантаженні або в період одужання приймають по 500 мг препарату на добу.

Рипронат у вигляді розчину для ін'єкцій вводять внутрішньовенно без попереднього розведення. Добова доза – 5 або 10 мл. Її вводять одноразово або двічі. Тривалість терапії варіюється від десяти днів до двох тижнів. Після цього пацієнтам призначають препарат у капсулах для прийому внутрішньо.

Загальна тривалість лікування – від чотирьох до шести тижнів. Курс терапії можна повторювати двічі чи тричі на рік.

ВАЖЛИВО! Літнім пацієнтам, а також хворим на порушення роботи нирок або печінки рекомендовано призначення нижчих доз препарату.

При проведенні клінічних досліджень встановлено, що активний компонент препарату здатний проникати крізь плацентарний бар'єр і грудне молоко. Достовірні дані, що підтверджували б його безпеку для ембріона чи плода, відсутні. Тому лікарі не застосовують Рипронат у лікуванні вагітних.

За необхідності проведення курсу терапії жінці, яка годує немовля груддю, лікарі рекомендують перевести малюка на штучне вигодовування.

Діюча речовина обох препаратів однакова. Вони застосовуються за наявності однакових показань, мають аналогічні побічні ефекти. Ціною вони теж суттєво не відрізняються. Але який препарат краще підходить пацієнту, вирішує лікар, виходячи з конкретної клінічної ситуації.