Фамотидин Таблетки

Цей препарат застосовують для зниження вироблення соляної кислоти в шлунку. За надмірного її утворення подразнюється слизова оболонка шлунку й дванадцятипалої кишки, можуть утворитися ерозії, а потім і пептичні виразки. Фамотидин зменшує вироблення кислоти та її шкідливий вплив на стінки шлунку й кишечника, знижує ризик пошкодження слизових оболонок, утворення ерозій і виразок, а також прискорює рубцювання вже існуючих виразкових дефектів.

Дія та застосування препарату засновані на його здатності пригнічувати секрецію шлункового соку (кислоти), який подразнює й пошкоджує слизові оболонки травного тракту.

Згідно з інструкцією із застосування Фамотидину виділяють такі показання до його призначення:

• виразкова хвороба шлунку й 12-палої кишки;
• гіперацидний гастрит (запалення слизової оболонки шлунку через підвищений вміст кислоти, її надлишкову секрецію);
• синдром Золлінгера-Еллісона – доброякісна пухлина в підшлунковій залозі, яка постійно виділяє гормон гастрин. Він стимулює утворення соляної кислоти в шлунку;
• рефлюкс-езофагіт (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ГЕРХ) – закидання вмісту шлунку в стравохід, ротоглотку або дихальні шляхи. Його основним симптомом є печія.

Також є "додаткові" показання для застосування Фамотидину у флаконах – запобігання аспірації під час проведення загальної анестезії в хірургії. Це ускладнення називають синдромом Мендельсона: при ньому відбувається потрапляння вмісту шлунку в дихальні шляхи, “захлинання блювотними масами”.

Зверніть увагу: Фамотидин у таблетках лікарі можуть призначати при ГЕРХ не тільки для лікування, але й з профілактичною метою: для запобігання розвитку ерозій і виразок, спричинених підвищеною кислотністю шлункового вмісту.

Таблетку треба приймати внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи склянкою води. Найбільший ефект проявляється при застосуванні таблеток на ніч, тому за одноразового прийому це необхідно робити перед сном, а за дворазового – вранці й ввечері.

При кислотозалежних захворюваннях часто використовують комплексне лікування, що включає антациди – засоби, що нейтралізують соляну кислоту (наприклад, Маалокс, Алмагель), а також ліки Фамотидин. Інструкція із застосування рекомендує дотримуватись інтервалу не менш ніж 1-2 години між прийомами препаратів.

Якщо пацієнт приймає Фамотидин одночасно з нестероїдними протизапальними засобами, йому потрібне постійне спостереження лікаря, оскільки НПЗЗ значно підвищують ризик пошкоджень слизової оболонки травного тракту. Особливо актуально це для людей похилого віку й пацієнтів з раніше діагностованою виразкою шлунку та / або дванадцятипалої кишки.

Біодоступність препарату не залежить від прийому їжі та вмісту шлунку. А сам фамотидин не впливає на рівень гастрину (гормон, що регулює травлення, зокрема й вироблення соляної кислоти) та спорожнення шлунка. Згідно з інструкцією пацієнти можуть приймати Фамотидин до їди або після неї.

Тривалість курсу терапії встановлює лікар. Вона залежить від тяжкості захворювання, супутніх патологій і терапевтичної ефективності лікування.

Парентерально препарат призначається тільки в умовах стаціонару й для тих пацієнтів, які не можуть приймати його в таблетках.

Рекомендована разова доза Фамотидину – 20 мг (вміст 1 флакона). Кратність введення ліків залежить від захворювання й стану пацієнта. Якщо лікар призначає препарат 2 рази на добу, інтервал між ін'єкціями має становити 12 годин.

Препарат Фамотидин призначений виключно для внутрішньовенного введення: струминно повільно впродовж 2 хвилин, а при краплинній інфузії – 15-30 хвилин. Як розчинник для ліофілізованого порошку використовують фізрозчин (0,9% розчин натрію хлориду).

За покращення стану пацієнта парентеральне введення Фамотидину замінюють таблетками для перорального застосування.

Добова доза Фамотидину складає 40 мг (2 таблетки) – один раз перед сном. Курс лікування може тривати 1-2 місяці. Після досягнення терапевтичного ефекту лікарі призначають підтримувальну профілактичну дозу Фамотидину 20 мг на добу впродовж 1-4 тижнів.

Печія розвивається при закиданні (рефлюксі) вмісту шлунку в нижній відділ стравоходу, через що виникає його подразнення, відчуття печіння, дискомфорт і біль.

Якщо ці симптоми, спричинені ГЕРХ, спостерігаються часто або навіть постійно, гастроентерологи призначають лікування Фамотидином. Інструкція із застосування рекомендує приймати дозу 20-40 мг (залежить від тяжкості захворювання) вранці й ввечері впродовж 6-12 тижнів.

Всі дані в інтернеті про ефективність препарату при COVID-19 не мають клінічного підтвердження, інакше були б внесені зміни до офіційної інструкції із застосування Фамотидину. В розділі "Показання" відсутня інформація про можливість призначення цих ліків при ковіді.

Важливо! Фамотидин не має противірусної активності.

Під час лікування цим препаратом вживати алкогольні напої не рекомендовано. Етанол подразнює слизову оболонку шлунку, посилює основне захворювання й знижує терапевтичну дію Фамотидину.

Цей препарат не застосовують для лікування вагітних. Фамотидин проникає через плацентарний бар’єр, зараз немає вірогідних даних про його безпеку для плода.

Якщо необхідно використовувати препарат у період лактації, пацієнтці треба проконсультуватися з лікарем і вирішити питання про переривання грудного вигодовування або заміну Фамотидину на засіб, дозволений до застосування під час годування груддю.

Побічні ефекти, що виникають за використання препарату, докладно описані в інструкції із застосування Фамотидину. Пацієнти можуть відзначати головний біль, запаморочення, сухість у роті, запор, біль у животі та здуття.

За передозування ліків виникають блювання, тремор, гіпотонія, тахікардія. У таких випадках необхідно промити шлунок і провести симптоматичне лікування.

Згідно з інструкцією цей препарат протипоказаний:

• дітям;
• вагітним;
• годуючим груддю;
• пацієнтам з підвищеною чутливістю до фамотидину або інших блокаторів Н2-гістамінових рецепторів.

Важливо! Препарат призначається лише після ретельного обстеження організму. Це необхідно для виявлення захворювань нирок і печінки, порушення травлення зі зниженням маси тіла. Насамперед слід виключити злоякісні пухлини шлунку, оскільки застосування Фамотидину сприяє загоєнню слизової оболонки й може приховати (замаскувати) симптоми раку шлунку.

Омепразол і Омез – це блокатори протонної помпи, препарати з однією діючою речовиною – омепразолом. Вони застосовуються не тільки для зменшення вироблення соляної кислоти, але й у комплексному лікуванні з антибіотиками для ерадикації (знищення) Helicobacter pylori. Це бактерії, які спричиняють розвиток гастриту та / або виразкової хвороби.

Ранітидин і Фамотидин належать до блокаторів H2-гістамінових рецепторів. Вони містять однойменні діючі речовини й випускаються в різних лікарських формах: Фамотидин – у таблетках і ліофілізованому порошку у флаконах, а Ранітидин – у таблетках і розчині для ін'єкцій в ампулах.

Вибір найкращого препарату для конкретного пацієнта залишається за лікарем.

Обидва препарати містять активну речовину фамотидин, але випускаються різними фармацевтичними компаніями:

• Квамател – Угорщина, Гедеон Ріхтер;
• вітчизняний Фамотидин – Дарниця, Здоров'я, Фармекс.

За дотримання рекомендацій лікаря ці препарати взаємозамінні й однаково ефективні.