Пантопразол 40 мг

Ліки випускаються у таких формах, як:

• гастрорезистентні таблетки – концентрація діючої речовини 40 мг (застосовуються у дітей від 12 років і дорослих);
• ліофілізат для розчину для інфузій (крапельниць) – концентрація пантопразолу 40 мг (застосовується тільки для дорослих пацієнтів).

Випускають препарат такі фармкомпанії, як: Hetero (Пантопразол-гетеро), Teva (Пантопразол-Тева), Фармекс Груп та інші.

Інформація про те, від чого призначається Пантопразол, містить офіційна інструкція із застосування. Так, показаннями до застосування препарату є:

• профілактика і тривале лікування рефлюкс-езофагіту (ГЕРХ – гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, за якої відбувається запалення стравоходу через зворотне закидання в нього шлункового соку);
• тривалий прийом НПЗП (нестероїдних протизапальних препаратів) – у цьому разі ІПП приймають з метою профілактики виразки шлунка та дванадцятипалої кишки;
• інші захворювання, пов'язані з надмірним виробленням соляної кислоти (синдром Золлінгера – Еллісона та інші);
• виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення;
• ерадикація Helicobacter pylori (у комбінації з антибактеріальною терапією);
• хронічний гастрит із підвищеним виробленням кислоти у шлунку (гіперацидний) у стадії загострення;
• невиразкова диспепсія.

Важливо: призначати препарат має лише лікар.

Як приймати пантопразол, залежить від форми випуску препарату. Інструкція із застосування містить загальну інформацію про те, як його приймати.

Таблетки

Призначають дорослим і дітям від 12 років. Приймати їх потрібно за 1 годину до їди, запиваючи чистою водою. Таблетки ковтають цілими, не розкушуючи і не подрібнюючи.

Дозування визначає лікар, але для більшості пацієнтів воно становить 20 мг Пантопразолу щодобово. У разі загострення захворювання дозування може бути збільшено до 40 мг на добу.

ВАЖЛИВО! Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки не слід перевищувати дозу 20 мг (1 таблетка) на добу.

Порошок для розчину для ін'єкцій

Призначають лише дорослим, лікування проводиться під безпосереднім контролем лікаря.

Ліки вводяться внутрішньовенно і застосовуються тільки у тих випадках, коли пацієнт не може прийняти таблетку. Точне дозування підбирає лікар, за першої ж нагоди переводячи пацієнта на таблетовану форму препарату.

Пантопразол у вигляді ліофілізату для розчину для інфузій не рекомендується приймати пацієнтам віком до 18 років, а в таблетках – дітям до 12 років.

Також протипоказанням до застосування цього засобу у будь-якій формі виступають:

• гіперчутливість до пантопразолу, похідних бензімідазолу або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату;
• період грудного вигодовування (ГВ) – за необхідності лікування матері пантопразолом ГВ слід тимчасово припинити.

Важливо! Під час вагітності пантопразол призначається з крайньою обережністю.

Пантопразол може зменшувати всмоктування вітаміну В12 (ціанокобаламіну).

Також необхідно визначати рівень магнію перед початком лікування пантопразолом (і періодично під час лікування).

Ці запобіжні заходи пов'язані з тим, що можуть виникнути й спочатку непомітно розвиватися такі серйозні клінічні прояви гіпомагніємії (дефіциту магнію), як втома, тетанія, делірій, судоми, запаморочення, шлуночкова аритмія. У разі гіпомагніємії стан пацієнтів найчастіше покращувався після замісної коригуючої терапії препаратами магнію та припинення прийому ІПП (інгібіторів протонної помпи).

Важливо! Не слід застосовувати ліки під час грудного вигодовування (ГВ). З обережністю призначають пантопразол при вагітності.

Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу повинні проходити лікування Пантопразолом відповідно до діючих клінічних рекомендацій і отримувати достатню кількість вітаміну D та кальцію.

Не рекомендується спільне застосування пантопразолу з інгібіторами протеази ВІЛ (такими як атазанавір) через суттєве зниження їхньої біодоступності.

Повний перелік особливостей застосування препарату міститься у відповідному розділі офіційної інструкції.

Пантопразол здебільшого добре переноситься. Виникнення побічних реакцій можна очікувати приблизно у 5% пацієнтів.

Серед найпоширеніших побічних ефектів можна відзначити такі, як:

• головний біль, запаморочення;
• розлади сну;
• доброякісні залізисті поліпи дна шлунка;
• діарея, нудота, блювання, здуття живота, запор;
• підвищення рівня печінкових ферментів;
• шкірні висипання, екзантема, свербіж шкіри.

Якщо після прийому препарату відзначається погіршення самопочуття або поява побічних ефектів, слід скасувати прийом і звернутися по медичну допомогу.

Гастрорезистентні таблетки Пантопразол слід приймати за 1 годину до їди, запиваючи достатньою кількістю чистої води. Ін'єкційну форму препарату можна застосовувати незалежно від їди.

Не рекомендується одночасне застосування Пантопразолу з такими лікарськими засобами, як:

• будь-які препарати, для абсорбції яких є важливим кислотно-лужний баланс шлунка;
• інгібітори протеази ВІЛ (атазанавір та ін.);
• метотрексат (у високих дозах);
• кумаринові антикоагулянти.

Якщо ви приймаєте будь-які лікарські засоби або добавки, обов'язково повідомте про це лікаря.

Випадків передозування Пантопразолом не відзначалося. У разі появи клінічних симптомів інтоксикації рекомендується симптоматична і підтримуюча терапія. Специфічного антидоту немає.

Препарат слід зберігати в аптечній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25 оС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Pubmed, Effect of food on the pharmacokinetics of omeprazole, pantoprazole and rabeprazole
• Drugs.com, Pantoprazole
• Healthline, Side Effects of Pantoprazole Oral Tablet: What You Need to Know
• Medlineplus, Pantoprazole Injection