Мерограм - інструкція, склад, спосіб застосування

Мерограм випускається у формі порошку для приготування розчину для внутрішньовенного введення. Концентрація діючої речовини – 500 мг або 1000 мг меропенему в одному флаконі.

Виробник – фармацевтична компанія Ауронекст Фарма (Індія).

Активна речовина Мерограма, меропенем, має бактерицидну дію, інгібуючи (пригнічуючи) синтез клітинної стінки бактерій. Він взаємодіє з пеніцилін-зв'язуючими білками, що призводить до порушення цілісності клітинної мембрани і загибелі мікроорганізму.

Меропенем показаний для лікування таких інфекцій, спричинених чутливими до меропенему мікроорганізмами:

• тяжкі пневмонії, включаючи госпітальні, негоспітальні та асоційовані з штучною вентиляцією легенів;
• бронхолегеневі інфекції при муковісцидозі;
• ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
• ускладнені інфекції черевної порожнини;
• пологові та післяпологові інфекції;
• ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин;
• гострий бактеріальний менінгіт;
• бактеріємія, пов'язана або імовірно пов'язана з вищезазначеними інфекціями.

Крім того, препарат може застосовуватися в емпіричній терапії при підозрі на бактеріальну інфекцію у дорослих з нейтропенією.

Препарат дозволений для внутрішньовенного введення (інфузія або болюсна ін'єкція) для дорослих і дітей віком від 3 місяців. Підбір дозувань залежить від віку пацієнта і встановленого діагнозу.

Дорослі пацієнти (від 18 років)

При пневмонії, інфекціях сечовивідних шляхів, гінекологічних інфекціях, інфекціях шкіри і м'яких тканин: по 500 мг внутрішньовенно кожні 8 годин.

При госпітальних пневмоніях, перитоніті, септицемії, підозрі на бактеріальну інфекцію у хворих з нейтропенією: по 1 г внутрішньовенно кожні 8 годин.

При гострих бактеріальних менінгітах: по 2 г внутрішньовенно кожні 8 годин.

Діти

Вік від 3 місяців до 12 років і маса тіла до 50 кг: стандартне дозування – по 10–20 мг/кг маси тіла внутрішньовенно кожні 8 годин.

При менінгіті: по 40 мг/кг маси тіла внутрішньовенно кожні 8 годин.

Дітям з масою тіла понад 50 кг призначається дозування як дорослим.

Як розводити Мерограм

Для болюсної ін'єкції препарат розчиняють у воді для ін'єкцій до отримання концентрації 50 мг/мл.

Розчин для інфузій (крапельниць) слід готувати, розчиняючи препарат у 0,9% розчині натрію хлориду (фізіологічний розчин) або в 5% розчині глюкози (декстрози) до отримання концентрації 1-20 мг/мл.

Корекція дози при порушенні функції нирок

При порушенні функції нирок препарат вводиться рідше (кожні 12 годин або кожні 24 години), в менших кількостях, а частота його введення залежить від показників кліренсу креатиніну.

Правила застосування Мерограма для різних показників кліренсу креатиніну детально розписані в таблиці в офіційній інструкції до препарату.

Важливо! Меропенем виводиться при гемодіалізі. Тому для пацієнтів на гемодіалізі рекомендується вводити чергову дозу після завершення процедури гемодіалізу.

Мерограм не призначається у віці до 3 місяців, а також при:

• підвищеній індивідуальній чутливості до меропенему або інших компонентів препарату;
• важкої алергічної реакції на карбапенеми, пеніциліни або цефалоспорини в анамнезі;
• вагітності (особливо в I триместрі) і в період грудного вигодовування (ГВ слід перервати на весь період лікування матері).

З обережністю застосовувати у пацієнтів із захворюваннями печінки, нирок, центральної нервової системи, а також у літніх людей.

Необхідно контролювати функцію нирок і печінки в процесі лікування.

При тривалому застосуванні можливий розвиток суперинфекцій, викликаних нечутливими (резистентними) мікроорганізмами.

Не рекомендується сумісне застосування з вальпроєвою кислотою через ризик зниження її концентрації в крові.

Не слід змішувати меропенем з іншими препаратами в одному об'ємі.

Печінкова недостатність. Препарат не вимагає коригування дози при порушеннях функції печінки, проте рекомендується регулярно контролювати печінкові показники в процесі лікування.

Ниркова недостатність. У пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) дозування повинно бути знижене. При кліренсі креатиніну нижче 10 мл/хв рекомендується введення половинних доз зі збільшенням інтервалу між введеннями. Для пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок дозування препарату повинно визначатися на основі показників функції нирок. Таблиця з підбором дозувань залежно від показників кліренсу креатиніну міститься в офіційній інструкції із застосування.

Тривале застосування Мерограма. При тривалому застосуванні меропенему рекомендується контролювати функцію нирок і печінки, а також регулярно проводити загальний аналіз крові, оскільки антибіотики з групи карбапенемів можуть давати побічні ефекти на ці органи і картину крові.

Періодично слід перевіряти рівні креатиніну і сечовини в крові, а також стежити за показниками білка в сечі, особливо при застосуванні препарату у пацієнтів з порушеннями функції нирок.

Нейротоксичність. У рідкісних випадках у пацієнтів, які отримують високі дози меропенему або мають ниркову недостатність, може розвинутися нейротоксичність, включаючи судоми. Для запобігання цього необхідно дотримуватися дозування, особливо у пацієнтів з порушеною функцією нирок.

Ризик суперинфекцій. Тривале застосування меропенему може призвести до розвитку суперинфекцій, викликаних мікроорганізмами, не чутливими до препарату. У таких випадках слід розглянути можливість відміни меропенему і призначення іншого антибіотика, специфічного для виявленого збудника.

Вагітність і ГВ. Мерограм протипоказаний в період вагітності, особливо в I триместрі. При застосуванні в III триместрі можливий ризик для плода, тому препарат слід призначати тільки в тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для дитини. У період грудного вигодовування (ГВ) меропенем слід застосовувати з обережністю, оскільки він проникає в грудне молоко. При необхідності застосування препарату під час годування груддю рекомендується припинити грудне вигодовування.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами. Сам по собі препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами, однак при виникненні побічних ефектів, таких як запаморочення або сонливість, пацієнтам слід утриматися від таких дій до повного зникнення симптомів.

Інші особливості застосування описані в офіційній інструкції.

Побічні реакції на меропенем (Мерограм) можливі з боку практично всіх систем організму, але їх частота різниться.

Часто відзначаються:

• нудота, блювання, діарея;
• головний біль, запаморочення;
• підвищення активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ).

Нечасто можливі:

• судоми (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю);
• псевдомембранозний коліт (симптоми: діарея, кров у калі);
• шкірні висипання, свербіж.

Рідко можуть розвиватися:

• тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів);
• лейкопенія (зниження кількості білих кров'яних клітин – лейкоцитів);
• гепатит, жовтяниця.

Дуже рідко повідомлялося про такі побічні явища, як:

• анафілактичний шок;
• тромбофлебіт у місці введення;
• печінкова енцефалопатія (особливо при тривалому застосуванні та порушенні функції печінки).

Якщо побічні реакції виражені сильно, слід звернутися до лікаря для корекції дозування або заміни препарату.

Препарат можна вводити незалежно від їжі – прийом їжі не впливає на його ефективність.

Алкоголь не має прямої взаємодії з меропенемом, проте його вживання може знизити загальну імунну відповідь організму та зменшити ефективність антибіотичної терапії.

Пробенецид сповільнює виведення меропенему з організму, збільшуючи його концентрацію в плазмі крові. Це може збільшити ризик токсичних ефектів, особливо при застосуванні високих доз. Рекомендується уникати одночасного застосування меропенему і пробенециду.

Вальпроєва кислота. Сумісне застосування з вальпроєвою кислотою може призвести до зниження концентрації вальпроєвої кислоти в крові, що може послабити її протисудомну дію. Пацієнтам, які отримують вальпроєву кислоту, слід контролювати рівень препарату в крові.

Антикоагулянти (засоби для «розрідження» крові, в тому числі варфарин). При застосуванні меропенему з антикоагулянтами може спостерігатися посилення їх ефекту, що підвищує ризик розвитку кровотеч. Необхідний моніторинг показників згортання крові.

Нефротоксичні препарати (токсичні для нирок). Сучасне застосування меропенему з нефротоксичними препаратами (наприклад, амфотерицином B або фуросемідом) може збільшити ризик ниркової недостатності. При необхідності такого комбінованого лікування слід уважно контролювати функцію нирок.

Метотрексат. Меропенем може підвищувати концентрацію метотрексату в крові, що вимагає коригування дози метотрексату.

Цефалоспорини. Сумісне застосування з іншими антибіотиками з групи цефалоспоринів може посилити ефект меропенему щодо деяких бактерій, але вимагає ретельного контролю за дозуванням, щоб уникнути передозування.

Інші можливі взаємодії описані в офіційній інструкції із застосування Мерограма.

Передозування меропенему проявляється такими симптомами, як нудота, блювання, головний біль, судоми, порушення свідомості.

Показана симптоматична терапія.

Гемодіаліз ефективно видаляє меропенем з організму і може використовуватися при необхідності.

Препарат зберігають у сухому, захищеному від світла місці при температурі до 25 °C.

Не заморожувати.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Meropenem use and therapeutic drug monitoring in clinical practice: a literature review
• Drugs.com, Meropenem
• Health-ua.com, Антибіотикотерапія інтраабдомінальних інфекцій: ефективність карбапенемів за сучасних умов