Мононітросид - інструкція, склад, спосіб застосування

Мононітросид випускається у формі таблеток по 40 мг №30 або 40 в упаковці.

Інструкція детально описує, від чого допомагає Мононітросид. Ізосорбіду мононітрат розширює судини завдяки розслабленню (релаксації) їх мускулатури і утворенню оксиду азоту (NO). Його основні фармакотерапевтичні ефекти:

• розширення периферичних вен і артерій;
• збільшення ємності судин;
• зменшення венозного відтоку до серця, кінцевого діастолічного тиску і переднавантаження, а також постнавантаження;
• зменшення потреби міокарда (серцевого м'яза) в кисні;
• усунення коронарних стенозів (звуження судин серця);
• деяке пригнічення агрегації тромбоцитів;
• поліпшення гемодинаміки, особливо у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю.

Інструкція описує два основних показання до застосування таблеток Мононітросид 40 мг:

• лікування застійної серцевої недостатності (зазвичай у комплексі з іншими препаратами – наприклад, інгібіторами АПФ, бета-блокаторами);
• профілактика нападів стенокардії (антиангінальна дія препарату).

Таблетки Мононітросид слід приймати внутрішньо, запиваючи рідиною (краще водою). Лікування зазвичай починають з низьких доз, які поступово підвищують з урахуванням тяжкості захворювання пацієнта, переносимості ліків і відповіді на проведену терапію.

Рекомендована доза Мононітросиду згідно з інструкцією – по 40 мг 2 рази на добу.

Зверніть увагу: другу таблетку слід приймати не раніше ніж через 8 годин після прийому першої. А «безнітратний» нічний інтервал (10-12 годин) необхідний для профілактики розвитку нітратної толерантності.

При окремих нічних нападах стенокардії Мононітросид рекомендується приймати вранці і перед сном.

Максимальна добова доза ізосорбіду мононітрату становить 120 мг (по 1 таблетці тричі на добу).

Мононітросид (ізосорбід мононітрат) протипоказаний при наступних захворюваннях і станах:

• виражене зниження артеріального тиску (систолічний – нижче 90 мм рт. ст.);
• гіповолемія;
• колапс, кардіогенний шок;
• гострий інфаркт міокарда за умови низького тиску наповнення лівого шлуночка (наприклад, при інфаркті правого шлуночка);
• токсичний набряк легенів;
• підвищення внутрішньочерепного та / або внутрішньоочного тиску (глаукома);
• крововилив у головний мозок або нещодавно перенесена ЧМТ;
• значне зниження кількості еритроцитів (анемія);
• індивідуальна гіперчутливість до ізосорбіду мононітрату, допоміжних компонентів препарату, інших нітратів.

Зверніть увагу: Мононітросид протипоказано застосовувати одночасно з силденафілом, тадалафілом та іншими інгібіторами фосфодіестерази.

Мононітросид – це препарат для профілактики нападів стенокардії, для їх купірування він не застосовується (на відміну від нітрогліцерину). Також його не використовують для лікування гострої стадії інфаркту міокарда.

Важливо! Нітрати можуть провокувати «синдром обкрадання» – посилення ішемії міокарда, а також появу транзиторної гіпоксії / ішемії.

При безконтрольному прийомі Мононітросиду розвивається нітратна толерантність («звикання») – вона пов'язана з виснаженням запасів сульфгідрильних груп (SH-груп) в організмі. У такій ситуації кардіолог може порекомендувати збільшити безнітратний період (тимчасовий інтервал між прийомами таблеток Мононітросиду) або додатково приймати каптоприл, ацетилцистеїн та інші препарати-донатори SH-груп.

Також постійний прийом ізосорбіду мононітрату може спровокувати розвиток перехресної толерантності до інших нітратів.

Зверніть увагу: при тривалому лікуванні нітратами можливий «синдром відміни» – почастішання і посилення нападів стенокардії після різкого завершення терапії. Для профілактики цього ускладнення скасовувати Мононітросид слід повільно, з поступовим зменшенням дози.

Ізосорбід мононітрат з обережністю застосовують при таких захворюваннях і станах:

• виражені порушення функції печінки та / або нирок;
• зниження функції щитовидної залози (гіпотиреоз);
• гіпотермія (знижена температура тіла);
• недостатнє харчування пацієнта, виснаження, похилий вік;
• вади серця (мітральний і аортальний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія), констриктивний перикардит і тампонада серця;
• схильність до зниження артеріального тиску, в тому числі до ортостатичної гіпотензії.

При прийомі ізосорбду мононітрату у високих дозах може розвинутися метгемоглобінемія. Це стан, при якому звичайний «переносник кисню» гемоглобін перетворюється на метгемоглобін і внаслідок цього розвивається кисневе голодування тканин. При тяжкій формі гемоглобіну у пацієнта відзначаються судоми, сплутаність свідомості, коматозний стан.

Детальніше особливості застосування Мононітросиду описані в інструкції із застосування.

За відгуками при лікуванні Мононітросидом часто відзначається головний біль. Він поступово зменшується, але на початку прийому ліків може бути дуже сильним і стійким. Інші можливі побічні ефекти ізосорбіду мононітрату:

• сонливість і слабкість;
• запаморочення;
• зниження артеріального тиску;
• непритомність;
• прискорення або уповільнення серцебиття;
• порушення ритму серця;
• порушення травлення;
• діарея;
• нудота і блювота;
• блідість або почервоніння шкіри;
• сильна пітливість;
• шум у вухах;
• алергічні реакції.

Детальніше про побічні ефекти ізосорбіду мононітрату описано в інструкції із застосування.

Згідно з інструкцією, таблетки Мононітросид (40 мг) слід приймати перед їжею.

Нітрати (і ізосорбід мононітрат зокрема) зменшують ефективність гістаміну, норадреналіну, ацетилхоліну, а симпатоміметики, навпаки, знижують антиангінальний ефект нітратів.

Ізосорбід мононітрат може посилювати антиагрегантну дію гепарину та гіпертензивний ефект дигідроерготаміну (алкалоїду ріжків).

Виражене зниження артеріального тиску може спостерігатися при одночасному застосуванні Мононітросиду з такими препаратами:

• бета-блокатори;
• інгібітори АПФ;
• блокатори кальцієвих каналів;
• судинорозширювальні препарати;
• опіоїдні анальгетики.

Важливо! Ряд препаратів значно потенціює гіпотензивний ефект нітратів, тому їх не слід комбінувати з Мононітросидом. До таких ліків відносяться нейролептики, трициклічні антидепресанти, вазодилататори, інгібітори фосфодіестерази (препарати для лікування еректильної дисфункції у чоловіків).

Детальніше взаємодія ізосорбіду мононітрату з іншими лікарськими засобами описана в інструкції із застосування.

Передозування ізосорбіду мононітрату може супроводжуватися різними небажаними реакціями:

• артеріальною гіпотензією;
• блідістю шкірних покривів;
• пітливістю;
• прискореним пульсом, його слабкістю;
• головним болем і запамороченням;
• ортостатичною гіпотензією (різким зниженням артеріального тиску при зміні положення тіла);
• почервонінням або синюшністю (ціанозом) шкіри, відчуттям жару або ознобу;
• слабкістю;
• нудотою і блювотою;
• діареєю (проносом);
• порушенням зору і дихання;
• задишкою;
• судомами;
• метгемоглобінемією;
• комою.

При появі таких симптомів слід негайно припинити прийом препарату і звернутися за медичною допомогою. Рекомендовано промивання шлунка, сорбенти, горизонтальне положення тіла з піднятими ногами (при низькому тиску).

За показаннями пацієнту вводяться симпатоміметики, допамін для нормалізації артеріального тиску і кровообігу, при розвитку метгемоглобінемії – аскорбінова кислота, метиленовий синій та інші ліки. Також може проводитися штучна вентиляція легенів, замісне переливання крові, гемодіаліз.

Таблетки Нітросорбід слід зберігати при температурі не вище 25 ^оС у недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні