Вазар - інструкція, склад, спосіб застосування

Вазар випускається у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою, що містять 40, 80, 160 або 320 мг валсартану.

Вазар Н представлений у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, що містять комбінацію 80, 160, 320 мг валсартану та 12,5 або 25 мг гідрохлортіазиду.

Виробники – Актавіс ЛТД, Балканфарма-Дупниця АТ.

Таблетки “від тиску” Вазар (валсартан) застосовується для лікування:

• артеріальної гіпертензії у дорослих пацієнтів;
• хронічної серцевої недостатності (II-IV функціональний клас за NYHA) у дорослих пацієнтів;
• для зниження ризику серцево-судинної смертності у пацієнтів із лівошлуночковою недостатністю або дисфункцією лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда.

Вазар Н (валсартан + гідрохлортіазид) призначається у таких випадках:

• есенційна гіпертензія у дорослих пацієнтів;
• лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, у яких монотерапія валсартаном або гідрохлортіазидом не забезпечує достатнього контролю артеріального тиску.

Вазар (валсартан):

• при артеріальній гіпертензії – початкова доза – 80 мг один раз на день. За потреби дозу можна збільшити до 160 мг 1 раз на добу. Максимальна добова доза – 320 мг;
• при хронічній серцевій недостатності – початкова доза – 40 мг двічі на добу. Титрування дози до 80 мг і 160 мг 2 рази на добу слід проводити з інтервалом не менше ніж 2 тижні до досягнення максимальної дози, що добре переноситься;
• після інфаркту міокарда – початкова доза – 20 мг двічі на добу. Титрування дозування до 40 мг, 80 мг і 160 мг двічі на добу слід проводити впродовж кількох тижнів.

Вазар Н (валсартан + гідрохлортіазид):

• рекомендована початкова доза – одна таблетка 80 мг/12,5 мг один раз на добу;
• при недостатньому ефекті дозу можна збільшити до 160 мг/12,5 мг один раз на день;
• максимальна рекомендована доза – 320 мг/25 мг один раз на добу;
• корекцію дози слід проводити з інтервалом 2-4 тижні.

Загальні протипоказання для Вазар та Вазар Н:

• підвищена чутливість до діючих речовин або будь-яких допоміжних компонентів препаратів;
• тяжкі порушення функції печінки, біліарний цироз і холестаз;
• вагітність і період грудного вигодовування (ГВ);
• одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (ШКФ менше за 60 мл/хв/1,73 м2).

Додаткові протипоказання для Вазар Н:

• тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше за 30 мл/хв);
• анурія;
• рефрактерна гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія або симптоматична гіперурикемія;
• подагра.

Потрібна обережність і регулярний контроль рівня калію та креатиніну у сироватці крові у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Пацієнтам з порушенням функції печінки потрібна корекція дозування.

При гіповолемії чи дефіциті натрію перед початком терапії необхідно заповнити об'єм циркулюючої крові (ОЦК).

Пацієнтам з первинним гіперальдостеронізмом не рекомендується як препарат першої лінії.

Потрібна особлива обережність при стенозі аортального або мітрального клапану, гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії.

При застосуванні таблеток Вазар Н необхідний регулярний контроль електролітного балансу, особливо рівня калію в сироватці, оскільки сечогінний компонент у складі ліків додатково виводить калій з організму.

Інші особливості застосування докладно розписані в офіційній інструкції із застосування препарату.

Найбільш часті побічні ефекти таблеток “від тиску” Вазар включають запаморочення, гіпотензію, головний біль, втому.

При прийомі ліків Вазар Н можливий розвиток електролітних порушень, особливо гіпокаліємії (дефіциту калію в організмі).

Інші можливі побічні ефекти описані в офіційній інструкції до ліків.

Їжа не чинить значного впливу на абсорбцію валсартану, проте прийом їжі може незначно знижувати його біодоступність.

Відомі взаємодії Вазару з лікарськими засобами:

• НПЗЗ – можливе зниження антигіпертензивного ефекту та збільшення ризику порушення функції нирок;
• калійзберігаючі діуретики, препарати калію, замінники солі, що містять калій – ризик гіперкаліємії (надлишку калію в організмі);
• препарати літію – можливе підвищення концентрації літію у сироватці крові та посилення його токсичності;
• інгібітори CYP2C9 та переносників OATP1B1 – може підвищуватись системна експозиція валсартану.

Додатково для Вазар Н:

• інші антигіпертензивні засоби – посилення гіпотензивного ефекту;
• кортикостероїди – посилення ризику гіпокаліємії (дефіцит калію);
• амфотерицин В, карбеноксолон, проносні – посилення ризику електролітних порушень;
• препарати наперстянки – ризик дигіталісної інтоксикації при гіпокаліємії.

Інші лікарські взаємодії описані в офіційній інструкції до препаратів.