Властивості:

• Підтримка нормальної роботи печінки і жовчі.
• Сприяє отриманню комфорту травлення.
• Підтримує стійкість організму до стресів.

Стародавні лікарі Еллади називали розмарин святою рослиною, Libanotis, але назва, дана румунами, збереглася (ros = роса, marinus = море, тобто той, що зволожений росою моря). У середні віки цю високо ціновану рослину культивували в садах; традиція збереглася і сьогодні, розмарин використовується як лікарська рослина, так і як пряна рослина.

Інгредієнти:
Листя рослини Rosmarinus officinalis L. (Lamiaceae) містить летку олію, в якій переважають камфен, борнеол і камфора, розмаринову кислоту, флавони, тритерпени, сапоніни, танін, вітамін С.

Ефект:
Гірко тонізувальний, жовчогінний, жовчогінний, антисептичний, сечогінний, протиревматичний, адаптогенний, нервово-зміцнюючий, ароматичний.

Основне використання:

• Внутрішнє застосування: кольки в животі, диспепсія, здуття живота і шлунково-кишкові розлади, анорексія, захворювання печінки і нирок, ревматизм, астенія, фізичне і розумове перевтома, тонізація організму.
• Зовнішнє застосування: ревматизм, заспокоєння організму.

Протипоказання:
завдання.

Приготування:

• Внутрішнє застосування: заварити 1 ложку листя на склянці окропу.
• Зовнішнє застосування: готують відвар з 1 столової ложки листя на склянку води.

Використання:

• Внутрішнє застосування: пити 2 чашки чаю на день
• Зовнішнє застосування: роблять компреси з відвару