Дексаметазон 4 мг/мл розчин для ін’єкцій ампули 1 мл, №25: ціни та характеристики

Розчин для ін'єкцій «Дексаметазон» вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово у невідкладних випадках і при відсутності можливості перорального застосування при показаннях, які вказані нижче.

Захворювання ендокринної системи:

• замісна терапія первинної або вторинної (гіпофізарної) недостатності надниркових залоз (крім гострої недостатності надниркових залоз, при якій гідрокортизон або кортизон є більш придатними з огляду на їх більш вираженого гормонального ефекту);
• гостра недостатність надниркових залоз (гідрокортизон або кортизон є препаратами вибору; може виявитися необхідним одночасне застосування з мінералокортикоїдами, особливо при застосуванні синтетичних аналогів);
• перед операціями та в випадках серйозних травм або захворювань у пацієнтів зі встановленою надниркової недостатністю або при невизначеному адренокортікальному запасі;
• шок, стійкий до традиційної терапії, при наявній або підозрюваній недостатності надниркових залоз;
• вроджена гіперплазія надниркових залоз;
• негнійне запалення щитоподібної залози та важкі форми радіаційних тиреоїдитів.

Ревматологічні захворювання (як допоміжна терапія в період, коли базова терапія не подіяла, тобто у пацієнтів, у яких знеболювальний та протизапальний дії НПВЗ були незадовільними):

• ревматоїдний артрит, включаючи ювенільний ревматоїдний артрит і позасуглобні прояви ревматоїдного артриту (ревматичні легені, зміни серця, очей, шкірний васкуліт);
• синовит при остеоартрозі; посттравматичний остеоартроз; епікондиліт; гострий неспецифічний тендосиновіїт; гострий подагричний артрит; псоріатичний артрит анкілозуючийспондиліт; системні захворювання сполучної тканини; васкуліт.

Захворювання шкіри: пухирчатка; тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона); ексфоліативнийдерматит; бульозний герпетиформний дерматит; важкі форми еритема; узелковая еритема; важкі форми себорейного дерматиту; важкі форми псоріазу; кропив'янка, яка не піддається стандартному лікуванню; фунгоїдний мікоз, дерматоміозит.

Алергічні захворювання (які не піддаються традиційному лікуванню): бронхіальна астма; контактний дерматит; атопічний дерматит; сироваткова хвороба; хронічний або сезонний алергічний риніт; алергія на ліки; кропив'янка після переливання крові.

Захворювання органів зору: запальні захворювання очей (гострий центральний хоріоїдит, неврит зорового нерва); алергічні захворювання (кон'юнктивіти, увеїти, склеріти, кератити, ірити); системні імунні захворювання (саркоїдоз, скроневий артеріїт); проліферативні зміни в очниці (ендокринна офтальмопатія, псевдоопухоль); імуносупресивних терапія при пересадці рогівки (розчин можливо вводити системно або місцево (введення під кон'юнктиву і ретробульбарное або парабульбарне введення)).

Шлунково-кишкові захворювання, для виведення пацієнта з критичного періоду при: виразковий коліт (важкий розвиток); хвороби Крона (тяжке розвиток); хронічні аутоімунні гепатити; реакція відторгнення при пересадці печінки.

Захворювання дихальних шляхів: симптоматичний саркоїдоз (симптоматично); гострий токсичний бронхіоліт; хронічний бронхіт і астма (при загостренні); вогнищевий або дисемінований туберкульоз легенів (разом із відповідною протитуберкульозною терапією); бериліоз (гранулематозное запалення); радіаційний або аспіраційний пневмоніт.

Гематологічні захворювання:

• придбана або вроджена хронічна апластична анемія; аутоімунна гемолітична анемія;
• вторинна тромбоцитопенія у дорослих, еритробластопенія; гостра лімфобластомная лейкемія (індукційна терапія); ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих (тільки внутрішньовенне введення, внутрішньом'язове введення протипоказане).

Ниркові захворювання: імуносупресивних терапія при трансплантації нирки; стимулювання діурезу або зменшення протеїнурії при ідіопатичному нефротичному синдромі (без уремії) і порушення функції нирок при системний червоний вовчак.

Злоякісні онкологічні захворювання: паліативне лікування лейкемії та лімфоми у дорослих; гостра лейкемія у дітей; гіперкальціємія при злоякісних захворюваннях.

Набряк мозку: набряк головного мозку внаслідок первинної чи метастатичної пухлини головного мозку, трепанація черепа і черепно-мозкові травми.

Шок: шок, який не піддається класичному лікуванню; шок у пацієнтів з недостатністю кори надниркових залоз; анафілактичний шок (внутрішньовенно після призначення адреналіну); перед операцією для запобігання шоку при підозрі або при встановленій недостатності кори надниркових залоз.

Інші показання: туберкульозний менінгіт із субарахноїдальною блокадою (разом із належною протитуберкульозною терапією); трихінельоз з неврологічними симптомами або трихінельоз міокарда; кістозна пухлина апоневроза або сухожилля (ганглія).

Показання для внутрішньосуглобового введення або введення в м'які тканини: ревматоїдний артрит (важке запалення окремого суглоба); анкілозуючийспондиліт (коли запалені суглоби не піддаються традиційному лікуванню); псоріатичний артрит (олігоартікулярна форма і тендовагініт); моноартріт (після евакуації синовіальної рідини); остеоартрит суглобів (тільки в разі синовіту і ексудації); внесуставной ревматизм (епікондиліт, тендовагініт, бурсит); гострий і подагричний артрит.

Місцеве введення (введення в місце ураження): келоїдні ураження; гипертрофические, запальні та інфільтровані ураження при лишаї, псоріазі, кільцеподібної гранульома, склерозуючому фолікуліт, дискоїдний вовчак та шкірному саркоїдозі; дисковий червоний вовчий лишай; хвороба Урбаха-Оппенгейма; локалізована алопеція.

Склад

• Діюча речовина - дексаметазону фосфат (1 мл розчину для ін'єкцій містить 4 мг дексаметазону фосфату у вигляді дексаметазону).
• Допоміжні речовини: гліцерин, динатрію едетат, натрію гідрофосфатдигідрат, вода для ін'єкцій.

Протипоказання

• підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого інгредієнта препарату;
• гострі вірусні, бактеріальні або системні грибкові інфекції (якщо не застосовувати належну терапію);
• синдром Кушинга;
• вакцинація живою вакциною;
• період годування груддю (за винятком невідкладних випадків);
• внутрішньом'язове введення протипоказане пацієнтам з важкими захворюваннями системи згортання крові;
• місцеве введення протипоказано при бактеріємії, системних грибкових інфекціях, пацієнтам з нестабільними суглобами, інфекціями в місці застосування, в тому числі септичний артрит внаслідок гонореї або туберкульозу.

Спосіб застосування

• «Дексаметазон» розчин для ін'єкцій призначати дорослим і дітям від народження.
• Розчин для ін'єкцій можна призначати внутрішньовенно (за допомогою ін'єкції або інфузії з розчином глюкози або розчином натрію хлориду), внутрішньом'язово або місцево (за допомогою ін'єкції в суглоб або ін'єкції в місце ураження на шкірі або в інфільтрат в м'які тканини). Як розчинник для інфузії застосовувати 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин глюкози.
• Розчини, призначені для введення або подальшого розчинення препарату, не повинні містити консерванти при застосуванні для немовлят, особливо недоношених.
• При змішуванні препарату з розчинником для інфузії слід дотримуватися стерильні заходи безпеки. Суміш слід застосовувати протягом 24-х годин, оскільки розчини для інфузій зазвичай не містять консервантів. Препарати для парентерального введення слід візуально перевіряти на наявність сторонніх включень і зміни кольору кожного разу перед введенням.
• Дозу слід визначати індивідуально відповідно до захворювання конкретного пацієнта, передбаченого періоду лікування, переносимості кортикостероїдів і реакції організму.

Парентеральне введення

• «Дексаметазон» вводити парентерально в невідкладних випадках, у випадках, коли оральна терапія неможлива і в випадках, зазначених в показання до застосування.
• Розчин для ін'єкцій призначати для введення внутрішньовенно, внутрішньом'язово або за допомогою інфузії (з розчином глюкози або розчином натрію хлориду).
• Рекомендована середня початкова добова доза для внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення - 0,5-9 мг на добу, при необхідності дозу можна збільшити. Початкові дози слід застосовувати до появи клінічної реакції, а потім дозу слід поступово зменшувати до найнижчої клінічно ефективної дози.
• При призначенні високих доз протягом декількох днів дозу поступово зменшувати протягом кількох наступних днів або більш тривалого періоду.

Місцеве застосування

• Для введення в суглоб рекомендовані дози від 0,4 мг до 4-х мг. Доза залежить від розміру ураженого суглоба. Зазвичай вводити 2-4 мг в великі суглоби та 0,8-1 мг - в маленькі. Повторне введення в суглоб можливе після 3-4 місяців. Введення може бути виконано три або чотири рази на один суглоб протягом усього життя і одночасно не більше ніж в 2 суглоба. Найчастіше внутрішньосуглобове введення може пошкодити суглобовий хрящ і викликати кістковий некроз.
• Доза дексаметазону, яка вводиться в синовіальну сумку, звичайно становить 2-3 мг, доза в оболонку сухожилля - 0,4-1 мг, в ганглії - від 1-го до 2-х мг.
• Доза дексаметазону, яка вводиться в місце пошкодження, прирівнюється до внутрішньосуглобової дозие. «Дексаметазон» можна одночасно вводити не більше ніж в два місця пошкодження.
• Дози для введення в м'які тканини (навколо суглоба) складають 2-6 мг.

Дози для дітей

• При введенні рекомендована доза при замісній терапії становить 0,02 мг/кг маси тіла або 0,67 мг / м 2 площі поверхні тіла, розділена на 3 дози введеного кожного третього дня, або 0,008-0,01 мг/кг маси тіла або 0 , 2-0,3 мг / м 2 площі поверхні тіла на добу.
• При всіх інших показаннях рекомендована доза становить 0,02-0,1 мг/кг маси тіла або 0,8-5 мг / м 2 площі поверхні тіла кожні 12-24 години.

Особливості застосування

Вагітні

Шкідливий ефект на плід і новонароджену дитину не може бути виключений. Лікарський засіб пригнічує внутрішньоутробний розвиток дитини. «Дексаметазон» можна призначати вагітним жінкам тільки в рідкісних невідкладних випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. Особлива обережність рекомендується при прееклампсії.

Водії

«Дексаметазон» не впливає на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Передозування

• Існують поодинокі повідомлення про гостру передозуванні або про летальний кінець через гострого передозування.
• Передозування виникає зазвичай тільки після декількох тижнів введення. Передозування може викликати більшість із небажаних ефектів, зазначених у розділі «Побічні ефекти», перш за все синдром Кушинга. Специфічного антидоту не існує. Лікування передозування повинно бути підтримуючим і симптоматичним. Гемодіаліз не є ефективним методом прискореного виведення дексаметазону з організму.

Побічні ефекти

• Побічні явища при короткостроковому лікуванні дексаметазоном
• З боку імунної системи: реакції гіперчутливості.
• З боку ендокринної системи: транзиторне пригнічення функції надниркових залоз.
• З боку обміну речовин і харчування: зниження толерантності до вуглеводів, підвищення апетиту і збільшення маси тіла, гіпертригліцеридемія.
• З боку психіки: психічні розлади.
• З боку шлунково-кишкового тракту: виразкова хвороба і гострий панкреатит.

Побічні явища при тривалому лікуванні дексаметазоном

• З боку імунної системи: зменшення імунної відповіді та збільшення сприйнятливості до інфекцій.
• З боку ендокринної системи: постійне пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, передчасне закриття епіфізарних зон росту.
• З боку обміну речовин і харчування: ожиріння.
• З боку органів зору: катаракта, глаукома.
• З боку судин: гіпертензія телеангіоектазія.
• З боку шкіри та підшкірних тканин: витончення шкіри.
• З боку кістково-м'язової та сполучної тканини: м'язова атрофія, остеопороз, асептичний кістковий некроз, переломи трубчастих кісток.

Взаємодія

Препарат не слід змішувати з іншими препаратами, крім 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози.

Умови зберігання

• Зберігати при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці.
• Термін придатності - 5 років.