ДІЯ ТА МЕХАНІЗМ

[АНТАЛЕРГІЧНИЙ], [АНТАГОНІСТ ГІСТАМІНУ H1]. Дифенгідрамін – це похідна етаноламіну, яка конкурентно, оборотно та неспецифічно блокує H1-рецептори, зменшуючи системну дію гістаміну. ​​Він викликає вазоконстрикцію та зниження проникності судин, зменшуючи почервоніння та набряк, пов’язані з алергією. Він частково полегшує симптоми, пов’язані з алергічними реакціями, такі як почервоніння очей та закладеність носа. Він також зменшує свербіж шкіри.

ПОРАДИ ПАЦІЄНТАМ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ: - Захищайте ділянку нанесення від сонячного світла, щоб уникнути реакцій фоточутливості. - Проконсультуйтеся з педіатром перед використанням дифенгідраміну дітям віком до 6 років. - Якщо симптоми тривають більше 7 днів або погіршуються, припиніть лікування та зверніться до лікаря. - Тільки для зовнішнього застосування на шкірі. Не використовуйте на великих ділянках, щоб уникнути системного всмоктування. - Уникайте контакту з очима та слизовими оболонками.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

- Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Можливі перехресні реакції з іншими антигістамінними препаратами, тому застосування будь-якого H1-антигістамінного препарату не рекомендується пацієнтам, які мали підвищену чутливість до будь-якого з компонентів цієї групи.

ВАГІТНІСТЬ

Невідомо, чи може дифенгідрамін абсорбуватися місцево. Адекватних та добре контрольованих досліджень на людях не проводилося; тому застосування цього препарату прийнятне лише тоді, коли потенційна користь переважає можливі ризики, і коли немає безпечніших терапевтичних альтернатив.

ФАРМАКОКІНЕТИКА

- Місцевий шлях застосування: При рекомендованій дозі абсорбується лише дуже невелика кількість активних інгредієнтів. Черезшкірне всмоктування дифенгідраміну не було кількісно визначено, і немає специфічних даних щодо його фармакокінетики.

ПОКАЗАННЯ

- Симптоматичне полегшення свербіння шкіри, спричиненого укусами комах, контактом з медузами або кропивою тощо.

ВЗАЄМОДІЇ

- Це може посилити фотосенсибілізуючу дію інших активних інгредієнтів, що викликають реакції фоточутливості.

ЛАКТАЦІЯ

- Невідомо, чи дифенгідрамін, що застосовується місцево, абсорбується в достатній кількості для виведення з грудним молоком, а також невідомо про його можливий побічний вплив на немовляти.

ДІТИ

- Застосування дифенгідраміну не рекомендується дітям віком до шести років, особливо новонародженим та немовлятам.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАЛЕЖНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

- Ретельно очистіть уражену ділянку, дайте їй висохнути та обережно розподіліть невелику кількість крему по ураженій ділянці шкіри. Після нанесення вимийте руки.

ДОЗУВАННЯ

ДОЗУВАННЯ: - Зовнішнє застосування: Дорослі та діти старше 6 років: наносити невелику кількість на уражену ділянку максимум 3-4 рази на день. Якщо симптоми тривають більше 7 днів або погіршуються, припиніть лікування та зверніться до лікаря.

ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

- Уникайте нанесення на пошкоджену, кровоточиву, уражену пухирями або шкіру з виділеннями, оскільки може відбутися черезшкірне всмоктування, що призведе до системних ефектів. - Дифенгідрамін може спричиняти реакції фоточутливості; тому під час лікування слід уникати перебування на сонці та використовувати сонцезахисний крем. - Порфірія: антигістамінні препарати H1-рецепторів пов'язані з порфірійними нападами і тому не вважаються безпечними для цих пацієнтів.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЩОДО ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН

- Оскільки препарат містить бутилгідроксианізол як допоміжну речовину, він може спричиняти місцеві шкірні реакції, такі як контактний дерматит або подразнення очей чи слизових оболонок.

ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ

Побічні ефекти дифенгідраміну зазвичай легкі та тимчасові, частіше трапляються протягом перших кількох днів лікування. Існує значна міжіндивідуальна варіабельність у частоті та інтенсивності симптомів, що вражає переважно маленьких дітей та людей похилого віку. Найпоширенішими побічними реакціями є: * Алергічні/дерматологічні. Реакції гіперчутливості можуть рідко виникати після місцевого застосування. Реакції фоточутливості також можуть виникати після інтенсивного впливу сонячного світла, проявляючись контактним дерматитом, свербінням, висипанням та еритемою.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

Симптоми: Випадкове проковтування або надмірне місцеве всмоктування через шкіру може спричинити ознаки, пов’язані з токсичністю дифенгідраміну. ​​До них належать седативний ефект, сонливість та антихолінергічні симптоми. При високих дозах можуть виникнути кома, атаксія, посилення м’язових рефлексів та судоми. Лікування: Слід швидко вивести препарат шляхом промивання шлунка або аспірації, або викликати блювоту. У випадках гострого отруєння слід застосувати активоване вугілля. Судоми можна контролювати за допомогою діазепаму.

СКЛАД

Дифенгідрамін (місцевий): 20 міліграмів - гідрохлорид
БУТИЛГІДРОКСІАНІЗОЛ (E-320) (ДОПОМІЖНА РЕЧОВИНА): 0