Ксефокам Рапід

Ксефокам випускається у формі:

• таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 4 мг і 8 мг лорноксикаму;
• порошку для виготовлення розчину для ін'єкцій по 8 мг у флаконі.

Також в аптеках України представлений препарат Ксефокам рапід. Це таблетки, вкриті плівковою оболонкою, які містять 8 мг лорноксикаму.

Інструкція докладно описує, від чого допомагає Ксефокам у таблетках. Основні показання до його застосування:

• симптоматична терапія легкого й помірного гострого больового синдрому різного походження;
• зменшення інтенсивності запального процесу та болю при остеоартриті або ревматоїдному артриті.

Для чого лікарі призначають Ксефокам ін'єкційно (в уколах): для лікування гострого болю (легкого або помірного). 

Важливо знати, що лорноксикам (незалежно від його форми) не лікує захворювання, а лише полегшує симптоми.

Також інструкція повідомляє, від чого застосовується Ксефокам рапід. Ці таблетки призначені для короткочасного симптоматичного лікування гострого помірного або вираженого болю.

Як приймати Ксефокам у таблетках:

• гострий біль – добова доза становить 8-16 мг лорноксикаму, її треба розділити на 2-3 прийоми;
• остеоартрит або ревматоїдний артрит – терапію починають з 12 мг, поступово збільшуючи до підтримувальної дози (16 мг), розділеної на 2-3 прийоми.

Ін'єкційний Ксефокам (в уколах) вводиться внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Рекомендована доза становить 8 мг на добу, за необхідності можна ввести 8 мг. Максимальна добова доза лорноксикаму – 16 мг.

Як розводити порошок Ксефокам для уколів: треба додати у флакон 2 мл води для ін'єкцій.

Внутрішньом'язово розчин має вводитися не менш ніж 5 с, внутрішньовенно – не менш ніж 15 с. Інфузійно (у вигляді крапельниці) Ксефокам не застосовують.

Зверніть увагу: як і чим розвести Ксефокам, докладно описано в інструкції.

Ксефокам рапід при гострому больовому синдромі приймають по 8-16 мг на добу.

Ліки Ксефокам протипоказані при таких захворюваннях і станах:

• тяжкі патології серця, печінки або нирок з розвитком їхньої вираженої недостатності;
• кровотечі – цереброваскулярні, шлунково-кишкові та інші, зокрема пов'язані з прийомом НПЗЗ або в анамнезі;
• активна, а також рецидивна виразка травного тракту, включаючи перфоративні виразки в минулому;
• зниження рівня тромбоцитів;
• підвищена чутливість до речовин ліків;
• третій триместр вагітності.

Пацієнти з підвищеною кровоточивістю або схильністю до неї мають бути обережними під час лікування Ксефокамом: препарат подовжує час кровотечі через зменшення «склеювання» (агрегації) тромбоцитів. Це справедливо і для людей з підтвердженими порушеннями згортання крові.

За тривалого лікування Ксефокамом (понад три місяці) необхідно регулярно перевіряти роботу печінки й нирок, а також здавати загальний аналіз крові.

Щоб зменшити ризик побічних ефектів, лікарі призначають Ксефокам у мінімальних ефективних дозах, коротким курсом і не комбінують з іншими НПЗЗ.

Детальніше особливості застосування Ксефокаму описані в інструкції.

За відгуками терапія Ксефокамом зазвичай добре переноситься (при дотриманні рекомендованих дозувань), але інструкція попереджає, що у 20% пацієнтів можуть відзначатися побічні дії. Найчастіше спостерігаються небажані реакції з боку травного тракту:

• нудота й блювання;
• здуття та біль у животі;
• запор;
• гастрит;
• пошкодження слизової оболонки ШКТ (ерозії та виразки);
• перфорація виразки;
• шлунково-кишкова кровотеча;
• загострення коліту й хвороби Крона;
• виразковий стоматит.

Інші можливі «побочки» Ксефокаму:

• зміни з боку крові (анемія, лейкопенія);
• порушення сну, депресія;
• втрата апетиту;
• запаморочення;
• нервозність, збудження;
• алергія.

Детальніше побічні ефекти Ксефокаму описані в інструкції.

Інструкція докладно описує, як приймати Ксефокам – до їди чи після. Їжа знижує всмоктування препарату приблизно на 20%. Якщо потрібен швидкий знеболювальний ефект, Ксефокам не слід приймати під час або після їди.

Лорноксикам може посилювати дію антикоагулянтів (кроворозріджувальних препаратів) і клопідогрелю, зменшувати гіпотензивні ефекти діуретиків та інгібіторів АПФ, інгібіторів ангіотензину II, бета-блокаторів (ліків «від тиску»). За одночасного застосування Ксефокаму з дигоксином можливе посилення токсичності останнього, а з кортикостероїдами – зростання ризику кровотеч.

Пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують похідні сульфонілсечовини, треба приймати Ксефокам з обережністю: в них збільшується ризик гіпоглікемії (різкого зниження рівня цукру в крові).

Докладніше взаємодія лорноксикаму з іншими лікарськими засобами описана в інструкції із застосування.

Даних про передозування Ксефокаму поки що немає. Однак передбачається, що за прийому ліків у високих дозах можуть відзначатися:

• запаморочення й порушення зору;
• нудота й блювання;
• атаксія;
• судоми;
• ураження печінки та нирок;
• порушення зсідання крові;
• кома.

Таблетки Ксефокам треба зберігати за температури не вище 30 оС, а порошок для ін'єкцій і таблетки Ксефокам рапід – не вище 25 оС у недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні