Цефопектам - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України ліки представлені у формі порошку для приготування ін'єкційного розчину + розчинник. Доступні два варіанти концентрації діючих речовин в одному флаконі порошку:

• 500 мг цефоперазону + 500 мг сульбактаму;
• 1 г цефоперазону + 1 г сульбактаму.

Виробник - фармацевтична компанія Борщагівський ХФЗ (Україна).

Важливо! Як і інші антибіотики, Цефопектам ефективний тільки за чутливості патогенних мікроорганізмів до діючої речовини, в даному випадку - до цефоперазону.

Препарат застосовується в лікуванні інфекційно-запальних захворювань

• інфекцій верхніх і нижніх відділів дихальних / сечовивідних шляхів;
• перитоніту, холециститу, холангіту та інших інфекцій черевної порожнини;
• інфекцій шкіри та м'яких тканин;
• інфекцій кісток і суглобів;
• менінгіту;
• септицемії;
• запальних захворювань органів малого таза, ендометриту, гонореї та інших інфекційних уражень статевих органів.

Ліки показані до застосування пацієнтам будь-якого віку, в тому числі дітям з перших днів життя.

Важливо! У новонароджених і недоношених дітей препарат застосовується з обережністю. При застосуванні у новонароджених, особливо недоношених, та немовлят можливі транзиторні порушення функції нирок, печінки та системи кровотворення. Тому перед початком лікування необхідна ретельна оцінка потенційної користі та можливих ризиків терапії.

Перед початком застосування Цефопектаму слід провести шкірну пробу на переносимість.

Ліки можна вводити внутрішньовенно або внутрішньом'язово. Правила розведення порошку для ін'єкцій детально вказані в офіційній інструкції в розділі «Спосіб застосування та дози».

Дозування залежать від віку та маси тіла пацієнта.

Дорослі

Стандартна доза Цефопектаму - 2-4 г на добу (= від 1-2 г на добу цефоперазону) внутрішньовенно або внутрішньом'язово, 2 рази на добу в еквівалентно розділених дозах. Препарат вводиться кожні 12 годин.

Діти

Стандартна доза - 40-80 мг на 1 кг маси тіла на добу (= 20-40 мг/кг/добу цефоперазону). Цю кількість рівномірно розподіляють на 2-4 введення через рівні проміжки часу.

Новонароджені

Новонародженим 1-го тижня життя препарат вводять кожні 12 годин.

Важливо: максимальна добова доза сульбактаму у дітей не повинна перевищувати 80 мг на 1 кг маси тіла (160 мг/кг/добу Цефопектаму). Якщо необхідна доза цефоперазону, що перевищує 80 мг/кг/добу, - додаткову дозу цефоперазону (без сульбактаму) слід призначати окремо.

Ліки не призначають при індивідуальній гіперчутливості до антибіотиків цефалоспоринового ряду, пеніцилінів, сульбактаму, цефоперазону та інших бета-лактамних антибіотиків.

Перед початком застосування Цефопектаму слід провести шкірну пробу на переносимість.

При застосуванні Цефопектаму можливий розвиток реакцій гіперчутливості, особливо у пацієнтів з будь-якою формою алергії в анамнезі. При виникненні алергічних реакцій негайно відміняють препарат і призначають відповідне лікування. При тяжких анафілактичних реакціях негайно застосовують епінефрин, вводять ГКС. За показаннями проводиться оксигенотерапія, забезпечення прохідності дихальних шляхів, включаючи інтубацію.

При порушеннях функції печінки та супутніх порушеннях функції нирок необхідний контроль концентрації цефоперазону в сироватці крові та, за необхідності, - корекція дози. Без контролю концентрації препарату в крові доза цефоперазону не повинна перевищувати 2 г на добу.

Як і інші антибіотики, цефоперазон/сульбактам можуть спричинити:

• дефіцит вітаміну К. Це пов'язано з пригніченням кишкової мікрофлори, яка в нормі синтезує цей вітамін. За наявності показань необхідний прийом екзогенного вітаміну К;
• посилення росту резистентної (стійкої) мікрофлори - при тривалому лікуванні.

Вагітність і грудне вигодовування (ГВ). Застосування Цефопектаму у вагітних допустиме тільки у виняткових випадках за життєвими показаннями. Під час ГВ препарат призначають з обережністю.

Інші особливості застосування детально описані в офіційній інструкції до ліків.

Побічні реакції на Цефопектам (цефоперазон + сульбактам) можуть проявлятися у вигляді:

• еозинофілії, гіпопротромбінемії, нейтропенії (пов'язаної з тривалим застосуванням, оборотної), тромбоцитопенії, лейкопенії, зниження рівня гемоглобіну та/або гематокриту, кровотеч, дефіциту вітаміну К;
• анафілактичних реакцій (у тому числі анафілактичного шоку;
• макулопапульозного висипу, свербежу, кропив'янки, токсичного епідермального некролізу, синдрому Стівенса - Джонсона;
• головного болю, запаморочення;
• васкуліту, артеріальної гіпотензії (зниження тиску), припливів;
• діареї, нудоти, блювання, псевдомембранозного ентероколіту;
• жовтяниці, транзиторного підвищення рівня АсАТ, АлАТ, лужної фосфатази, білірубіну в плазмі крові;
• гематурії;
• гарячки, ознобу, фасцикуляцій, підвищеної пітливості, флебіту в місці введення катетера, болю в місці ін'єкції;
• підвищення рівнів азоту сечовини крові та креатиніну, циліндрурії, позитивного прямого тесту Кумбса;
• розвитку суперінфекції (включаючи кандидамікоз, мікоз статевих органів), спричиненої резистентними (стійкими) мікроорганізмами.

Комбінацію сульбактам/цефоперазон можна застосовувати разом з іншими антибіотиками (комплексна терапія) або як єдині ліки (монотерапія). Якщо необхідне одночасне застосування аміноглікозидів, слід контролювати функцію нирок протягом усього курсу лікування через можливі нефротоксичні реакції.

Важливо! При вживанні алкоголю (етанолу) під час курсу лікування та протягом 5 днів після закінчення лікування цефоперазоном відзначалися дисульфірамоподібні реакції. Тому необхідно уникати вживання алкоголю та прийому препаратів, що містять алкоголь, під час лікування Цефопектамом + протягом 5 днів після його закінчення.

Комбінація сульбактам + цефоперазон фізично несумісна з такими препаратами, як:

• аміноглікозиди;
• аміфостин;
• філграстим;
• лабеталол;
• меперидин;
• нікардипін;
• ондансетрон;
• перфеназин;
• прометазин;
• сарграмостим;
• вінорелбін.

Не можна змішувати Цефопектам з:

• аміноглікозидами;
• розчином Рінгера лактатом;
• лідокаїном.

Необхідна обережність при комбінаціях Цефопектаму з:

• нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), антиагрегантами, антагоністами вітаміну К (варфарином) - підвищення ризику кровотеч;
• петльовими діуретиками та нефротоксичними препаратами - підвищення ризику нефротоксичності.

Можливий хибнопозитивний результат при визначенні рівня глюкози в сечі із застосуванням розчинів Бенедикта або Фелінга.

Інші можливі лікарські взаємодії описані в офіційній інструкції до препарату.

При передозуванні посилюються побічні ефекти. Можливі судоми, ниркові порушення та подовження протромбінового часу.

Лікування симптоматичне з підтриманням життєвих функції організму та водно-електролітного балансу, контролем протромбінового часу та, за необхідності, з призначенням вітаміну К. При виникненні судом показана седативна терапія. Можливий гемодіаліз для посилення виведення препарату, особливо при порушенні функції нирок у пацієнта.

Ліки зберігають у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України

• Pubmed, In vitro антимікробна активність комбінацій цефоперазон-сульбактам проти 554 клінічних ізолятів, включаючи огляд і бета-лактамазні дослідження
• Drugs.com, Цефоперазон

• Health-ua.com, Роль захищених цефалоспоринів у лікуванні інфекцій нижніх дихальних шляхів