Геморой – це збільшення гемороїдальних вузлів, які беруть участь у системі кровообігу. Ці вузли розташовані у прямій кишці, під її слизовою оболонкою, та по суті є судинно-венозними сплетеннями. Гемороїдальні вузли мають усі люди, однак іноді за певних умов у них починаються застій крові та запалення – це і є геморой.
Що характерно, багато людей до сих пір соромляться звернутися до лікаря, виявивши у себе симптоми геморою, тому часто починають лікування вже на пізніх стадіях. Звичайно, такий підхід гарантовано призводить до затяжного лікування, причому вкрай неприємного за відчуттями та дорогому за фінансами.
Але ж соромитися нема чого! Геморой – це хвороба, яка «об'єднує» молодих та літніх, чоловіків та жінок, спортсменів та офісних працівників тощо. Тому настійно рекомендується при перших же підозрах на наявність геморою відкинути сором і звернутися до лікаря для призначення терапії.
Який лікар лікує геморой?
В першу чергу – проктолог і колопроктолог, але для підбору максимально ефективного лікування ці лікарі можуть додатково направити пацієнта і до інших фахівців – ендоскопіста, дієтолога тощо.
Геморой – симптоми
Перші ознаки геморою можна помітити по:
- слідах яскраво-червоної крові на туалетному папері після дефекації;
- періодичному свербінні, подразненні або болю в області ануса;
- відчуттю набряклості анальної області;
- відчуттю «грудки» на вході або зовні заднього проходу. Ця «грудка» зазвичай невелика, за розмірами не перевищує горошину або квасолину, однак торкатися до неї боляче.
Один або декілька з цих ознак можуть вказувати на наявність геморою. Але самостійно ставити собі діагноз не варто – для цього краще звернутися до лікаря.
Розрізняють дві основні форми захворювання:
- Зовнішній геморой. Зовнішні гемороїдальні вузли – результат розширення вен прямої кишки, які знаходяться зовні анального отвору. Такі вузли покриті шкірою.
- Внутрішній геморой. Вузли при ньому збільшуються в результаті розширення вен внутрішнього ректального венозного сплетення. Відповідно, покриті ці вузли слизовою оболонкою.
Протікає внутрішній геморой в чотири стадії:
- стадія I з клінічних проявів відрізняється частим виділенням крові ярко-червоного кольору. Вузли вже переповнені кров'ю і збільшені, геморой кровоточить;
- стадія II – з'являються свербіж, дискомфорт, а в області анального отвору утворюються ущільнення, коли людина тужиться. Кровотечі стають частішими, гемороїдальні вузли ростуть і можуть випадати при дефекації, але вправляються поки ще самі;
- стадія III – посилюються неприємні відчуття і кровотечі. Збільшення вузлів триває, але після випадання вони вже не вправляються самостійно, тому їх доводиться вправляти рукою;
- стадія IV – з'являються сильні болі, а вузли випадають незалежно від дефекації і не вправляються. На цій стадії нерідко відбувається защемлення вузлів при спазмах анального сфінктера (круглого м'язу, який закриває вхід у пряму кишку). Защемлений геморой – стан вкрай небезпечний, бо може призвести до тромбозу вузлів, їх відмирання і розвитку гангрени (некрозу тканин), а іноді навіть до зараження крові.
У запущених випадках діагностується комбінований геморой – «тандем» із зовнішнього і внутрішнього.
ВАЖЛИВО! Лікувати геморой необхідно, оскільки запущене захворювання може призводити до серйозних ускладнень, у тому числі інфекційних – парапроктиту і періанального (навколо ануса) абсцесу. Крім того, через постійну крововтрату може розвинутися постгеморагічна анемія, при якій сильно знижується рівень гемоглобіну в крові. Також серед ускладнень не вилікуваного вчасно геморою часто зустрічаються вже згадуваний тромбоз гемороїдальних вузлів та періанальний сверблячий дерматит.
Від чого з'являється геморой?
Захворювання може бути пов'язано з:
- хронічними запорами, через здавлювання вен прямої кишки каловими масами, що заважає відтоку крові;
- хронічною діареєю – рідкі калові маси подразнюють пряму кишку, а тиск у ній при рідкому стулі збільшується;
- необхідністю тужитися – це псує кровотік у малому тазі та підвищує тиск у черевній порожнині;
- зайвою вагою або ожирінням, надмірними силовими навантаженнями, підняттям важкого – все це теж збільшує внутрішньочеревний тиск;
- малорухливим і сидячим способом життя. Щоправда, до геморою може призвести і тривале перебування у вертикальному положенні навіть стоячи, а не сидячи;
- довгим сидінням на унітазі – такі «засідання» уповільнюють кровотік і розслаблюють м'язи промежини;
- вагітністю та пологами – цей пункт ми детальніше розглянемо нижче;
- дефіцитом клітковини в раціоні, що може викликати хронічні запори;
- зловживанням алкоголем та/або гострою їжею;
- літнім віком – з часом відбувається «знос» тканин прямої кишки, виникає схильність до запорів;
- сильними стресами;
- анальним сексом – але переважно у тих випадках, коли пасивний партнер вже входить до якоїсь із груп ризику розвитку геморою.
До речі, розвиток геморою частково пов'язаний і зі спадковим фактором: якщо у одного або обох ваших батьків було чи є це захворювання, то ризик захворіти теж у вас підвищений. Крім того, геморой може бути і наслідком деяких особливостей організму, наприклад слабкої стінки кровоносних судин і сполучної тканини або відсутності клапанів у ректальних венах.
Геморой при вагітності та після пологів
Чоловіки хворіють на геморой втричі частіше, ніж жінки. Однак геморой у жінок нерідко виникає під час вагітності – зазвичай у II-III триместрах. Пов'язано це із застоєм крові у венах малого таза. Цей застій викликають два чинники – підвищений внутрішньочеревний тиск і прямий тиск матки на пряму кишку, в якій перетискаються венозні судини. Крім того, під час вагітності у жінок частішають запори, що теж провокує розвиток геморою.
Але ще частіше з'являється геморой після пологів. Справа в тому, що коли голівка немовляти проходить через малий таз, це порушує венозний відтік, а гемороїдальні вузли збільшуються. Іноді вони «здуваються» самостійно через деякий час після пологів, але трапляється, що реабілітація затягується та лікувати післяпологовий геморой доводиться додатково.
Профілактикою геморою жінці варто зайнятися ще на етапі планування вагітності, у тому числі вилікувавши деякі захворювання, якщо вони є:
- будь-які запалення органів сечостатевої системи – вони провокують застій крові у малому тазі;
- ожиріння – через нього підвищується внутрішньочеревний тиск;
- виразку шлунка і дванадцятипалої кишки, а також гастродуоденіт, викликаний бактерією Helicobacter pylori – усі ці хвороби викликають запори;
- будь-які інші захворювання кишечника, при яких можливо хронічне порушення стулу (коліт, ентерит, проктосигмоїдит тощо).
Як лікувати геморой
Лікування геморою відбувається за допомогою лікарських препаратів з двох великих груп:
- системної дії (впливають на весь організм) – їх приймають у вигляді таблеток, капсул, крапель;
- місцевої дії (тільки на «больові точки») – мазі, гелі, креми, супозиторії (свічки).
У всіх цих засобах містяться речовини, які впливають на проблему в одному або декількох напрямках:
- знеболювання (анестетики);
- боротьба з кровотечею (гемостатики);
- боротьба із запаленням (НПЗЗ та інші протизапальні засоби, у тому числі гормони глюкокортикоїди);
- боротьба з патогенними бактеріями (антисептики, бактерицидні препарати);
- нормалізація кровотоку і властивостей крові (венотоніки, ангіопротектори);
- загоєння, клітинне відновлення (репаративні та дерматотропні засоби);
- підсушування (в'яжучі засоби);
- зміцнення захисних властивостей організму (імуномодулятори).
Проктозан – комплексне лікування геморою
Для лікування всіх форм захворювання німецькими фахівцями було розроблено комбінований засіб – Проктозан, рекомендований до застосування як при гострому процесі, так і при хронічному з кровотечами.
Комплексну дію Проктозану забезпечують його діючі речовини:
- лідокаїн – місцевий анестетик (знеболююче), який «заморожує» необхідні ділянки, знімаючи не тільки біль, але й печіння та свербіж;
- буфексамак – речовина з групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Вона ефективно знижує запалення при геморої;
- субгаллат вісмуту та діоксид титану в комбінації дають в'яжучий і протизапальний ефект.
Коли препарат потрапляє на ушкоджену ділянку, він утворює захисну плівку, а ранова поверхня підсихає. При цьому зупиняється кровотеча, а рана не травмується далі – цьому перешкоджає захисна плівка, яка до того ж істотно полегшує випорожнення кишечника, що вкрай важливо при геморої.
Випускається Проктозан у двох формах – мазь і ректальні супозиторії (свічки). Вибір відповідного варіанту залежить від форми захворювання: при зовнішньому геморої доцільно використовувати мазь, при внутрішньому – свічки, а при комбінованому – і мазь, і свічки у комбінації.
Венотоніки з біофлавоноїдами
За своєю суттю геморой – це захворювання вен, а венотоніками називаються препарати, що покращують стан вен нижніх кінцівок і малого тазу. Такі засоби, «тонізуючі» вени, знижують венозний застій, поліпшують мікроциркуляцію та широко використовуються у терапії не тільки геморою, але ё венозно-лімфатичної недостатності ніг, яка проявляється болем, важкістю у ногах та іншими подібними симптомами.
У терапії геморою часто застосовуються засоби, що містять один з двох або обидва біофлавоноїди – діосмін і гесперидин. Ці речовини «в парі» містяться у препаратах Детралекс, Нормовен, Авеню, Веносмін, Діофлан. Один лише діосмін входить до складу венотонізуючих препаратів Флєбодіа, Вазокетта ін.
Препарати троксерутину
Серед інших венотоніків, що застосовуються при геморої, варто відзначити речовину троксерутин, що входить до складу як таблеток/капсул, так і гелів для зовнішнього застосування – Троксевазин, Троксерутин.
Препарати пентоксифіліну
Речовина пентоксифілін – ще один венотонік, що активізує мікроциркуляцію у капілярах і дрібних венах області прямої кишки та анального отвору. Розширює судини, покращуючи живлення тканин і рівень кисню в клітинах, знижує ризик тромбоутворення. Ліки з пентоксифіліном – Пентоксифілін, Трентал, Вазоніт та ін.
Інші ліки
У терапії геморою, в залежності від стадії і характеру перебігу захворювання, також використовуються:
- лікарські засоби, що містять гепарин – Гепатромбін, Гепаринова мазь та ін. Гепарин розріджує кров і перешкоджає її згортанню (антикоагулянт), що дозволяє уникнути тромбування гемороїдальних вузлів;
- комбіновані препарати із знеболюючими, тромболітичними і протизапальними компонентами – Ауробін, Прокто-глівенол, Реліф з олією акулячої печінки, Проктозол з лідокаїном, буфексамаком і вісмутом та ін.;
- НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби) – Диклофенак, Ксефокам, Целебрекста ін. Ці засоби зазвичай призначаються при тромбозах гемороїдальних вузлів, ускладнених запаленням;
- препарати іхтіолу – Іхтіолові ректальні супозиторії, Іхтіолова мазь;
- рослинні та гомеопатичні засоби – Ескузан, Обліпихові свічки, Свічки з прополісом (при анальних тріщинах), краплі Ескулюс композитум, гель Гірудопроктз екстрактами медичної п'явки та кінського каштану та ін. До речі, згадуваний вище венотонік Детралекс теж відноситься до препаратів рослинного походження.
При гострих гемороїдальних кровотечах застосовуються гемостатичні губки.
Також лікар може призначити щоденні теплі ванночки з додаванням відварів лікарських трав – календули, ромашки тощо.
ВАЖЛИВО! У всіх випадках, особливо при прогресуючому «запущеному» геморої необхідна консультація лікаря-проктолога. Призначати ліки від геморою теж повинен виключно фахівець – самолікування у даному випадку недоречно, оскільки може призвести до поглиблення проблеми. Крім того, кожен препарат від геморою має безліч протипоказань. Наприклад, препарати гепарину не рекомендується використовувати при будь-яких кровотечах, включаючи менструальні і т. д.
Іноді обійтися одними лікарськими препаратами неможливо – знадобиться хірургічне втручання (видалення гемороїдальних вузлів – гемороїдектомія або ін.). Існують також і малоінвазивні методи, так звана «офісна хірургія», коли пацієнтові не потрібно лягати в лікарню – склеротерапія, коагуляція лазером або радіочастотним методом, лігування вузлів латексним кільцем, дезартерізація вузла (перев'язування артерії, по якій у вузол надходить кров).
ВАЖЛИВО! Видалити ВСІ вузли неможливо – це порушить нормальний кровообіг. Тому до хірургічних втручань лікарі звертаються лише у крайніх випадках, коли перемогти патологічний процес ліками неможливо.
Профілактика геморою
Заходи профілактики цієї «хвороби цивілізації» цілком доступні кожному:
- не нехтуйте фізичною активністю. Піші прогулянки, біг, спортивна ходьба, фітнес, йога – ефективні способи профілактики геморою та багатьох інших захворювань, пов'язаних із застоєм крові у малому тазі;
- намагайтеся вживати побільше клітковини – про її користь для всього організму ми вже розповідали раніше. Якщо ви не любите овочі та інші продукти, що містять клітковину – можна придбати її в аптеці та додавати в улюблені страви або просто приймати як зазначено на упаковці;
- скиньте зайву вагу;
- харчуйтеся раціонально, не налягаючи на гострі, пряні та занадто жирні страви;
- пийте побільше рідини (тільки не алкоголю :));
- дотримуйтесь ретельної гігієни заднього проходу;
- відмовтеся від тісної нижньої білизни.
Якщо ви входите в одну або кілька груп ризику за факторами, про які ми розповідали у розділі «Від чого з'являється геморой?» – можливо, є сенс порадитися з лікарем і про лікарські профілактичні заходи.
Будь-які препарати з перерахованих у нашому матеріалі можна замовити з доставкою додому за допомогою сервісу Liki24.com.
Бажаємо вам міцного здоров'я та гарного кровотоку в органах малого тазу! :)