Моксотенс - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат Моксотенс представлений у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у двох дозуваннях: 0,2 мг і 0,4 мг моксонідину. Таблетки упаковані в блістери, які поміщені в картонну пачку.

Моксотенс випускається фармацевтичною компанією «Київмедпрепарат» (Україна).

Основне показання до застосування Моксотенсу - артеріальна гіпертензія (підвищений тиск) різного ступеня тяжкості.

Препарат особливо ефективний при есенціальній гіпертонії, коли потрібне тривале контрольоване зниження артеріального тиску. Клінічні дослідження показали високу ефективність моксонідину як у монотерапії, так і в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами.

Особливу цінність представляє можливість застосування моксонідину у пацієнтів із супутніми захворюваннями, такими як цукровий діабет, метаболічний синдром і хвороби нирок.

Моксонідин не призначається дітям і підліткам (до 18 років).

Терапія Моксотенсом вимагає індивідуального підходу до дозування з урахуванням особливостей перебігу захворювання і стану пацієнта.

Початкова терапія зазвичай стартує з мінімального дозування 0,2 мг на добу, незалежно від прийому їжі.

При недостатньому терапевтичному ефекті через 2-3 тижні дозування можна збільшити до 0,4 мг на добу. У разі необхідності добове дозування можна розділити на 2 прийоми.

Важливо: максимальне добове дозування не має перевищувати 0,6 мг, розподілених на два прийоми.

Нирки, печінка, серце. Для пацієнтів із нирковою недостатністю може знадобитися корекція дозування залежно від кліренсу креатиніну. У разі тяжких порушень функції нирок, печінки або серця ліки не призначають.

Застосування Моксотенсу протипоказане в таких випадках:

• підвищена чутливість до компонентів препарату;
• тяжкі порушення серцевого ритму;
• виражена брадикардія;
• тяжка серцева недостатність;
• тяжкі порушення функції печінки та/або нирок;
• вагітність і період грудного вигодовування (ГВ);
• не рекомендується для застосування дітям та підліткам (віком до 18 років) через недостатність даних щодо безпеки та ефективності препарату для цієї групи пацієнтів.

Особливу обережність слід виявляти при призначенні препарату пацієнтам із синдромом слабкості синусового вузла та атріовентрикулярною блокадою високого ступеня.

При застосуванні Моксотенсу необхідно враховувати низку важливих особливостей:

• були зафіксовані випадки атріовентрикулярної блокади різного ступеня тяжкості у пацієнтів, які приймають моксонідин. У зв'язку з цим не можна повністю виключити причинну роль препарату в уповільненні атріовентрикулярної провідності. Особливу обережність слід виявляти при лікуванні пацієнтів зі схильністю до розвитку атріовентрикулярної блокади;
• пацієнтам з атріовентрикулярною блокадою І ступеня препарат слід призначати з особливою обережністю, щоб уникнути розвитку брадикардії. При наявності атріовентрикулярної блокади більш високого ступеня застосування препарату протипоказане;
• потрібна підвищена обережність при призначенні препарату пацієнтам із тяжкою ішемічною хворобою серця або нестабільною стенокардією з огляду на обмежений досвід застосування у цій групі пацієнтів;
• для пацієнтів із порушеннями функції нирок рекомендується ретельне титрування дозування, особливо на початку лікування. При тяжких порушеннях функції нирок, печінки або серця ліки не призначають.
• у разі необхідності відміни комбінованої терапії з β-адреноблокаторами слід спочатку відмінити β-адреноблокатор, а за кілька днів - моксонідин;
• хоча явних ознак синдрому відміни з боку артеріального тиску при припиненні прийому моксонідину не спостерігалося, різка відміна препарату не рекомендується. Дозування слід знижувати поступово протягом 2 тижнів;
• літні пацієнти можуть демонструвати підвищену чутливість до дії антигіпертензивних засобів, тому лікування слід розпочинати з мінімальних доз з подальшим обережним підвищенням, щоб уникнути серйозних побічних реакцій.

Препарат слід приймати регулярно, в один і той самий час доби, незалежно від прийому їжі.

Взаємодія моксонідину з іншими лікарськими засобами має важливе клінічне значення:

• при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами спостерігається адитивний ефект, що потребує ретельного контролю артеріального тиску;
• трициклічні антидепресанти можуть знижувати ефективність антигіпертензивних препаратів центральної дії, тому їх одночасне застосування з моксонідином не рекомендується;
• моксонідин здатний посилювати седативну дію різних препаратів, включно з трициклічними антидепресантами, транквілізаторами, алкоголем, седативними та снодійними засобами;
• відзначено помірне посилення порушень когнітивної функції при сумісному застосуванні з лоразепамом, а також посилення седативного ефекту бензодіазепінів.

При застосуванні Моксотенсу можуть спостерігатися різні побічні ефекти, більшість з яких мають легкий або помірний ступінь вираженості і зазвичай минають самостійно при продовженні лікування.

Найчастіші побічні ефекти: сухість у роті, головний біль, запаморочення, безсоння або сонливість, висипання, біль у спині, астенія.

Рідше зустрічаються дратівливість, дзвін у вухах, зниження тиску, нудота, діарея або запор, шкірні реакції.

При передозуванні можуть спостерігатися виражене зниження артеріального тиску, запаморочення, сонливість, сухість у роті, брадикардія (уповільнення серцевого ритму). У тяжких випадках можливий розвиток пригнічення свідомості аж до коми.

Лікування передозування включає промивання шлунка, прийом активованого вугілля, підтримуючу терапію. У разі вираженої брадикардії може знадобитися введення атропіну. При тяжкій гіпотензії проводять заходи щодо стабілізації гемодинаміки.

Препарат Моксотенс слід зберігати в оригінальній упаковці за температури не вище 25°C у сухому, захищеному від світла місці, недоступному для дітей. Термін придатності становить 2 роки з дати виробництва, зазначеної на упаковці. Після закінчення терміну придатності препарат використовувати не можна.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Medscape, Моксонідин і раміприл у пацієнтів із гіпертензією та обструктивною хворобою легень
• Pubmed, Moxonidine for hypertension.