Сингуляр 10 мг

Таблетки Сингуляр, представлені в аптеках України, мають двоопуклу форму та рожевий колір. Вміст монтелукасту в 1 таблетці – 4 мг, 5 мг або 10 мг.

Від чого призначають таблетки Сингуляр, повідомляє офіційна інструкція із застосування. Лікарі можуть призначати ці ліки від алергії (при алергічному риніті) та для полегшення симптомів астми.

Таблетки Сингуляр при астмі попереджають денні та нічні клінічні прояви хвороби. Їх призначають зокрема пацієнтам, у яких підвищена чутливість до аспірину (“аспіринова астма”). Прийом монтелукасту запобігає спазму бронхів, спричиненому фізичним навантаженням.

Ідеально підходить Сингуляр для дітей від 6 років. Прийом препарату дозволяє усунути нічні та денні алергічні прояви риніту. У дітей проходить нежить, чхання, зменшується свербіж. 

Також ефективним є Сингуляр при кашлі алергічного походження.

Сингуляр при аденоїдах застосовують у складі передопераційної підготовки та для запобігання обструкції євстахієвої труби.

Інструкція із застосування ліків Сингуляр повідомляє, що:

• пацієнтам з бронхіальною астмою слід приймати по одній таблетці лікарського засобу увечері, 1 раз на день. Таблетки приймають незалежно від їди. Дозування підбирається в індивідуальному порядку;
• пацієнти з алергічним ринітом можуть прийняти таблетку лікарського засобу у будь-який час, за їхнім бажанням. У цьому разі дозування також підбирається лікарем індивідуально.

Дітям віком від 15 років призначають на добу до 10 мг препарату.

Важливо! Дозування Сингуляру для дітей завжди підбирає лише досвідчений лікар.

Основне протипоказання – підвищена чутливість до діючої речовини лікарського засобу або додаткових компонентів у складі таблеток.

Сингуляр (монтелукаст) належить до ефективних протиалергічних препаратів, але потребує обережності у певних клінічних ситуаціях. Основні особливості застосування препарату:

• не використовується для усунення гострих нападів астми. При нападі необхідно застосовувати швидкодіючі інгаляційні бронходилататори;
• не слід різко скасовувати інгаляційні або пероральні кортикостероїди при призначенні Сингуляру;
• можливі психоневрологічні побічні ефекти – зміни поведінки, депресія, суїцидальні думки. При їх появі слід припинити прийом;
• у поодиноких випадках може розвинутися системна еозинофілія, васкуліт (синдром Чарга – Стросса). Потрібне спостереження й можлива корекція терапії;
• не скасовує ризик аспіринової астми. Пацієнти з цим діагнозом не повинні приймати нестероїдні протизапальні засоби;
• протипоказаний при рідкісних порушеннях обміну галактози і глюкози.

Важливо! У період вагітності та ГВ монтелукаст застосовується лише за життєвими показаннями через ризик для плода / дитини.

Дуже рідко може викликати сонливість, запаморочення, що впливають на керування автомобілем.

Пацієнти зазвичай добре переносять прийом препарату. Можливі побічні ефекти Сингуляру найчастіше виражені слабо й не вимагають скасування лікарського засобу.

Рідко у пацієнтів розвиваються інфекційні захворювання дихальних шляхів, підвищується схильність до кровотеч, частішає серцебиття, порушується якість сну.

Іноді хворих турбує нудота, блювання, сухість у роті, виникає пронос. В окремих пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях, виникали болі у м'язах, суглобах.

Хоча взаємодії монтелукасту з більшістю препаратів є незначними, слід бути обережними при наступних поєднаннях:

• при одночасному прийомі з індукторами ферментів печінки (фенобарбітал, фенітоїн, рифампіцин) концентрація монтелукасту в крові може знижуватися на 40% через прискорений метаболізм. Потрібна обережність, особливо у дітей;
• монтелукаст сам по собі не впливає суттєво на метаболізм інших ліків через ізофермент CYP2C8, хоча in vitro є його інгібітором (пригнічує його);
• монтелукаст метаболізується переважно через CYP2C8. Потужні інгібітори цього ферменту, такі як гемфіброзил, можуть збільшувати концентрацію монтелукасту в 4 рази. Корекція дози не потрібна, але слід враховувати ризик побічних ефектів.

Безпечні поєднання:

• слабкі інгібітори CYP2C8 (триметоприм) навряд чи вплинуть на монтелукаст;
• інгібітори CYP3A4 (ітраконазол) істотно не впливають на концентрацію монтелукасту;
• можна комбінувати зі звичайними препаратами для лікування астми – теофіліном, глюкокортикоїдами, контрацептивами, антигістамінними засобами та ін. Клінічно значущих взаємодій не виявлено.

У клінічних дослідженнях монтелукаст застосовувався у дуже високих дозах без серйозних побічних ефектів: до 200 мг/добу впродовж 22 тижнів і до 900 мг/добу впродовж тижня у дорослих. При постмаркетинговому застосуванні було зареєстровано випадки прийому надвисоких доз, що перевищують 1000 мг (понад 60 мг/кг у дитини).

Найчастіше за передозування серйозних побічних ефектів не спостерігалося.

Найчастіші симптоми при передозуванні:

• біль в животі;
• сонливість;
• спрага;
• головний біль;
• блювання;
• гіперактивність.

У цілому, навіть за значного передозування монтелукасту серйозні небажані реакції зустрічаються дуже рідко. Але за будь-якого суттєвого передозування потрібне медичне спостереження.

Зберігати в оригінальній упаковці. Температура зберігання має не перевищувати 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Medscape, Мontelukast
• Pubmed, Montelukast.
• Healthline, Montelukast in pediatric asthma: where we are now and what still needs to be done?