Сіофор - інструкція, склад, спосіб застосування

Сіофор зменшує вироблення глюкози у печінці, її всмоктуваність у кишечнику і підвищує чутливість м'язів до інсуліну (гормону, що знижує рівень глюкози в крові).

Основне показання до застосування Сіофору - цукровий діабет 2 типу. Препарат призначається у тих випадках, коли дотримання дієти і фізичне навантаження не призводять до потрібного ефекту. Особливо показано застосування препарату для лікування осіб з підвищеною масою тіла та ожирінням.

Сіофор може призначатися як єдиний препарат, що впливає на рівень глюкози, або ж у комбінації з іншими таблетованими гіпоглікемічними препаратами чи інсуліном.

Сіофор приймають всередину, після або під час прийому їжі, запиваючи невеликою кількістю води. Дозування повинно підбиратися індивідуально, з урахуванням рівня глюкози у крові, ефективності і переносимості лікування.

У середньому початкова доза становить по 500 мг 2-3 рази на день. Через 2 тижні у разі необхідності дозування поступово збільшують. Поступове наростання дози покращує переносимість препарату (зменшує вираженість побічних ефектів з боку травного тракту) і дозволяє краще контролювати рівень глюкози у крові.

Максимальна доза становить 3 г на добу, розділені на 3 прийоми.

Тривалість лікування повинен встановлювати лікар. Сіофор призначений для тривалого застосування.

Оскільки цукровий діабет є хронічним захворюванням, у разі добрій переносимості Сіофор можна приймати необмежений час.

Ні, в інструкції із застосування Сіофору вказується, що поєднувати прийом препарату з алкоголем протипоказано. Це значно підвищує ризик розвитку побічних ефектів. Найбільш небезпечним є те, що прийом алкоголю підвищує ризик розвитку лактат-ацидозу - накопичення молочної кислоти в крові.

До складу препаратів входить однакова діюча речовина - метформін. Тому всі ці засоби мають однаковий механізмом дії і можуть застосовуватися для лікування цукрового діабету та інших порушень вуглеводного обміну. Однак конкретний препарат, а також його дозування повинен підбирати лікар, враховуючи індивідуальні особливості кожного пацієнта.

Сіофор не стимулює продукцію інсуліну, тому на відміну від інших препаратів для лікування цукрового діабету не призводить до гіпоглікемії (різкого зниження рівня глюкози в крові, яке проявляється слабкістю, запамороченням, тремором, відчуттям голоду).

Найчастіше розвиваються побічні реакції з боку травного тракту - нудота, блювання, порушення апетиту, дискомфорт і важкість в області живота. У більшості випадків ці симптоми проходять самостійно і не вимагають відміни терапії.

Одним з рідкісних, але небезпечних побічних ефектів Сіофору є лактат-ацидоз - надмірний вміст молочної кислоти в крові. Зовні він проявляється у вигляді задишки, м'язових болів, болі в області живота, порушення свідомості. При появі таких симптомів слід негайно звернутися до лікаря.