Трифас - інструкція, склад, спосіб застосування

Випускається препарат у двох лікарських формах:

• таблетки по 5 мг (Тріфас Cor) і 10 мг (Тріфас 10);
• розчин для ін'єкцій по 20 мг торасеміду в ампулах по 4 мл – Трифас 20.

Таблетки Трифас випускає фармкомпанія Berlin-Chemie, а розчин для ін'єкцій – Menarini.

Інструкція із застосування містить таку інформацію про те, від чого призначають Трифас:

• набряки – лікування та профілактика їх виникнення;
• випоти, що виникають внаслідок серцевої недостатності, – скупчення великої кількості рідини в черевній або плевральних порожнинах, серцевій сумці;
• есенціальна (первинна) гіпертензія (підвищений тиск), яка виникає сама собою, а не як наслідок якихось захворювань.

Загальну інформацію про те, як приймати таблетки Трифас, містить інструкція із застосування. Лікування набряків або випотів, спричинених серцевою недостатністю, слід починати з добової дози 5 мг, що відповідає ½ таблетки Трифас 10 або 1 таблетці Трифас Кор.

Якщо добова доза 5 мг недостатньо ефективна, її підвищують до 10 мг. За потреби добова доза може становити 20 мг торасеміду.

Ліки Трифас у формі розчину для ін'єкцій також використовують для лікування набряків та/або випотів, спричинених серцевою недостатністю. Лікування слід розпочинати з 2 мл препарату (що еквівалентно 10 мг торасеміду – половині ампули) на добу. За недостатнього ефекту разову дозу можна збільшити до 4 мл на добу (1 ампула). Якщо і в цьому разі ефект буде недостатнім, допускається використовувати короткострокову (не довше ніж 3 доби) терапію із введенням добової дози 8 мл (2 ампули).

Лікування гострого набряку легень слід розпочинати з внутрішньовенного введення разової дози 4 мл розчину. Залежно від ефекту цю дозу можна повторити через 30 хвилин.

Важливо! При гострому набряку легень заборонено перевищувати добову дозу 20 мл.

Розчин для ін'єкцій слід вводити внутрішньовенно повільно. Вводити слід лише чистий прозорий розчин. Заборонено вводити розчин внутрішньоартеріально.

Протипоказаннями до застосування Трифасу у будь-якій формі виступають:

• вік до 18 років;
• підвищена чутливість до діючої речовини торасеміду, похідних сульфонілсечовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату;
• ниркова недостатність з анурією (сильне зниження або відсутність вироблення сечі в організмі);
• печінкова кома або прекома;
• артеріальна гіпотензія;
• аритмія;
• гіповолемія;
• гіпонатріємія (дефіцит натрію) і гіпокаліємія (дефіцит калію), оскільки торасемід виводить натрій та калій з організму;
• значні порушення сечовипускання (наприклад, внаслідок гіпертрофії передміхурової залози);
• період грудного вигодовування (ГВ).

Також вкрай не рекомендується призначати Трифас (торасемід) у таких випадках, як:

• подагра;
• аритмії серця;
• патологічні зміни кислотно-лужного балансу;
• супутня терапія з використанням препаратів літію, аміноглікозидів або цефалоспоринів;
• патологічні зміни картини крові;
• ниркова недостатність, спричинена нефротоксичними (токсичними для нирок) речовинами.

У зв'язку з можливим підвищенням концентрації глюкози в крові у пацієнтів з латентним або вираженим цукровим діабетом необхідна ретельна та регулярна перевірка метаболізму вуглеводів.

На початку лікування необхідно звертати увагу на наявність симптомів втрати електролітів та згущення крові. За тривалого застосування торасеміду потрібен регулярний контроль електролітного балансу, зокрема калію у сироватці крові.

Важливо! При тривалій терапії Трифасом необхідно регулярно контролювати рівні глюкози, сечової кислоти, сечовини, креатиніну та ліпідів у крові, а також загальні показники крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити).

Важливо! При тривалому застосуванні внутрішньовенне введення слід якнайшвидше замінити на пероральне застосування, оскільки внутрішньовенне застосування не рекомендується проводити довше ніж 7 діб.

Під час лікування препаратом можливі позитивні результати під час проведення допінг-тестів.

Пероральні форми (таблетки) препарату Трифас містять лактозу, тому рекомендується консультація лікаря, якщо пацієнту діагностовано непереносимість деяких цукрів.

Торасемід може негативно впливати на швидкість реакції, особливо на початку лікування, у період підвищення добової дози, заміни лікарського засобу та вживання алкоголю. Тому під час лікування Трифасом варто за можливістю утримуватися від керування автомобілем і робіт, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості реакції.

Трифас найчастіше може викликати такі "побічки", як:

• головний біль, запаморочення;
• слабкість, сонливість;
• судоми, м'язові спазми;
• нудота, блювання, шлункові болі, метеоризм, порушення випорожнень.

Зверніть увагу: найчастіше побічні дії Трифасу проявляються на самому початку лікування препаратом.

Важливо! При тривалому застосуванні високоактивного сечогінного засобу Трифас можуть розвиватися порушення водно-сольового балансу – гіпокаліємія (дефіцит калію), гіпонатріємія (дефіцит натрію), гіповолемія (зменшення об'єму циркулюючої крові внаслідок надмірної втрати рідини).

Біодоступність препарату не залежить від їди.

Торасемід, особливо у великих дозах, може посилювати ототоксичні (на слух) та нефротоксичні (на нирки) ефекти аміноглікозидних антибіотиків, цитостатичних засобів, а також нефротоксичні ефекти цефалоспоринів. Тому комбінація Трифасу із препаратами цих груп не рекомендована.

Не рекомендується поєднувати Трифас і препарати літію, оскільки це може призводити до підвищення рівня літію в крові.

З обережністю призначають Трифас у комбінації з:

• іншими антигіпертензивними засобами, зокрема, інгібіторами АПФ;
• протидіабетичними засобами;
• пробенецидом та НПЗЗ;
• саліцилатами у високих дозах;
• теофіліном і курареподібними міорелаксантами;
• проносними засобами;
• мінерало- та глюкокортикоїдами;
• катехоламінами;
• холестеринаміном.

Повний і докладний перелік лікарських взаємодій знаходиться у відповідному розділі інструкції із застосування.

Якщо ви приймаєте будь-які лікарські засоби, обов'язково повідомте про це лікаря.

Типова картина гострого передозування невідома. При передозуванні може спостерігатися посилений діурез (надлишкове виділення сечі) із ризиком надмірної втрати рідини та електролітів. Можливий розвиток таких симптомів, як:

• сонливість;
• сплутаність свідомості;
• артеріальна гіпотензія (патологічне зниження тиску);
• серцево-судинна недостатність;
• порушення з боку травного тракту.

Специфічного антидоту немає, лікування – симптоматичне та підтримуюче. У разі підозри на гостре передозування Трифасом якнайшвидше зверніться за медичною допомогою.

Ліки слід зберігати в аптечній упаковці у недоступному для дітей темному місці при температурі до 25о С. Розчин для ін'єкцій не заморожувати

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Drugs.com, Trifas (International)
• Pubmed, Torasemide in Hypertension and Heart Failure: Re-inventing Loop Diuretic Therapy?